[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/u/ - Українська мова

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)

File: 1594372574.45979-.jpg ( 117.65 KB , 1280x1195 )

⋮⋮⋮   No. 4003

Безосібники, як ситуація з рускагаварящіми у вашому місті, школі, на роботі? Бо в мене однокласниця яка переїхала в Київ змінила щелепу на рускагаварящую, патамушта в гарадах парускі удобнєє

⋮⋮⋮   No. 4005 OP

File: 1594372865.095187-.jpg ( 27.06 KB , 621x568 )

>>4003
Не знаю чи це допоможе, але може почати писати з фейкових сторінок в інстаграмі під дописами "рускагаварящіх" "українок" образи, погрози, або прикидатися москалем і писати типу такого "ти руская какая ти украінка?", "малороска" і так далі

⋮⋮⋮   No. 4006

>>4003
> патамушта в гарадах парускі удобнєє
Не знаю, що їй заважає в Києві на українській розмовляти? Удобнєє с касіршой в маґазіне разґаварівать?

⋮⋮⋮   No. 4007

>>4005
> або прикидатися москалем і писати типу такого "ти руская какая ти украінка?", "малороска" і так далі
Оце, особливо під тими шо какаяразніца

⋮⋮⋮   No. 4021

>>4003
Відсотків 90 - суржикомовні.

⋮⋮⋮   No. 4022

З 30 людей на роботі говорять українською 2є. Ще кілька переходять на українську коли з ними українською. Київ.

⋮⋮⋮   No. 4034

File: 1594402367.199789-.jpg ( 39.9 KB , 696x464 )

>>4003
Знову чую російську мову,
мову рідкісної краси...
Прошуміли за вікнами знову
непроглядні брянські ліси.

Обступили темні ялини
полохлива берез юрба.
Їх далеко десь мла поглине,
голуба, голуба, голуба...

Опустити скло непротерте,
все, що бачиш, душею обнять,
і задуматись, і завмерти,
і до самої ночі стоять...

На моє непокрите волосся
опаде легка курява.
Крізь важку вечорову просинь
проступає вогнями Москва.

⋮⋮⋮   No. 4059

>>4022
Аноне, ти часом не зі мною на роботі працюєш?

⋮⋮⋮   No. 4063

>>4003
Пічкур топ. Давай ще.

Русскагаварящіє ні разу не вийобувались через українську мову на мене. До незнайомців та друзів звертаюсь українською. Більшість персоналу обслуговування переходить на укр. Щодо друзів, то найближчі перейшли (чи принаймні вдають це у розмові зі мною) на українську. Решта знайомих відповідає російською, однак за укрмову не вийобується. Так, було пару мікроконфліктів, коли я тільки-тільки перейшов. Всі розуміють, що дорікати комусь за державну мову - тупо. З родиною складніше, та то вже таке.

Можу детальніше оповісти свій українізаторський життєвий шлях якщо дуже попросиш.
>Київ, однак маю багато товаришів з північно-східної області.

⋮⋮⋮   No. 4064

File: 1594656333.900634-.png ( 560.25 KB , 1280x908 )

>>4003
>рускагаварящіми
нема таких в моєму місті

Я не знаю чим думають і як міслять східніше Збруча. Напевно для них українська це сільська кумедна мова і "крінж". Це помітно по україномовному контенту який взагалі немає публіки.

⋮⋮⋮   No. 4065

>>4063
> Київ
Якщо такий геноцид в Києві, то що робиться на сході і півдні

⋮⋮⋮   No. 4066

>>4063
Це взагалі якась маячня. Тобто, всі знають українську мову, але переходять на неї тільки якщо до них звертаються українською. Я зрозумів би людину, якщо б вона не знала української - це хоч якось аргументовано, але все одно недостатньо.

Здається я зрозумів, кого ненавидіти більше ніж українців, які не знають мови - це просто ліниві та меншовартісні люди. Людина яка знає українську мову і не розмовляє на ній в Україні - це взагалі якась тварина, яка не має ніякої гідности.

⋮⋮⋮   No. 4067

>>4066
90% столиці такі, мені навіть здалося що серед молоді україномовних менше ніж серед старшого покоління. Якби в Києві біла домінатна українсько, то мовного питання в Україні загалом би не стояло, а так маємо шо мааємо.

⋮⋮⋮   No. 4070

>>4066
>>4065

Отож, пояснюю.

Живу у Києві, однак маю більшість друзів з північного сходу країни. Камінг аут в українську мову здійснив пів року тому. До цього передувала величезна історія мого постпового дозрівання, яка може стати темою для окремого посту.

Отож, все почалось з того, що кент надіслав мені якийсь прикол з закритого акаунту в інстаграмі. Мова телефону (а, відповідно, і всіх додатків) в мене стояла українська, хоч нею в житті я не користувався. Лише в деяких особистих справах (як зазначав вище, період "до" вартий окремої відповіді, бо то довго). І ось на подібні мемаси я й відписував щось на кшталт "запис недоступний". Саме українською, бо "в мене телефон так пише". Варто зазначити, що це було схоже на локальну звичку: private accounts дійсно надокучують. Але в один момент, коли я після тренувань прийшов в роздягальню жарт про ґачімучі і, втомлений, вирішив трохи віддихатись і залипнути в мобілку. Як ви вже могли здогадатися, там був черговий прихований мем, що мені не сподобалось. Як й раніше я почав пиздіти в чат українською щось про "неповагу до читача, яком надсилаєш матеріял" і... Потім мене переклинило і я вирішив не перемикатись назад. Типу пішло воно все до бісової ковіньки! Просто продовжу спілкуватись людською мовою. Чудовий привід втілити в життя те, про що мріяв вже кілька років, але фейлив через тиск оточення. Зараз, як такого, оточення в мене було значно менше та й те здебільшого контактувало зі мною дистанційно (як я вже казав, я живу у столиці, а більшість моїх друзів у північно-східному регіоні України). Ну, можливо раніше я б трохи пересрав або відклав би самоукраїнізацію (до речі, пишіть про це сюди: https://drama.kropyva.ch/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F) в далек шухляду, та зараз уови були цілком підходящі а момент - влучний. Я оголосив своєму дргові, що це не жарт, що затягнувся, а віднині і до кінця мій стан за змовчуванням. Він типу такий "нуу.. океей...". На цьому й домовились. Ба більше, він й сам був не проти розмовляти зі мною українською. Типу, для нього це було норм і прийнятно, попри те, що він ходить на безсмертні полки різні та топить за "треба поважати дідів, а не злочинний режим". Дивний персонаж. Втім, до моїх перетворень він віднісся з розумінням ба навіть підтримав їх.
Потім настав час камінг ауту в чаті тих провінційних друзів, з якими мій найліпший друг і я були в одній компанії. Реакції особливої теж не було. Щосб на кштал "Овва, це щось новеньке". Хоча ні, брешу. Сперш піпл поставився досить таки прохолодно, бо "читати незручно" і щось в цьому стилі. Один знайомий навіть поскаржився на цю "незручну манеру" і дорікнув якимось "щирим українством", однак все могло б бути набагато гірше. Втім, їх пасивне реагування на це було скоріш за все зумовлене небажанням розпалювати "мовосрач" і їх толерантністю до таких ось диваків, як я.
Щодо Києва, то тут мої побоювання були куди більшими, адже мій друг тут лишень нещодавно був відвертою ватою (до того ж свідомою ватою), яка слухала Шуфутинського, носила рублі-талісмани в гаманці (ту саму двухсотку(?) з Кримом) і всіляко пропагувала комунізм головного мозку. Однак цей запал наче затих, чого не скажеш про мої переживання.
На диво, фрази "я просто з рештою друзів перейшов. Мені так зручніше, окей?" вистачило, аби цей чувак (Величезне йому за це "дякую") став розмовляти зі мною українською. Типу "Вау!". Вишло так, що колишня київська вата більше сприяла моїй українізації, ніж помірні, какаяразніцо-аполітичні слобожани.

⋮⋮⋮   No. 4071

В києві і досі стільки ватанів?

⋮⋮⋮   No. 4072

>>4070
продовження
Себто, мої найкращі друзі (both in Kyiv & Sloboda Ukraine) мене зрозуміли, ба навіть самі переходили на українську у спілкуванні зі мною. Дивна ситуація склалася з рештою: вони вирішили, що укрмова та спілкування нею для них не є метою чи пріорітетом ("я не бачу в цьому особливої потреби") і продовжили відповідати російською, бо їм так зручніше. Й досі виходить якась шиза: я пишу нашою, а вони відповідають їхньою і навпаки.

З родичами та батьками складніше. Ось перед ким, а перед ними постійно розмовляти українською на побутовому рівні мені якось незручно та некомфортно, хоча я принагідно видаю пасажі українською мовою або штрикаю їх якимись дотепами на зразок: "Мамо, та яка це "ґалубіка?" Й дурню очевидно, що це лохина." Ну й суто українські приказки та фрази стали вже традиційними "смачного" перед їжею, "бувайте здорові всі родичі гарбузові" коли йду з дому і т д.

Ось щодо колишніх однокласників, то тут ми, з моїм київським колишнім ватаном (чому колишнім- поясню потім) вимушені спілкуватись рос, бо йому якось незручно і з ними ми бачитимемось все менше й менше, а отже контактів з ними буде катма. Відповідно це щосб схоже на літню жіночку, яка помирає, а її родичі не хочть бентежити її якоюсь звісткою. Їй це знати не обов'язково, ба більше - може нашкодити. Хоча інколи з деякими з них, особливо, якщо поодинці, то ми спілкуємось українською, на відміну від розмов у великій компанії.

⋮⋮⋮   No. 4073

>>4072
Продовження
Мокій розправив плечі

Як жити в умовах, коли ти наче тільки народився українцем, а навколо тебе чуже середовище?
Українізовувати його!
Певною мірою, це мені вдалося. Особливо для найближчого оточення. Приклади перемог:
-Відсутність у них дупоболю на слово "москаль". Я не тільки зняв з нього табу, а ще й нормалізував у використанні
-Залучення до української мемної культури
-Просто залучення до української культури
-Вкидування кихось первинних зернинок національного пробудження в голови піпла, які, наче, потихеньку проростають та дають хоч маленькі, але плоди.
І, що найголовніше
-Залучення колишніх аполітичних чуваків до українізації інших аполітичних чуваків. Це взагалі win.

Власне, спершу довелося українізовувати себе. Це процес, правду кажучи, тривалий і на все життя. У перші тижні було складно. Від рос контенту (переважно музики) я відмовився, а новий, якісний, так і зайняв його величезну нішу. Довелося проводити якісь дослідження.
Паралельно підсів на ЇБ ТБ (з найперших випусків). Пирятин слухаю вже кілька років, але долучитися до його родини зміг лише з плином українізації.
ЇБ ТБ - це моя світоглядна тема та вектор для моїх подальших досліджень та мірквань, що згодом перетікають у погляди. Як би це не було смішно, але мій світогляд левовою часткою спирається на двух алкоголіків, які живуть десь в сраці лівобережного Києва. Пиздець.

Однак, про українізацію шляхом чатиків та постійного зайобування/спаму у промислових масштабах мені писати ліньки. Може напишу потім. Але головне, аби ту купу тексту, яку я висрав, безоси не втратили.

Ну і, як я вже казав, я почав помічати позитивні тенденції навколо. Наприклад, мені навіть здалося, що я почав чути більше україномовних у Києві (незнайомці йдуть повз і базікають знайомою мені мовою). Хоча мої радощі з цього приводу підтверджують, що мовна ситуація в глибокій кризі. Втім, це не нуль і величезний дрейф в на бік присутній. Просто говоріть країнською. Пишіть українською. Думайте українською. Не читайте/слухайте/дивіться/розуміте кацапське.
За допомогою такої практики, я навіть почав забувати якусь просту російську лексику. Ба більше, мені зараз дійсно стало складно висловлювати свої думки цією мовою. Продавчинь, скажімо, які спілкуються між собою російською, а до мене, як клієнта, звертаються державною, починаєш сприймати як поляк українських робітників у Бедрьонці. Та й взагалі, починаєш розуміти, що так і має бути. Спілкування на якісь розумні теми кацапським діалектом вже звучать для тебе смішно й на рівні "шооо? Якось недолуго виходить". Про схожі відчуття мені розповідає й київський друг - колишній ватник і коммі.

Жодного разу у Києві від незнайомців чи ще когось я не отримував злої репліки ("телячая мова" або "укрАінец нашолся"), відвертої зневаги чи погроз на національному підґрунті. Можливо тому, що спілкуюсь небагато з ким, опріч персоналу обслуговування та соцпрацівників. На Слобожанщині, коли я писав у загальні спільноти українською (на кшталт "підслухано ..." і "шукаю тебе...") під моїми пблікаціями зазвичай знаходилась кпа молоді, для якої укр мова - це мова, аби скласти ЗНО. Ну, або схожі штампи про "щирих українців" і "ти не місцевий?" Тут пиздець. Хоча навіть там є кпа осередків цього українського полум'я які або латентні українці (вимушені спілкуватися на людях російською, бо так говорять усі) або перебвають у відвертій конфронтації з рештою. Останні, зазвичай, націоналізуються і стають персонажами статті https://drama.kropyva.ch/%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%82. Чому? Бо дія викликає рівну їй протидію. Аби вижити українцю у ворожому середовищі Харкова, Сум, Охтирки і т д потрібно ставати націоналістом. Саме тому з цим там пиздець.
Києві, повірте, ситація з мовою набагато краща. Але навіть попри це вона всеодно могла б бути кращою. Київ - українське місто. Укр мова ні в кого не викликає тут подиву. Ба більше, є багато молодняку (може його для мене багато, бо я цілеспрямованого його шукав, лол) який в темі. Все буде норм. Потрібен час а старання.
А тепер хутко пішли дописувати драматику!

⋮⋮⋮   No. 4074

>>4073
> -Залучення колишніх аполітичних чуваків до українізації інших аполітичних чуваків.
От про це цікаво було б почитати.

⋮⋮⋮   No. 4075

Звучить як камінг аут гея кек


Інтернет знайомі у мене з Дніпра і Криму, з самого початку говорив з ними українською і вони нормально її сприймають, деколи їм музичку українську хорошу підкидаю і їм заходить, різними телеграм каналами з українськими мемами поділився. Сам живу на заході, тож якихось проблем очевидно немає.
Щодо Києва, то ще з молодших клосів школи пам'ятаю як вчителька говорила, що столиця то повністю російськомовне місто і на українську там кривлять лице.

⋮⋮⋮   No. 4076

>>4073
> На Слобожанщині, коли я писав у загальні спільноти українською (на кшталт "підслухано ..." і "шукаю тебе...") під моїми пблікаціями зазвичай знаходилась кпа молоді, для якої укр мова - це мова, аби скласти ЗНО. Ну, або схожі штампи про "щирих українців" і "ти не місцевий?"
Більш детально будь-ласка. Наскільки була агресивна реакція по шкалі від 1 до 100?
>
Хоча навіть там є кпа осередків цього українського полум'я які або латентні українці (вимушені спілкуватися на людях російською, бо так говорять усі) або перебвають у відвертій конфронтації з рештою.
Хмм саме тому там так багато праворадикалів і націоналістів напевно.

⋮⋮⋮   No. 4077

>>4076
Я колись у харківському осередку Міцурукі питав за українськомовні онлайн-ЗМІ Харкова та області, а вони ні одного ресурсу не назвали

⋮⋮⋮   No. 4078

>>4077
Я в інтернеті пробив наче щось є. Ось цікаво в області таж багато хто на суржику спілкується, коли ці люди переїжджають до Харкова очевидно стараються російською говорити вони що стають ненависниками української?

⋮⋮⋮   No. 4079

>>4078
Та я сам знайшов і кидав на Кропиву раніше https://www.kropyva.ch/b/res/106357.html#136048

⋮⋮⋮   No. 4080

Це виключно українською, двомовні мені не здалися

⋮⋮⋮   No. 4081

>>4078
та то вже вроджена програма, що треба на общепрійнятом разгаварівать, а української тільки западенці розмовляють
ну і + вроджений ген меншовартості, коли 5 українців відразу перехождять на язык якщо з ними почне розмовляти хтось російською

таке лікується тільки персональним прикладом і постійними натяками говорити українською

⋮⋮⋮   No. 4082

>>4078
> вони що стають ненависниками української?
Я вважаю що основна причина таки меншовартість, при чому навіть радне не національній основі. Коли селюк приїзджає до міста, починає комплексувати і намагадись буди як гарадскіє. Закономірно що якщо ті самі гарадскіє переважно розмовляють російською, то і селюк на неї переходить, бо якоїсь там національної свідомості йому не завезли.
Думаю це можна лікувати тільки гарним прикладом і підвищенням статусу мови у свідомості широких мас.

⋮⋮⋮   No. 4083

>>4075
> столиця то повністю російськомовне
Постійно підгорає через рагулів які таке розповідають. Так, в Києві чимало вуькомовних, але далеко не всі.

⋮⋮⋮   No. 4084

>>4082
А проблема в тому, що левова частка тих гарадскіх самі понаїхи з різних жмеринок, і так само в свій час перейшли на свинособачу. Замкнуе коло, блядь.

⋮⋮⋮   No. 4085

>>4081
>>4082
Я свого часу дійшов до висновку, що схід неможлив українізувати. Єдине, що можна реально зробити це виховати толерантність до української. Зрештою і у Києві в 90-ті можна було отримати по лиці за мову, а зараз наче трохи легше.

⋮⋮⋮   No. 4086

>>4085
> схід неможлив українізувати
Хіба зовсім вже відбиту вату. Рочків 5-10 нормальної інформаційної політики, і школярики будуть україномовні, рочків 15-20 аби повиздихали совки, і лишиться проукраїнська молодь.
В русні ж виходить насаджувати дідів в криму, то чого ж в нас не вийде.

⋮⋮⋮   No. 4087

>>4086
1. Для цього треба діяти більш радикально.
2. ТРеба 2-3 покоління, тобто 60 років. Я навіть не уявляю, що собою буде представляти ця країна.
3. Медіа простір ти в них все рівно не забереш. Русня може на аутсорсі впливати на мізки східняків через інтернет. Тому якісь приклади бородаті двохсотлітні взагалі недоречні.

⋮⋮⋮   No. 4088

File: 1594748056.461381-.jpg ( 240.36 KB , 842x1191 )

>>4074
Регулярне зайобування, демонстрація якісного продукту, продовження справи будителів, не скочування у гіперпатріотичне лайно.
Ось так.
>>4075
>Звучить як камінг аут гея кек
Саме тому поняття "камінг аут" тут доречне. Типу, не соромитись своїх поглядів навіть попри суспільний осуд
>Інтернет знайомі у мене з Дніпра і Криму, з самого початку говорив з ними українською і вони нормально її сприймають, деколи їм музичку українську хорошу підкидаю і їм заходить, різними телеграм каналами з українськими мемами поділився. Сам живу на заході, тож якихось проблем очевидно немає.

До слова, ситуація доволі схожа. Головне, аби вони репостили тобі щось у відповідь, як це роблять мої.

>>4076
Найсмішніше, що під однією моєю публікацією (на власній сторінці) на мене вийшла жителька міста Бірюч (це підросійська Слобожанщина) та ламаною (але доволі непоганою) українською навіть почала зі мною спілкватися. Живе, по суті, в невеликому містечку. Каже, що молоді похуй на коріння, а її якось торкнула і вона вирішила цю тему дослідити. Накидала купу лінків на різних УНР-івців зі Слобідщини. Я й сам не повірив, але регіон дійсно ще має якийся ментальний зв'язок з Великою Україною.

>Більш детально будь-ласка. Наскільки була агресивна реакція по шкалі від 1 до 100?
На нейтральних (шукаю компанію для поїздок на велосипедах) публікаціях українською осуду чи натяку на якусь інакшість не було. На публікації, де я заради лулзів згадав вузькощелепність та Мину Мазайла статисика наступна:
З 29 коментарів всього

-15 коментарів де дівчата тегали одна одну з коментарями по типу "хі-хі подивіться на цих укрАіначєк" (5, власне, тегів та 10 коментарів "ха-ха-ха яка я укрАїночка ха-ха-ха"). Всі російською або українською (з підтекстом стьобу)

-3(приблизно) публікації по темі пост російською.

-2 відносно українофобські ("а па русскі?" або "била сложна, но я прочьол")

-один коментар -ілюстрація гіперпатріотичного довбойоба, який знайшов ще одного дивака-українця в морі русскаєзичноґо гамна.

-3 коментаря в яких обігравалась тема ЗНО (українська - лише для шкільних екзаменів)

-решта. Якісь нейтральні коментарі типу "ха-ха-ха" (я намагався писати публікацію дотепно) і ще якісь коменти такого штибу.

>Хмм саме тому там так багато праворадикалів і націоналістів напевно.
Ось і я про це. Як казав Іван Семесюк, українці в подібниз містах - діаспора.

>>4086
Погоджуюсь. Все буде норм і статистика демонструє збільшення україномовних. Більш того, такі масштабні програми по типу "десятиліття української мови" або мовний закон навряд чи вдастся різко пригальмувати. Вони як величезні слони - доки падатимуть, тінь ще довго покриватиме тих, на кого вони валяться. Ось в тіні україномовності можна вберегтися від спопеляючих променів Владіміра-Ясноґо солнішка. А слон йтиме ще довго і, здається, не збирається помирати. Взагалі, слони живучі. Особливо наш.

⋮⋮⋮   No. 4089

>>4087
Насправді причин дуже багато: величезна кількість змішаних родин, сила - силенна нащадків завезених росіян (яких після окупації УНР і до неї селили по містах та селах, садили на керівні посади і т.д.), географічне положення (до кацапів на заробітки ближче ніж до умовної Польщі), постійний приплив росіян (на відпочинок/лікування *, транзит) і орієнтація місцевих бізнесів на них.

* мається на увазі відпочинок/лікування у Херсонській, Запорізькій, Одеській та Миколаєвській областях.

⋮⋮⋮   No. 4324

>>4089
ти ще не зазначив головного фактору: спрямована політика деукраїнізації України і відповідно її русифікація яка буда під час совку, та надається підтримка і зараз.

⋮⋮⋮   No. 4325

>>4324
>>4089
хоча кажеш все вірно
додав

⋮⋮⋮   No. 4326

Срака-байрака... Читаю оце все, і те, що україномовність до «підорства» чи чогось ще прирівняна, це пиздець нахуй. Як ви там жиєте?
Франик-кум

⋮⋮⋮   No. 4327

>>4070
>Типу, для нього це було норм і прийнятно, попри те, що він ходить на безсмертні полки різні та топить за "треба поважати дідів, а не злочинний режим".
Це добре, навіть чудово. Дійдемо до моменту коли весь лохторах шарія-зажоп щебетатиме чистою солов'їною.

⋮⋮⋮   No. 4329

File: 1600546881.488826-.jpg ( 292.67 KB , 1000x611 )

Слобідський-кум знов тут.

(заздалегіть перепрошую за низьк якість посту, а також купу одруківок та инших стилістичних траблів, які мені ліньки вичитувати та/або виправляти, адже я збираюся вже спатоньки)

Апдейт:

Ватний друг, що носив дввісті рублів як талісман, про якого казав тут (>>4070) поступив у могилянку, але ще до того повністю зукраїнськомовився і самостійно почав відкривати для себе укр культуру. На початках, як і очікувалось, слухав лишень народні. Згодом перейшов на "Мечі Арея" чи ще щось. Паралельно відкриває для себе ютубчік. Буквально сьогодні надсилає свіжу "Вова" від Жадана і собак зі словами "Пиздець!! Я знайшов крутий гурт!!! АААА!! Вони офігезні!" Я під'їбав його словами "ти хіба не той чоловічок, що нещодавно насміхався з -хахлят і іх дєбільньіх пєсєн пра маршруткі-?)))" Він почав відхрещуватись, мовляв ніколи такого не говорив і взагалі не був аж такою ватою. Могилянський чувак вже замовив собі футболку з розширеною версією мапи України.
#Перемога
Друг зі Слобідщини повністю йобнувся і почав продовжувати мою справу. Дні три тому навіть сам надіслав у чатик сумських лінгво-карту України початку 20-го століття (ну ви знаєте купу таких мап) з підписом "Бачите! Ондо на Кубані та Білгородщині раніше говорили по-нашому. А ви саме зара чомусь ні. Має бути соромно!". Власне, слобідський кент в короткі строки став достатньо українським, аби бути українцем. Ми вільно комунікуємо з ним на локальні теми та значною мірою розвиваємо регіональний гумор (на кшталт "їбануті галичани" і "богоспасенні слобожанці - справжні українці"). Варто додати, що тепер він надсилає мені все нові й нові укр гурти, ба навіть читає те, що я йому надсилаю з приводу різних Острозьких та иншої історико-світоглядної прутні. Також він повністю й тотально перейшов на нашу балаку. Інколи у нас з ним виникають срачі на тему "цоя нахуй, чи співати можна" або "поляки нічим не кращі за москалів", але я думаю, що до обох варіянтів він дозріє з часом. Навіть автозаміни на телефоні (24/7 - постійно, пн - понеділок) він зробив українською, чого навіть я в себе ще не встиг.
#перемога

Щодо мене, то я цьогоріч вступив до ВНЗ і, що було передбачувано, продовжив пиздіть по-нашому з новими друзяками. У Києві це сприймається абсолютно нормально. Тим паче у середовищі студентів, багато з яких "понаїхали" зі своїх Хмельницьких.
Була також коротенький епізод з незнайомим дідком у моєму районі. Він запитав дорогу російською, на що я відповів укр. В ході нетривалого діалогу той з розумінням перейшов на мій спосіб комунікації (вже не збагну які слова використовувать аби уникнути тавтології "укр"). Було видно, що він і справді докладав зусиль, старався.

Взагалі, Суми - наші (не кажучи вже про Київ. Київ точно наш). Можливо, це буде для вас не так очевидно, але місто глибоко-українське (навіть би сказав гетьманське), хоч ззовні наче виглядає як якийсь Курськ. У місті висить купа червоно-чорних та українських прапорів на флагштоках (в т ч перед мерією). Є навіть пам'ятна табличка осередку ОУН у центрі міста. З періодичністю у 3-4 дні бачив незнайомців, вдягнених у патріотичні футболки (з гербом або якимись патосними козаками). На День Незалежности кожен 10-й або 20-й перехожий був у вишиванці.

Київ теж для мене огорнвся у жовто-блакитні кольори. Певне, погляд на світ навколо залежить від того, ким ми є самі. Я не думаю, що за ці 4-5 місяців світ навколо докорінно змінився. Просто коли сам стаєш українцем, то й навколо тебе теж все стає рідним і своїм. Відповідно, змінючи себе та підштовхуючи до змін оточуючих можна досягти неабияких резльтатів.

Авжеж Лєтови та Цої нікуди не зникли (пробачте що нагадав про них тим, хто зара самоізолюється від російського культурного простору). Просто для мого інформаційного поля вони стали кумедною рідкістю, якщо й взагалі не зникли. Коли оточуєш себе українським, то й світ навколо стає Україною. І так - я, певне, і є свідченням потужного дрейфу в сторону українізації. Він відбувається і культурно-мовно-історична ситуація поліпється з кожним днем. Просто не сцикуйте, робіть, доучайте иншим і НЕЩАДНО відгороджуйтесь від того, чого хочете позбутись. Не давайте собі рятівних послаблень чи ще чогось. Також раджу знайти доволі радикального (на ваш русифікований погляд) ментора, який приведе вас до нормального світогляд. Дуже раджу Семесюка.

І пам'ятайте: де козак - там Україна.

⋮⋮⋮   No. 4330

>>4329
Київ хоч і проукраїнське місто, але україномовних тут замало, як для столиці, за моїми спостереженнями десь 1/10, може трохи більше.

А взагалі, приємно чути, що все більше людей переходять на мову.

⋮⋮⋮   No. 4331

>>4330
> за моїми спостереженнями
Зміни оточення. Україномовних повно, просто вони не тусуються з москворотими.

⋮⋮⋮   No. 4332

>>4331
До чого тут оточення? Як можна робити висновки, спираючись на своє оточення? Я вибачаюсь, але у мене в оточенні немає людей, які б за Зеленського голосували, проте таких людей в Україні 73%. Якщо в тебе виключно україномовне оточення, це не значить, що в Україні спілкуються виключно українською. Чи треба далі пояснювати такі очевидні речі? Я говорив про пересічних людей, ходиш по вулиці і слухаєш, як хто говорить.

⋮⋮⋮   No. 4333

>>4330
> Київ хоч і проукраїнське місто, але україномовних тут замало
За моїми спостереженнями з 10 випадкових людей більшість буде або проукраїнська, або лояльна до України, але зажди буде як мінімум один екзальтований промитий антиукраїнець або "безпалевний" українофоб-шарійовець-комуніст-антифа-інший сорт лайна, ось саме вони дають ті 10% ОПЗЖ, але в середньому по палаті дійсно переважна більшість проукраїнські

⋮⋮⋮   No. 4334

>>4333
Зустрічав в інтернетах якогось, ніби киянина, який виступав одночасно з українофобських та москвофобських позицій, говорив, що і ті, і ті понаїхали зі своїх сел, а Київ то повинна бути окрема держава та нація. Говорив, як не складно здогадатися, язиком.

⋮⋮⋮   No. 4335

>>4334
часом не нікіта садков?

⋮⋮⋮   No. 4336

>>4335
Відколи він тепер киянин? Нікіта взагалі з Кацапстану припхався і розмовляє здебільшого англійською (за його словами, навіть УРЖ).

Але тут не про нього.

⋮⋮⋮   No. 4350

>>4333
Київ це єдиний в країні мегапліс, де мешкають люди зі всієї України. Разом з бандерівцем з заходу приїжджає ватник зі сходу. Варто це брати до уваги.

⋮⋮⋮   No. 4351

>>4329
Божечки, безосику, щастя й здоров'я тобі, ще й діточок як зірочок. Описав те що я намагаюся втовкматичти адептам русскава кієфа, тільки гарно й без матюків.

⋮⋮⋮   No. 4353

>>4351
Дивись йобаного Семесюка.
А особливо всі посилання та інтерв‘ю, які я вставив в статтю про нього.

⋮⋮⋮   No. 4368

File: 1602513750.734297-.jpg ( 58.67 KB , 722x562 )


⋮⋮⋮   No. 4369

>>4368
Все правильно. Вона вище.

>повз

⋮⋮⋮   No. 4370

>>4369
Теж саме подумав про це. коли дивився відео.
ще один повз

⋮⋮⋮   No. 4372

>>4064
Живу в Хмельницькому, 80 відсотків містян розмовляють виключно на суржику. Знаєш як у Львові на Сихові ? Щось подібне

⋮⋮⋮   No. 4373

>>4003
Нормальна ситуація, хто як хоче так і говорить.

Особисто я розмовляю так як того потребує ситуація. Якщо приїжджаю у Харків і зі мною говорять російською - перехожу на російську. Те ж саме і у Львові.

Школу закінчив 5 років тому - всі говорили українською. Працював у багатьох колективах Львову, Чернігова, Хмельницького, Вінниці та Ужгорода - говорив так як вбачає за потрібне суспільство виключно через соціалізацію та профіти через неї.

Я взагалі здивований чому тут так багато ідейних. Я би взагалі на сході примусово ввів російську мову у школи на рівні з українською, щоб не чути " шо , хде, аткуда, шо вы эта сдесь ну эта " . Хай вивчають, ознайомлюються. А сам я не ідейний аж ніяк, може тяночкам з Москви можу шось на вушко розказати українською під час сексу, але не більше, лол



хмельничанин

⋮⋮⋮   No. 4374

>>4373
Меншовартісник! Малорос! Московська підстилка!

⋮⋮⋮   No. 4375

>>4373
> може тяночкам з Москви можу шось на вушко розказати українською під час сексу
Усе зрозуміло, заробітчанин, який їздить на московщину на заробітки

⋮⋮⋮   No. 4377

>>4373
> примусово ввів російську мову у школи
А потім би put-in примусово би ввів тобі градину в їбальник, називаючи це захистом від біндерів.

⋮⋮⋮   No. 4378

>>4373
Типовий конформіст, яких у країні десь 70%. Сам був десь таким років 5 тому. Але, я років до 18 балакав в більшості російською. Згодом, змінилося до цього ставлення.
повз із Києва

⋮⋮⋮   No. 4379

>>4373
> Якщо приїжджаю у Харків і зі мною говорять російською - перехожу на російську. Те ж саме і у Львові.
Уся різниця в тому, що люди змушують тебе підлаштовуватися під них, а не ти їх змушуєш підлаштовуватися під себе. Думка такої слабкої і меншовартісної людини може ігноруватися ОФІЦІЙНО, бо не коштує нічого.

⋮⋮⋮   No. 4380

>>4373
Хлопче, ти понімаєш, що своїми постами ти трегериш усе кропивацьке товариство на себе?

⋮⋮⋮   No. 4383

File: 1602823348.838016-.png ( 549.68 KB , 637x461 )

>>4374
Дякую, а в чому моя меншовартість та московське підлабузництво ?

>>4375
Ні, у Москві та у Варшаві я буваю виключно як турист, лол
>>4377
Перестань думати про put-in(а) , якщо захочуть забрати Запоріжжя, то відсутність російської мови у школах теж буде як привід ввести війська :)

А чути " шо хде аткуда" я не хочу, хочу щоб вони не нівечили ні російську, ні українську мову.

>>4378
Мені дуже цікаво як ти вираховуєш відсотки, на основі чого ти вважаєш, що за ці п'ять років ти став краще, а не здеградував ?
>>4379
Ба більше, коли приїжджаю в Ужгород, то можу сказати 'Йой, Мачка, Цімбор'. Якщо ти приходиш у якесь суспільство, де є якась певна норма спілкування, то невизнання цього вважається мною як зневага. Можеш ще приїхати до донбасу де більшість бійців гине розмовляючи і думаючи російською за Україну . Оце так новина. Я у Львові надивився вже на тих биків які знаючи українську не переходять на неї тому що " мнє так удобнєє" таким самим обриганом я не хочу бути в Харкові.

>>4380

Чого прямо усе, я думаю, що таких як я багато. У нас тут найрозвиненіший український іміджборд, лол, залітають усілякі у тому числі і я. Плюралізм думок - це нормально тим паче, що ОП треду сам спитав мою думку.



А взагалі, хлопчаки, замість того, щоб тут плюватись агресивними харчками у сторону звичайного адеквата, сконцентруйте свою увагу та думайте про Ігоря Коломойського чи Партію ОПЗЖ... Подумайте про те, що наша країна платить тим бабушкам з донбаса пенсію, про незаконне опитування ініційоване президентом, про хабарництво ще за часів Порошенка та й так, наприклад, про Добкіна. Такі люди теж існують. Вам напевно треба ще дати жару під сраку, ок. Я би впустив Шарія та у примусовому порядку долучив його до роботи в україні та на благо україни, геніальний журналіст та частково пропагандист. Я рахую Ріната Ахметова телепнем та дивним чоловіком, але чомусь поважаю. Я за те щоб програму " Намедни" купив перший національний та транслювував показуючи якої була Росія 90-років, нахуя ? та просто подобається мені Парфьонов
...



хмельничанин


а взагалі представник найкращого міста України

⋮⋮⋮   No. 4384

>>4383
> Ба більше, коли приїжджаю в Ужгород, то можу сказати 'Йой, Мачка, Цімбор'. Якщо ти приходиш у якесь суспільство, де є якась певна норма спілкування, то невизнання цього вважається мною як зневага. Можеш ще приїхати до донбасу де більшість бійців гине розмовляючи і думаючи російською за Україну . Оце так новина. Я у Львові надивився вже на тих биків які знаючи українську не переходять на неї тому що " мнє так удобнєє" таким самим обриганом я не хочу бути в Харкові.

Тобто, простими словами, ти боїшся розмовляти українською в Україні бо на тебе почнуть дивитися, як на бидло. Ну так все як я і говорив, ти - меншовартісна і слабка духом тваринка.

⋮⋮⋮   No. 4386

>>4385
Ніхія не зрозумів. Можна людською мовою?

⋮⋮⋮   No. 4387

>>4384
Ти певне не зрозумів, у Львові та Франківську я, говорячи українською, можу сказати шось локальне типу " кобіта" чи " філки" а у хмельницькому можу вільно вживати російськомовні слова, бо то своя культура. Української я не боюсь, скоріше не хочу бути аборигеном, який вбачає меншовартісність коли ти переймаєш ту культуру де живеш.


Та яка різниця як говорять. Хоча я, якщо чесно, живучи у Харкові, звик що українською суржиком говорять тільки папуаси з села. А от наприклад у Львові все трохи по-іншому та навпаки тому твоя позиція неоднозначна і взагалі хуйня.

⋮⋮⋮   No. 4388

>>4003
повз студент одного київського університету. половина одногрупників іногородні. третина розмовляє українською, третина російськомовні. іншу третину я або не бачив в реальному житті або ж вагаюсь до якої категорії їх віднести, бо підлаштовуються під співрозмовника.

чи можна це вважати позитивною тенденцією? мені здається раніше, в Києві, менше спілкувались українською. Україномовних з мого колишнього класу можна було порахувати на пальцях однієї руки, і то не всі пальці були б загнуті.

⋮⋮⋮   No. 4389

>>4387
Твоя писанина дуже важлива(ні). Твої діти народжені в Харкові, якщо ти плануєш розмножуватися, вже будуть до української відноситися як до телячої і другосортної. Так і відбувається окацаплення.
>>4388
В Києві все ситуативно і локально - можна потрапити у суспільство, де української буде досить багато, а можна навпаки - де її взагалі не буде.



[Return] [Go to top] [Catalog] [Post a Reply]
Delete Post [ ]

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]