[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]

/l/ - Література

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)
Options Use op-stickers

File: 1500411267016-0.png ( 76.34 KB , 373x293 )

⋮⋮⋮   No. 883 [Reply]

Тут безосібному радять літературу за його запитами
166 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 3639

>>3638
https://life.pravda.com.ua/society/2019/03/19/236088/
Корупція є всюди де живуть люди.
> випадки торгівлі фіктивними дипломами
такої хуйні навіть в Україні не залишилось. Навіть теоретично, щоб отримати "фіктивний диплом" державного вузу треба як мінімум чекати весь термін навчання, а це 5,5 років. Навряд чи хто захоче так довго очікувати.

⋮⋮⋮   No. 4086

<b><a href=https://velpanex.ru/shop/22/desc/alecnib>Alecnib (Алектиниб) - Алекниб (Alectinib) - аналог Алесенса</a></b> средство нового поколения. Относиться данный препарат к клинико-фармакологическому подклассу веществ, которые борются с опухолью, предотвращают и останавливают ее распространение в организме. Препарат имеет возможность блокировать фермент протеинкиназы, что способствует остановке распространению опухолевых тканей в организме.

Показание к применению
Препарат принимается для борьбы с ALK-позитивным немелкоклеточным раком легкого. На <b><a href=https://velpanex.ru/shop/22/desc/alecnib>Alecnib (Алектиниб) - Алекниб (Alectinib) - аналог Алесенса цена</a></b> указана на сайте, вы прямо сейчас можете заказать его с доставкой.

Способ применения
Очень важно знать и способ правильного, предусмотренного инструкцией и медицинским назначением применения препарата для более эффективного воздействия на организм пациента. Прежде всего, надо сказать, что лекарственное средство производиться и выпускается в капсулах, для внутреннего применения. Их ни в коем случае нельзя раскрывать и высыпать. Способ приема пероральный. Капсулу необходимо заглатывать целиком и запить большим количеством воды, противопоказано запивать препарат грейпфрутовым соком, так как может произойти нежелательная химическая реакция для организма. Дозировка зависит от типа терапии. Согласно инструкции производителя рекомендуется принимать по 600 мг препарата (это ровно 4 целых капсулы) дважды в сутки во время еды. Длительность курса длится до наступления положительного эффекта, или если возникают сильные и тяжелые побочные действия, то тогда курс прекращается.
Так же при необходимости врач может снижать дневную дозу препарата Если вас интересует на <a href=https://velpanex.ru/shop/22/desc/alecnib>Alecnib (Алектиниб) - Алекниб (Alectinib) - аналог Алесенса стоимость</a></b> и доставка – звоните, мы всегда рады помочь с оформлением заказа.

Противопоказания
Как и любой препарат, есть группы лиц, которым он противопоказан следующим, к таким группам лиц относятся: • Лица, имеющие непереносимость к любым компонентам из состава лекарственного средства; • Лица до восемнадцати лет, вынашивающие ребенка и кормящие грудью; • Лица, у которых имеется тяжелая почечная недостаточность; • Лица, которым необходим гемодиализ.

Побочные эффекты
В целом про <b><a href=https://velpanex.ru/shop/22/desc/alecnib>Alecnib (Алектиниб) - Алекниб (Alectinib) - аналог Алесенса отзывы</a></b> встречаются положительные. Но иногда в процессе применения у организма могут возникнуть негативные реакции на препарат, а именно - возможно поражение инфекцией, наблюдение резкого спада аппетита, ухудшения зрительной функцией организма, головокружение и появление головных болей. Возможно, будет повышаться артериальное давление, и образовываться гематомы. Негативная химическая реакция может вызвать и воспаления слизистой рта, боли в брюшной полости, расстройство желудка, вследствие чего будет ненормальный стул. Болевые ощущения в мышцах и суставах, а также снижение веса, нарушения кожных покровов, отек нижних конечностей, одышка и кашель. Если вам нужно <b><a href=https://velpanex.ru/shop/22/desc/alecnib>Alecnib (Алектиниб) - Алекниб (Alectinib) - аналог Алесенса купить</a></b> дешево – ждем вашего звонка.


<a href=https://velpanex.ru/shop/22/desc/alecnib>alectinib стоимость</a>

⋮⋮⋮   No. 4087

Лекарственный препарат <b> <a href=https://velpanex.ru/shop/19/desc/elopag25>Элопаг (Eltrombopag 25 мг) – Elopag (Элтромбопаг 25мг) - аналог Револэйд</a> </b> является средством, которое назначается пациентам с наличием в анамнезе тромбоцитопении. Это состояние характеризуется снижением в общей структуре форменных элементов крови количества тромбоцитов. Они принимают участие в процессах свертывания крови. Это лекарство является препаратом выбора в том случае, если ранее применялись иммуноглобулины или кортикостероиды, но оказались неэффективными по своей результативности. Медикамент <b> <a href=https://velpanex.ru/shop/19/desc/elopag25>Элопаг (Eltrombopag 25 мг) – Elopag (Элтромбопаг 25мг) - аналог Револэйд купить</a> </b> можно, оставив заявку на него в нашей Интернет-аптеке.
Общее описание
Препарат выпускается в таблетированной форме с дозировкой 25 и 50 мг. Таблетки округлой формы, покрытые оболочкой, представленной пленкой белого цвета.
Кому нельзя принимать данный препарат?
Обязательным условием перед применением является врачебная консультация. Не стоит назначать себе это лекарство самостоятельно. Обращение к врачу необходимо для подбора индивидуальной дозы. Иначе во время проведения терапевтического курса могут возникнуть различные проблемы. Препарат не следует назначать лицам с наличием следующих состояний: • Острая и хроническая почечная и печеночная недостаточность. • Вероятность возникновения и развития тромбоэмболической болезни. • Беременность и лактация. Лекарство обладает достаточно высокой стоимостью, но следует учитывать, что результат непременно оправдает затраченные средства. К тому же, у нас на <b> <a href=https://velpanex.ru/shop/19/desc/elopag25>Элопаг (Eltrombopag 25 мг) – Elopag (Элтромбопаг 25мг) - аналог Револэйд стоимость</a> </b> ниже, что во многих других аптеках.
Показания к применению
Назначение препарата осуществляют в случае наличия следующих состояний: 1. Лекарство назначается лицам с наличием хронической иммунной тромбоцитопенической пурпурой. 2. Присутствие в анамнезе хронической формы вирусного гепатита. 3. Цитопения у лиц старше 18 лет. Если кто-то заинтересовался данным препаратом, его стоимость можно узнать у консультантов. На <b> <a href=https://velpanex.ru/shop/19/desc/elopag25>Элопаг (Eltrombopag 25 мг) – Elopag (Элтромбопаг 25мг) - аналог Револэйд цена</a> </b> актуальная так же указана на сайте нашей аптеки. Перед началом приема необходимо в обязательном порядке получить консультацию от врача. Он назначит ряд анализов, проведение которых
необходимо обязательно.
Очень осторожно его следует принимать пациентами с высоким
риском возникновения тромбоэмболической болезни.
Требуется во время лечения регулярно посещать врача.
Особенно это актуально для тех пациентов, которые проводят одновременное лечение по поводу хронического гепатита «С».
Кроме этого, всегда необходимо помнить о возможности непереносимости к компонентам препарата.
Хотя в целом про <b> <a href=https://velpanex.ru/shop/19/desc/elopag25>Элопаг (Eltrombopag 25 мг) – Elopag (Элтромбопаг 25мг) - аналог Револэйд отзывы</a> </b> пациенты оставляют положительные,
так как <b>препарат абсолютно аналогичен с оригиналом</b>

<a href=https://velpanex.ru/shop/19/desc/elopag25>revolade 25 mg цена</a>

⋮⋮⋮   No. 4089

Результаты лечения нас очень радуют

<a href=https://tongmengpharm.ru/shop/15/desc/ventok100>венклекста</a>;

⋮⋮⋮   No. 4090

Заходите к нам в магазин и купайте сумочки, рюкзаки, косметички по самой низкой цене и с беспалтной доставкой <a href=https://ukrion.com.ua/>ukrion.com.ua</a>;!

купить у нас сумку недорого в интернете
Когда речь идет о стиле нельзя пренебрегать Хаксессуарами. Они расставляют акценты, тем самым помогая создать уместный гармоничный ваш образ. При этом особо тщательно следует отнестись к выбору косметички. Ведь она может не только довершить ансамбль, но и полностью испортить его. Поэтому, каждая девушка должна знать, как выбрать и где купить сумку, чтобы она помогла создать не один стильный образ.

Если нужна рюкзак, купить её не составит труда. Слева есть блок критериев, которые помогут вам выбрать аксессуар. Вам всего лишь необходимо задать тип, материал и цвет изделия, а система в свою очередь предложит вам подходящие варианты. Также, не забудьте указать пол. Если вы точно знаете, чего хотите - вы можете воспользоваться поиском. Все, что от вас требуется - ввести ключевые слова, которые характеризуют конкретный вариант. Например, Сколько стоит купить кошелек или купит сумку.

<a href=https://ukrion.com.ua/katalog>Интернет магазин сумок, кошельков, рюкзаков с Бесплатной доставкой по Украине</a>
<a href=https://ukrion.com.ua/katalog/ryukzaki>Купить Рюкзак с Бесплатной доставкой по Украине Рюкзак недорого</a>
<a href=https://ukrion.com.ua/katalog/koshelki-kosmetichki>Купить Кошелек с Бесплатной доставкой по Украине Женский кошелек недорого</a>
<a href=https://ukrion.com.ua/katalog/melkaya-galantereya>Купить мелкую галантерею с Бесплатной доставкой по Украине</a>
<a href=https://ukrion.com.ua/katalog/sumki>Купить Сумки с Бесплатной доставкой по Украине Сумки недорого</a>
<a href=https://ukrion.com.ua/katalog/sumki/zhenskie-kozhanye-sumki>Купить натуральные кожаные сумки с Бесплатной доставкой по Украине</a>
<a href=https://ukrion.com.ua/katalog/sumki/zhenskie-tekstilnye-sumki>Купить текстильную сумку с Бесплатной доставкой по Украине</a>
<a href=https://ukrion.com.ua/katalog/sumki/zhenskie-steganye-sumki>Купить стеганые сумку с Бесплатной доставкой по Украине</a>
<a href=https://ukrion.com.ua/katalog/sumki/zhenskie-kombinirovannye-sumki>Купить комбинированные сумки с Бесплатной доставкой по Украине</a>


File: 1532335594.524399-.jpg ( 321.94 KB , 843x1280 )

⋮⋮⋮   No. 2617 [Reply]

Саморобних кропивацьких хайку та танка нитка.

Я чарівна черепаха на мотузці,
Що починає тред,
Безглуздий та безмовний.
Але гучний
Посеред пустелі УБК.
36 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 3707

>>3706
Теплий унітаз
Чекає анона.
Місце для роздумів
Про вічне.

⋮⋮⋮   No. 3756

>>3707
Кніпкуй Кропиву
Попиваючи "Коропиво"
У себе в треді.

⋮⋮⋮   No. 3757


⋮⋮⋮   No. 3838

>>3756
Тлін УБК
Вганяє в вічний сон
Без сновидінь.
Заклинила навічно
Літера "К"
На клавіатурі.

⋮⋮⋮   No. 4088

>>3838
Бірдманів воля кропивацька
Розвіялася вітром
Дівчачого тексту.
Нема надії на силу волі чоловічу.

Весняний вітер
Приніс аромат піхви
Скаженіє лис

Гормон гормоном поганяє
Кров у судинах наганяє
Туди, в печеристі тіла.

Багріє сором
На обличчі бірдмана
Чи вагіни кров?


File: 1475853186749-0.jpg ( 55.83 KB , 400x541 )

⋮⋮⋮   No. 289 [Reply]

Поезії загальна нитка.

Ось спробував тут. Зацініть і допоможіть з пунктуацією першого речення.



У Мережі на тебе підписаний
І не в змозі я це скасувати.
То чого ти до мене зі списами?
То чому мене гониш із хати?

Памʼятаєш, як разом мріяли?
Як гуляли колись просто неба?
Як ми кроками місто міряли?
А тепер це тобі не треба.

Як усталити змінної значення,
Прокидаючись щоб серед ночі,
Не будинки Воронежа бачив я —
Твої темно-смарагдові очі?
68 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 4079

>>4078
Ще не чула, щоби в Україні поціновувачі літератури та члени літературних клубів ставали самогубцями

⋮⋮⋮   No. 4080

>>4079
Юлія й Софія з радехівського клубу "Стук-стук".

⋮⋮⋮   No. 4081

>>4080
Шкода дівчат, вони, мабуть, були хорошими...

⋮⋮⋮   No. 4083

Паліть універсали, топчіть декрети:
знов порють животи прокляті баґнети!
Проклинайте закони й канцелярський сказ -
Воля! - єдиний хай буде наказ.

Воля! воля! — серце в грудях...
Знов як рабів розпинають на людях.
Знову кайдани, тюрма, й шомполи,
і слово невільне мов з-під поли.

Хто має право примусить людину?
Хто може ніч обернути за днину?
І хто такий мудрий, щоб зразу нас всіх
повісив за правду, єдиний наш гріх?

Паліть універсали, топчіть декрети:
знов порють животи прокляті багнети!
Проклинайте закони й канцелярський сказ -
Воля! - єдиний хай буде наказ.

⋮⋮⋮   No. 4085

Можуть із літер слова у речення римами
Глаголити цифри у відмінках іменниками,
Змісти словосполучень складати додатками
Епітети обставинами у шрифтах зі знаками.


File: 1486815234178-0.jpg ( 49.34 KB , 526x448 )

File: 1486815234178-1.jpg ( 103.37 KB , 600x320 )

⋮⋮⋮   No. 503 [Reply]

Коміксів тред. Хто що читає?

Я, наприклад, нещодавно прочитав "Максим Оса", зараз читаю "Орда", автор обох - українець Ігор Баранько. Планую ще глянути, які є українські комікси.
22 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 3615

Зара' Швейка перечитую, до цього "Ми" Замятіна читав, а ще до цього "Ковток повітря" Орвелла

⋮⋮⋮   No. 3616

вибачайте, не дочитав що тут суто про комікси мова йде

⋮⋮⋮   No. 3668

File: 1576003873.762496-.jpg ( 80.9 KB , 679x960 )

Третього дня, за порадою досвідчених побратимів прочитав комікс від НБУ. Враження - атас, комікс - моє шанування,10 із 10.

⋮⋮⋮   No. 3669

File: 1576051822.749178-.jpg ( 239.58 KB , 750x1000 )

>>517
Бараньківські вікінги ще ті упороті.

⋮⋮⋮   No. 4084

File: 1585575070.343929-.jpg ( 115.66 KB , 646x960 )

>>3669
Безосібний у ролі супергероя.


File: 1582488392.214349-.png ( 135.99 KB , 500x281 )

⋮⋮⋮   No. 3883 [Reply]

Чи етично викладати алгебру в школах ?
Пародія на безсуттєву скандальність і інші якості сучасних ток-шоу і світу в цілому .

Офелія Ванденбурґ_Доброго дня , шановні телеглядачі , з вами я , Офелія Ванденбурґ . Ви дивитесь ток-шоу "Кульмінація" . Сьогодні мова піде про одну з найскандальніших тем цього тижня : "Чи етично викладати алгебру в школах" . Нагадую , уся справа в тому , що молода циганська сім'я з Молдови не далі як кілька днів тому , заявила , що не хоче , щоб їх діти вивчали алгебру , в зв'язку з далеко не цензурними асоціаціями деяких геометричних фігур , вигляду алгебраїчних рівнянь , та ще декількома пунктами . Одним з таких пунктів , на приклад є їхня думка про алгебру , як на лише одним з можливих поглядів на взаємозв'язок речей у цьому світі ... і вони з ним не згодні , в зв'язку з чим , як я вже сказала , прагнуть домогтися скасування обов'язкового навчання алгебри в школах , чи хоча б по двобічній згоді , звільнити їхніх дітей від уроків алгебри . Доброго дня також нашим гостям , які на даний момент знаходяться за кулісами , оскільки є доволі відомими людьми , і будуть з'являтися у залі , відповідно до ходу нашої дискусії . Ну що ж , почнемо , перший гість , що ввійде зараз до зали - Богдан Підгірний , очільник сільської ради села Острівці .
(аудиторія в залі здіймається оплесками)
Офелія Ванденбурґ_То ж , Богдане , як ви гадаєте , чи етично викладати алгебру в школах ?
Богдан Підгірний_Так , це досить складне питання , та все ж моя позиція , така , що напевно етично
Офелія Ванденбурґ_Етично ?- А які аргументи вашого висновку ?
Богдан Підгірний_Я схиляюся до такої думки , тому що алгебра наука чисел , і вона не може містити в собі щось неетичне в принципі . Також я , як доволі досвідчена людина , хотів би зробити вам подарунок . З поваги до вас , і з вдячності за запрошення , я б хотів подарувати вам цю банку огірків , це справжні острівецькі огірки середнього посолу . Найкращі огірки Вінницької області .
(аудиторія в залі здіймається оплесками)
Офелія Ванденбурґ_Гаразд , наш перший гість думає , етично . Свою позицію я поки що не висловлюватиму за для об'єктивності дискусії , так ? Так , а що думає наш наступний гість , член руху українських колекціонерів безоднозубих граблів , вітаймо Валерія Сома !
(аудиторія в залі здіймається оплесками)
ВАЛЕРІЙ СОМ_Доброго дня глядачі , я б хотів , одразу розставити усі крапки над і , моя думка відрізняється від думки пана Підгірного , я не згоден , алгебру в школах викладати не етично . Не можна допустити , щоб наші діти росли оповиті розпусними формами , і диктатурою одного світогляду .
(аудиторія в залі здіймається оплесками)
Богдан Підгірний_Що , та що це за неук ? - Офеліє , хто це такий , і що він тут взагалі робить ? - хто ти такий , і що ти мелеш ?
Офелія Ванденбурґ_Прошу тиші в залі , панове . Такі поважні люди , як ви не повинні опускатися до рівня ницих і розбещених формами фігур , геометрів .
Богдан Підгірний_Гаразд , не будемо розводити тут бозна що , але я думаю рівень успішності в житі кожного з нас показав , хто ким є , "КоЛеКцІоНеРуШкО" !
Офелія Ванденбурґ _Хоч ми вже вислухали цікаві думки поважних і освітчених осіб , але ти не менш представляю нашого останнього на сьогодні гостя , голову Спілки ткачів-бандуристів України , – Олега Сидоренка !
Олег Сидоренко_Вітаю зал , вітаю шановних гостей , не хочеться тягнути дикого лісового кота за хвіст , тому скажу , я не згоден з жодною думкою , алгебра за своїм єством , це етико-неетична наука , що має певну історію та певний досвід в обох напрямках .
Офелія Ванденбурґ _Що ви хочете цим сказати ?
Олег Сидоренко_Я б хотів підкреслити цим необхідність проведення експертизи на вищому науковому рівні .
Богдан Підгірний_Що , та ти уявляєш в чому сумніваєшся , придурок ?
Олег Сидоренко_Як ти мене назвав , гад .
Богдан Підгірний_Так , як почув , пі(мат , як завжди прикритий хрестоматійним звуком) , пі , пі , пі , пі , ти хто такий взагалі , пі , щоб висловлювати свою думку , пі . Запхни , пі , собі в пі , свою думку !
Олег Сидоренко_Та пішов ти , недоумок .
(Олег вибризкує на Богдана склянку з водою , вода потрапляє на Валерія)
Валерій Сом_Ах , ти , пі пі . Ти не знаєш на кого нарвався !
Офелія Ванденбурґ _Будь ласка , заспокойтеся . Охорона !
Богдан Підгірний(до Валерія Сома)_Я , я знаю про що кажу , А ти козел . пі пі !
(охорона розтягує учасників баталії )
Офелія Ванденбурґ _Прошу пробачення шановні панове телеглядачі , до наступних зустрічей . Тема нашої наступної дискусії : " Як впливає на чорнобілсть чорно-білих цуциків , впливає вживання ними геномодифікованих продуктів ." . До наступної суботи .
1 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 3886 OP

File: 1582570720.934324-.jpg ( 19.92 KB , 704x400 )

Я хочу їсти , я голодний !
Сумую десь узагалі .
Та де б не був , усесвіт жодний
Бажання здавить се в мені

Літаю . Думкою по полю
Над пеклом та під раєм
Хотів би зараз , щоби столяр
Зробив мя щось на плаї .

Збираюсь . Знане повернути
Бажаю . Бути там
І кілько раз води сьорбнути
Що нею повен храм .

Неначе в останнє . Побачити прагну
Своє віддзеркалення скрізь
Вертаю як спраглий ,
Те буле прадавньо колись
То йди і дивись !

⋮⋮⋮   No. 3891 OP

File: 1582832212.651541-.jpg ( 53.67 KB , 685x684 )

Про двоїну (бережи її бог)
Лежить на просторах безводних
Не однина й не множина .
Навічно в пам'яті народній
Ще подихає двоїна

Коли це було , чи згадаєш ?
Навіки втрачене тепер
А от твій діда , пам'ятаєш ,
Війною проблений сапер

Казав тобі , "Мій любий сину ,
Щоб ти беріг усі свої дві сті
Свою вербу свою калину
Немає в світі другої Русі

⋮⋮⋮   No. 3892

File: 1582986473.570515-.jpeg ( 42.8 KB , 610x320 )

>пробіли перед знаками пунктуації

Повбивав би.

⋮⋮⋮   No. 3893 OP

>>3892
Стиль раннього Курки саме цим і був характерний.

⋮⋮⋮   No. 3909 OP

File: 1583612786.230272-.jpg ( 555.25 KB , 1920x1440 )

Ловить курей робота непроста ,
І за качками бігати нелегко ,
А Антафракт в процентах близько ста
Ловить качок курей або лелеку .
Він біжить жваво й знає все :
Хто побіжить куди і полетить .
Ген вже когось в нору несе ,
Заніс і тихо собі їсть .
І благородно звався - Антафракт ,
Мав непогану силу й думку .
В норі у нього було все – це факт ,
А сам був спритний і розумний .
Раз вийшов Антафракт з нори ,
Зустрів сусіда по дорозі .
Сусіда каже : «Розсуди ,
Я суперечку вирішить не в змозі» .
«Тут ми із братом посварились»
- Продовжив мовити сусід
«Що ліпше порошок і мило ,
Чи м'ясо та солоний хліб»
Багато бачив Антафракт ,
Та чув немало у житті .
Та щоб таких незнаних саг ,
То і не знав він взагалі .
Він здивувався і збліднів ,
Подумав мабуть у цей час :
Що краще порошок чи хліб?
І по яким критеріям ?
Спитав сусіду «Звідки спірка ,
І де ви ще таку знайшли»
-«Це брат хотів дізнатись мірку ,
З якою все це оцінить»
Три дні тому він загорівся
Здуру цім питанням ,
І день тому зі мною спірку
Затіяв без вагання .
Спочатку розповів про суть ,
Щоб міг його я зрозуміти .
Запевнив : «Ці думки підуть ,
Лиш поможи ти розсудити»
«Я ж знаю що ти ліпше всіх :
Розумний і кмітливий .
Ти зможеш розв’язати спір ,
Бо я у тебе вірю !»
На що запевнив Антафракт :
«Думкам в цій складній сфері
Я присвячу свій вільний час ,
Подумати лиш треба »
Розпрощалися вони ,
Антафракт пішов до себе .
І різні почались думки
У погляді на небо…


File: 1580498880.087051-.JPG ( 7.11 MB , 4608x3072 )

⋮⋮⋮   No. 3780 [Reply]

Привіт. Пишу. Подивися:
70 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 3882

File: 1582422451.599141-.jpg ( 2.2 MB , 3120x4160 )

Всередині людини сидить ядро, безумовне, і світиться. Ім'я йому Гідність. Стрижень, який закладений у серце й душу кожного.



Спробуйте уявити становище людини "без нічого". Деруть нерви, лізуть історичні приклади звірства в концтаборах, і якщо переносити себе на те місце й час, то біль вщухатиме повільніше звичайного. Найпекельніше, що можна забрати від людини та її духу: гідність, ім'я, зародок здорової особистості.



Нашу гідність ламають травмами, наше світле єство копають соціальними умовностями й вірність ідеалам з чавканням поїдає агресивна тяга до грошей. Потребує швидкої допомоги той, для кого відчуття самоповаги-поваги до інших анульоване. Зробімо йому укол прозріння й подаруймо теплі людські обійми. Так, так хотілося би зробити.



А якийсь там я інколи спілкуюся маскарадом та втікаю від звільнення й відпущення самого себе. Хтось так, а хтось водночас політичний діяч, і рівносильно-всесильно бував поваленим приступами дикої агорафобії.



Джузеппе Пардо Рокес очолював єврейську громаду в Пізі в 1940-х рр., і основним каменем спотикання його життя був страх перед собаками та їх іклами. Коли ж із приходом нацистських загарбників до міста більшість жителів покидали рідні домівки, ексцентричний Рокес залишився супроти бомбардувань і нашестя. Вороги спитали Пардо, чи боїться чоловік смерті, і той щиро заперечив це, оскільки жахали єврея тільки собаки. Згідно з історичною хронікою, Джузеппе парадоксальним чином через свою фобію проявив героїзм і прихистив у домі ще кількох соратників, яким удалося вижити. Рівночасно інший городянин Пізи, молодик на ім'я П'єтро, також агорафоб, покидав свої чотири стіни лише задля пробіжок до руїн будівель та порятунку поранених. Його визнали героєм.



Ти спроможний стати зрячим щодо своєї та чужої обов'язкової гідности після проникнення чиїмись вчинками, або ж коли ти відчуваєш провину за образу дівчини. І точно в танці пригадування, наскільки все-таки вкорінені та гніздові ідеї служіння Високому. Пригадуєш та ростеш.



Просто по-дитячому заграється цікавість: а якщо ти рефлексуєш над своїм "Я" зараз, то наскільки близько чи далеко ти перебуваєш у ньому? Де твоя гідність у цю секунду часу?



Піднятися над собою, порівнятися з минулими ментальними атмосферами та ворухнути устами в такт музиці життя "Я виграю!". Я виграю, бо я з народження гідний. Так і кажу собі, і кажу вам із самого ранку, навіть швидше, уночі.



#мої_роздуми #мої_роздиви

https://riltaras.blogspot.com/2020/02/blog-post_22.html

⋮⋮⋮   No. 3885

Ми – хлопцi з Файночану
Ходим до мечеті, шануємо Сашка
Нiхто та'як ми не вмiє тред вайпáти
Поки на нас не набігли безоси з ішної борди!

⋮⋮⋮   No. 3889

File: 1582725031.240512-.jpg ( 1.42 MB , 4160x3120 )

Місяць лютий грізно махав колючками сніжинок, і різко погіршував погоду перед весною. Знаходилися пестуни холоду, вони кожну зиму ловлять сніжинки язиком і задивляються на їх узори в автомобільному дзеркалі. Також пестуни вміють бути моржами й умивати обличчя голими руками та свіжою білою мерзлотою.

Середина тижня, казковий, як передніч Святого Миколая, вечір і заметіль. По бруківці у сторону Центру Шептицького надто гучно й по-невпевненому розмашисто іде юнак, але якогось такого надто 16-літнього вигляду, що, зосередившись на дитячих рисах його обличчя, явно виринає. Він спішить, очі пихтять паротягом, і поверхневій людині збоку може привидітися, що молодик або воліє різко натовкти комусь пику, або спішить на зустріч екстремально важливого ІТ-проекту. Й обидва припущення ними й залишаться. Напружена манера ходьби юнака легко пояснюється його тривожно-надривною натурою. Куртка хлопця розстебнута навстіж, і жовтавий школярський шарф зносять пориви вітру з льодовим присмаком. Так, він ходить у холод у такому вигляді по певній абсурдно-імпортній причині, а ще в цю секунду оповіді повертається з короткої перерви поміж спроб повчити старогрецькі мовні конструкції, котра набила йому мозок киснем. До гарячого приміщення та ноутбука, гайда! Кинувши кілька жорстко здавлених "Привіт" знайомим студентам, він зайшов, ба навіть залетів усередину Центру, по звичці устромив погляд на годинник зверху труби, під яким кипіло життям горіхове кафе, і помчав кроками на другий поверх.

Центр ім. Митрополита Андрея Шептицького унікальне місце. По-перше, аналогів у наших університетах немає. І на тому й закінчили б. Але друга закаблука полягає в тому, що медійний простір виділяється своїм сучасним стилем. Строгий, скупий на палітру кольорів, із міцними бетонними, відкритими для очей стовпами, із деревом, яке перемістилося в дизайн інтер'єру на сходи та на внутрішні насадження. Скляний, прозорий, із небезпечними східцями та затишними куточками на диванах, за котрі ведеться тіньова конкуренція студентів, працівників УКУ та людей із креативної індустрії Львова.

Юнак теж про це все тяжко й натужно, із міліметровими інсайтами, думав, і врешті-решт як робот, механізм, вернувся до вільної канапи. Нещасний чомусь вирішив, що він у світі, певне, найзнедоленіша людина, частенько корчив із себе трагедійного персонажа Шекспіра. Зі скрипучим прийняттям і самоіронією колекціонував дружні усмішки чутливих людей, які раптово скидали з нього цей панцир равлика. Одним помахом м'язів рота. Теплою усмішкою.

Він не міг, а так водилося вже другий рік, знайти ідеальне положення тіла на дивані, і від цього перебував у злісному на себе настрої. Сяк-так, по-лисячому влаштувався, закинув руку за шию і майже ліг. Високий зріст був його явною перевагою, але тільки не на компактних диванах Центру Шептицького. Парубійко чимдуж рознервувався, бо його старий лептоп-машина зазнав краху при підключенні до мережі, але за двадцять хвилин усе уляглося й можна було беззмістовно перевіряти свої соціальні сторінки та повідомленники, у народі знані під гаслом "месенджери". Однак гладко в нього йшло рівно ніколи. Звісно ж, комп'ютер хлопчини гальмував, і веб-сторінки вантажилися по кілька хвилин вічності. А ще він щось писав!

Кажуть, дивні публікації, часто згадував безумство, та й був зовні схожий на німецького романтика, який загрався в диявольське, перечитав Гете та засильно вкинувся музичними смаки в німецьку класичну музику. Волею долі він умів писати обома мовами, українською та ромською. Читач хай буде тверезим і одразу придушить нотки внутрішнього расиста, із повагою прошу. Бо річ у тім, що раніш, на таборі якоїсь замудрої, однієї із сотні молодіжних організацій (може БУР, може ФРІ, може під час ТК, Твоєї Країни) він закохався у пишну ромку, та під сильним буревієм почуттів досконало вивчив мову цієї цікавої громади, що елегантно вписалася в український антураж. Думаю, про любовний крах згадувати не варто, ситуація і так криштально зрозуміла. Наш ідеаліст був особистістю вкрай закомплексованою, і про його тексти віршів, пісень і політичних памфлетів ромською для дами серця знали тільки найбільш духовно збагачені інтернет-друзі, а назагал він був слабо відомий як горемика і студент без певного роду занять. Прокрастинатор, одним словом. Хоча, здається, не пив?

Юнак поправив своє запудрене й мокре від снігу волосся, поміняв позу на дивані й зайшов на сайти своїх інакомовних творінь. Узагалі той молодчина був людиною розумною, й інтелектуально готовою до критики та опозиції, великодушно бувши вдячним Грицаку та його лекціям про бітлівську творчість за відкриття творчої вуглинки. Проте Інтернет його лякав своєю акцентуацією на особі автора.

Повіки штучно підпухли, зіниці бігали по рядках відгуків і зауважень, і геть невлад наш художник слова прочитав нищівний коментар. Удар ножем у пах, горло та нервову систему. У цілях вашої безпеки зміст слів критика кане в небуття конфіденційності, але це був кінець. Пітні руки, дрелька запрацювала в горлянці, зіниці залізли на білок і прокрутилися на 360 градусів... Юнак хлопнув кришкою ноутбука Lenovo, тремтливими пальцями поліз у кишеню рюкзака Fjallraven й блискавично увімкнув "Everything I wanted" Біллі Айліш, поставивши пісню на повтор. Накинув куртку, узяв руки в кишені та з видом глибокої втрати гордощів і гідності знову поплентався назовні. Хлопець був тривожно готовим до всяких тернових вінків, вивчив ази прикладної конфліктології, але емоційна крихкість завжди є частиною нас самих. Принаймні так було в нього.

Йому хотілося заридати, точно так, як істерично вибухають діти, коли їх щиро обрану улюблену іграшку кидають до рота дворової собаки. Але, це ламке слово на "А"... "Ти майбутній чоловік, купа людей навколо сидять, незрілість призводить до сліз і буйства"...

Гнітючі до комічного міркування наповнювали голову студента разом із повногрудими вдихами морозного кисню, і потуплений погляд на брудні мокасини скрипів до ладу ступням по дощатій дорозі. Лиш би йому, бідоласі, полегшало...

Отак ідучи, намагаючись заплакати й виглядаючи мов сумний добродій з артхаусної кінострічки, молодий чоловік умить почав перекидатися подумки на справляння зі своїм підступним болем. Ясність його намірів та їх геніальна чистота омила його приниженість. Мова не про спокій, але щось нове зароджувалося...

Знову стрибок відчуттів, знову удар креативної ідеї по скронях і стук сердечний.

Тарас прибіг назад до Центру Шептицького, загрівся і написав цю оповідь.

#моя_проза #гумор

https://riltaras.blogspot.com/2020/02/blog-post_26.html

⋮⋮⋮   No. 3890

File: 1582796594.872634-.PNG ( 6.36 MB , 1714x2268 )

А коли стає зовсім порожньо всередині, починаєш поглинати все підряд навколо: пластикові виделки, газетний папір, зубну пасту, кукурудзяне борошно, клей ПВА, рідке мило, гумовий ластик і навіть діряві шкарпетки. Здавалося б, що гірше вже просто нікуди. Але стривай, через пару хвилин ти блюєшь прямо у смітник. О, кукурудзінка! Поступово відро заповнюється слизьким чамплу зі шмарклів, з носа починає витягуватись рожева паста. Одна макаронина за іншою, кожна довжиною у півметра.
У роті пересохло, треба попити води. З очей почав витікати соус Бургер. Набираєш воду з вази разм з квітами, а з вух вже сипиться тертий сир Володар. Дістаєш пластикову виделку з горла і встромляєш зверху до самого кінця.

- Bon appetit! - каже тобі волога паста з мусорки.
- І тобі смачного, шматок липкого тіста. - відповідаєш ти.
В той момент було дуже недоречно ставити питання чому ця бадьора італійська паста розмовляє французською без акценту. Незабаром розумієш, що з тобою розмовляла не паста, а сміттєвий пакет.
Але це вже не важливо, тому що фізична порожнеча спереду заросла білими нитками від дірявих шкарпеток, бинтів та сорочки. Заклеюєш зворотню сторону пластиром і зав'язуєш мішок з блювотою. Брудну підлогу, зім'ята папір, мильне скло і порцелянова ваза.
- Гей, гей, ти, хлопче, подивися на мене, дивись скільки в мені сиру! - знову починає сміття.
- Тихіше, я намагаюся зосередитися. - повільно промовляєш у порожнечу.
- Все одно ти не зможеш мене позбутися! - каже надокучливий пакет зі складними вуглеводами.
Мовчання. Човгає звук кроків, двері відмикається, бавовна у повітрі, злі мухи забрали пакет і полетіли собі десь.
Звичайно ж вони закопають це сміття на задньому дворі твого будинку. Там більше нічого не буде рости. Тільки сторчатимуть залізні стовпи електромереж та ліхтарі.
Ваза з квітами випита до половини. Потрібно протриматися, поки підлога не провалилася і таким чином можна буде перейти на новий рівень свого незбагненного божевілля.

Як же нерозумно вийшло: весь одяг брудний, руки у чомусь жирному, а думки в голові—немов зибучий пісок розповзаються під вагою величезного синього кита депресивного настрою.
Цей кит п'яний, стогне і намагається вибратися з піску, стрімко занурюючись углиб.
В цей час стоїш біля самого краю темного коридору і дивишся як у самому кашоподібну потоці пропливає дерев'яна нога.
Люмінесцентна лампа далеко висвітлює невелику ділянку з каменів, що обросли мохом; металеві труби уздовж стіни і іржава табличка із написом:
"Ласкаво просимо. Знову."
Кудись відразу пропав весь цей вантаж, як ніби важкий кит повністю вбрався в пісок, пройшов наскрізь і виявив себе у водопроводі.
У кутку помічаєш маленьку істоту, чимось нагадуючу Умпа-лумпу, що просто сидить на низенькому стільчику і мовчки їсть шоколадну плитку.
Підходиш ближче, щоб дізнатися де знаходиться вихід.
Умпа-лумпа перестав жувати, уважно подивився на шоколад і доїв решту разом з обгорткою.
Хотів було вже розвернутися і піти шукати інший шлях до виходу, але маленький ненажера вчепився в ногу.
- Досить його годувати! - грізно прохрипів вусатий водопровідник і вдарив Умпа-лумпу гайковим ключем з розмаху.
- Ну от, тепер з ноги хлищє кров, як замотати рану?
- На, візьми підоріжник. - простягаючи, посміхається коротун.
Ти як ні в чому не бувало розгортаєшся і тупо йдеш подалі від цієї гидоти.
- Куди ти? - питає тебе ремонтник.
Мовчиш. Думаєш може це якось само собою владнається, але жодною мірою ні—цей бовдур кидає в твою сторону гайковий ключ...
- Мі-імо! - кричиш не обертаючись і тут же ударяєшся боляче головою об цегляний кут.
Кілька секунд терпиш біль, з кишень посипалася дрібниця, всі цеглини в якийсь іржі.
І тут, дуже нервово рухаючись, з містерійної глибини тунелю виїжджає броньований танк у цікаву клітинку.

⋮⋮⋮   No. 3906

File: 1583455283.777822-.jpg ( 1.18 MB , 2398x1999 )

Крутиться і ворочається в ліжку, справжній вуж. Повіки стулені з відтінком жаху, і лежачому сняться Кошмари_На_Межі. Ім'я придумав їм сам Антон, й особливістю цих снів був показ усіх можливих фобій і страхів чоловіка в одному екшн-фільмі. Від якого пробудити міг один лише будильник. Будильник акурат клався на 06:45, от уже три роки поспіль. І порушити устав режиму значило піддати себе новій небезпеці. Хто ж його знає, що падає на долю людини, яка перевершує свою сміливість та ступає ногою на сакральний ритуал. Устань пізніше: підвищується ризик серцевого нападу й появлення раку по генетичній лінії від дідуся. Устань раніше: посилення нав'язливого бажання завжди відповідати своїм вимогам, страх за життя через недосип та перевтому центральної нервової системи.

— БІП-БІП-БІП-БІП-БІП-БІП!!! - гарчить несамовито будильник, і Антон лупить на світ свої хамелеонські очиці: голубі, сірі й зелені по три чверті навколо збільшеної фізичною вадою зіниці. Укол тривоги в грудну клітку, неприємне стискання горлянки й моментальне знання про свою незначущість у світі. Думки_Сухе Горло_Стук Скронь.

Антон починав ранок по заїждженій схемі. Телефон вибивав йому в застосунку "Здравіє" задачу: сфотографувати картину Сальвадора Далі "Обличчя війни" поруч спальної кімнати. Недавно завдання ускладнилося до зміни фільтру зображення. Без неї будильник мучив би бідолаху ще раз, але такого поки не траплялося, і ви зрозумієте, чому. Зробивши фото в негативному світлі, Антон відставив мобільний на спеціально відведений для цього стіл. Його поверхню чоловік попередньо витирав щораз новим шматком однотонної білої тканини, на котру прискав гіпоалергенним антисептиком. Розчин міняв раз на тиждень, о 09:45, неділями. Процедура входила до маси заведених інструкцій життя, і навпроти кожного виконаного пункту Антон вправно виводив галочку на ватманах. Білі полотна самотужки порозвішував усюди на стінах, окрім поля, призначеного для мистецького витвору Сальвадора Далі. "Обличчя війни" поміщалося в центрі стіни, навпроти ліжка, і той центр помишлявся центральним центром. Антон вивчав геометрію та знав напам'ять усі вимірювання свого помешкання. Для стороннього спостерігача постановка видалася б дивною: стіни віддавали колючою білизною, і ватмани-полотнища створювали неприємний ефект надлишковості та хвороби.

Чоловік перебіг до кухні й покрокував до одного зі столиків. На ньому стояла заготовлена з ночі, накрита харчовою плівкою склянка фільтрованої води. Воду привозили разом із тканиною для ганчір'я та рідиною антисептика, разом із рештою хатнього начиння. Рівно 30л на тиждень, і так із самого початку проживання Антона, хоча той наївно мислив, нібито обмежиться 19л чи, бодай, 22л. Ті числа запалали для нього святістю, бо молодий чоловік мав 19 літ від роду, і народився 22 березня. Він "майже" випадково зустрічав свої цифрові знаки на просторах Всесвітньої павутини (www.), або ж в одній із 222 книг на 19 поличках удома. Книжкові шафи знаходилися в ізольованій від пилу та зовнішніх впливів кімнатці, по правій стороні від спальні, і наш легінь вважав пошук чисел насолодою своїх буднів. Усе було продуманим до каплі, навіть розташування бібліотеки по правий бік, оскільки наліво ходять тільки невдахи й безумці, які здійснили камінг-аут щодо своїх психічних захворювань.

Середа, пріє тиждень перед 20-літтям хлопця. День надзвичайно важливий, і прийшов час побачити терапевта. Антон швидко поміркував про всі можливі сценарні провали перед його супервізором, допоки снідав вівсяним молоком із пластівцями без глюкози. Супервізора звали Наталя. Миловидна й низенька жіночка, з кучеряво-звивистим волоссям і спортивно доглянутим тілом. Останній раз молодик бачив її рівно три року тому, також у середу. Ergo, в одному з його 33 щоденників-діагностиків міститься ще й запис про точну годину й секунди початку зустрічі. Він ще тоді почував до неї певні бажання, тільки-но пройшло 19 хвилин аналізу (спостереження цього Антон у письмі також не оминув). Н., натура зі вразливим нутром, відчула його, але не надала тому великого значення, і віднесла свої пережиття на кшталт типового перенесення когось у голові клієнта на свою фігуру психолога. Антон же навпомацки й несвідомо мучився до сих пір, й невдоволення приводило його до точкової напруги й відчуження від процесу терапії. Він покладав феноменальні очікування на сьогоденну зустріч, і йому здавалося, що саме тутечки й зовсім скоро він проживе катарсис, обіцяний і неповторний. Так тривало уже, ну, ви, дай вам Боже кмітливості, зрозуміли, скільки...

Хлопець докінчив снідання, вимив увесь посуд у другій раковині, призначеній для миття посуду та всього колюче-ріжучого на кухні, витер руки позначеним літерою "К!" рушником, і мусів довершити ранкові приготування. На годиннику з відкидним міньйоном фіолетового кольору закричав пронизливим тембром час.

07:45. Переміщення до спальні.

Антон знав, прийшла пора змінювати стандартний набір суцільно сірої постелі на новий комплект, перед тим кинувши використаний у Пічку_ Для_Спалювання_Брудних_Речей. Усе робилося в цій частині рутини легко, бо ліжко він модернізував кожного Різдва кожного року. Спальне місце помалу перетворювалося в роботизований пристрій із кількома кольоровими кнопками. Антон вказівним пальцем торкнувся великої червоної клавіші "DELETE", відчув один із сотні механізмів зниження тривожності, клацнувся кістками рук, і помилувався новою постіллю, яка ще навіть нічим не пахла. Йому закортіло на мить помріяти про лікарську, вихолощену білявими кольорами палату, і запалився сумнів...

То був спогад, то було марево? Нервова система забила тривогу, й Антон за кілька секунд перемкнувся й проробив схожу процедуру, як із постільним, щодо своєї одежі. Шкарпетки, легкі бавовняні штани, футболка на довгий рукав із шовку, і вже так-то й тільки так-то три роки.
«Цікаво, чому?» — на мить пробігло мурашками по руках Антона, але лінія визначеної поведінки взяла гору.

Він, стукнувши зубами, прогнався через набір вправ обов'язкової гімнастики, згідно з графіком. ЇЇ текст та ілюстрації гнучких вигинів і правильних віджимань молодий чоловік одержав давніше, коли в'їжджав у квартиру. До кімнати для фізичних занять, найбільшої та порожньої в порівнянні з попередніми, вмонтували вивірену композицію провітрювання зі свіжим гірським наддувом. Навколо стояли великі дзеркала, навіть на стелі, щоб могти записувати всі рухи на камери спостереження. Прогрес ішов добре, голос комп'ютерної програми по контролю за тілом сповіщав про дрібні й посередні успіхи, але тіло та м'язи юнака все одно залишалися дряглими. Йому, здається, так само не вдавалося потіти, якби й схотів, бо забув про таку природну здатність людського організму. Чого тільки не зробиш, коли солодкий тембр штучного інтелекту вирішує за тебе..

08:45. Тренування закінчилося.

Антон вернувся до спальної. Уже по своїй волі (здалося, га?) зиркнув на третій із ряду ватман, звірився з тим, що виконав, і налаштовувався на годину уявної ментальної гри. Він підключався до мережі, умикав трансові норвезькі мелодії, звісно ж складені професіоналами для таких ментальних звершень, й уявляв собі, як вирощує квітку. Біла ружа, мальва, під егідою білих стін та білих шумів, кожного дня ось уже як третій рік будувалася його розумом. Дозволено було відрощувати тільки півміліметра рослини на рік, з доданками кольору (опції вузькі, від салатового до темно-зеленої, хвойної палітри). Мож докласти живості на стебло й, по бажанню, краплю роси чи червону мурашку. Частинками пікселів ми стаємо творцями. Квітка грала в житті та розкладі Антона світанкову прелюдію, й молодик ніколи не бачив її в місячному кривавому сяйві ночі. Так любив цю справу! Ще й міг паралельно ній по-дитячому фантазувати, нібито він бог і творить нове життя, хай і серед віртуального виміру своєї голови. Поринувши в забавку до 09:22, він забував про завжди різкий обрив, і таке образливо-болюче повернення до схематизму доби опісля. І воно сталося.

— БІП-БІП-БІП-БІП-БІП-БІП!!! - шість уїдливих гудків стандартної кімнатної симфонії, автоматичне злітання безпровідних чорних навушників, 8 хвилин вільного ходіння по простору багатокімнатних апартаментів і відеодзвінок Наталі через великий екран Smart TV з використанням базової програми операційної системи телевізора.

Антон найчастіше всього навчений думати іменниками, а кожен автор у чомусь є вигаданим ним Антоном.

***

— Доброго часу доби! - гукнула Наталія молодцю, що сидів на дивані прямо пропорційно телеекрану, на відстані 1,9 м.

— Добранок! - глухо привітався Антон, потуплено дивлячись до Картки_Допоміжних_Фраз, яку тримав у власноруч пришитій кишені штанів.

— Як у вас справи? Як себе почуваєте? - з не то щирою, не то доведеною до ідеалу тренінгами по емоційному інтелекту усмішкою спитала Наталя, вибіливши наперед Антона зуби. Вона порухалася у своєму кріслі по той бік Всесвіту, для укомфортнення комфорту.

— Стабільно. Серйозно, - видушив Антон, бігаючи з деяким занепокоєнням кокаїновими від страху зіницями по Картці_Допоміжних_Фраз. І так уже третій вік.

— Антоне, пам'ятаєте про наш поведінковий експеримент? Чи ви готові цього разу? - із виліпленою кінострічками інтонацією запитала Наталя, закинувши ніжку за ніжку. Взута в римські сандалії. Антонові би сподобалося на них подивитися, та він ось уже як третій рік гладив поглядом тільки низ підлоги та Ту_Саму_Картку.

— Так, звісно. Я... Я... Я... - чоловік, на диво терапевткині та й усього світу, сказав перший вислів самотужки, а другий уже почав плутатися в горлянці. Антон сіпнувся мовою та розумом від прояву власної волі.

— Ви! Ви! Ви! Ожи... - закричала Наталя, раптом відкинувши маску доброзичливості та необхідної етики. У неї зжолобилося все тіло, і ступні з улесливим педикюром і лакованим візерунком чорного по білому горошку аж почервоніли. Почувся якийсь шурхіт і шелест, щось кудись полетіло й упало, тріснуло дзеркало й розбилася чашка з потрійним еспресо на її столику.

— Я! Я! Я! - Антон задер голову й втупився в Наталю, а від її гнівливості в очах та розкиданих по приміщенні листків і красних палітурок його пройняло глибоким розумінням, що щось З_л_а_м_а_л_о_с_я. Серце Антона почало відбивати усі максимуми, піт стікати патьоками за комір шовку, й очі сльозитися, мов від гірчичного газу, бо ні з того ні з сього він зрозумів, що відбувається й відбувалося увесь цей час. Три останні роки, три додаткові місяці, в середу, 15 березня, о 09:63... Остання думка про годину аж заскрипіла в нейронових тунелях нашого звитяжця, і йому точно здалося, що голова й усе тіло зараз вибухнуть.

— Я! Я! Я! Я подивився на вас! Я побачив ваші ніжки! Я побачив ваш робочий кабінет! - уже легше вирвалося з уст легіня в напрямку до Наталі, яка чомусь зникла в потойбіччі екрану...

— Н-І-І-І-І-І-І-І-І-І!!! - люто заволав Антон, побачивши, що стеля враз стала прозорою й крізь неї увірвалася підошва Наталиних сандаль, щоби його розчавити.

"ЧАВК!".

(і зникла зі свідомості Антона)

DIXI.

#моя_проза


File: 1493210455662-0.jpg ( 1.81 MB , 2600x1884 )

⋮⋮⋮   No. 686 [Reply]

Тред-підсумок повістей по УБК-світу. Оскільки тут надто малолюдно, аби писати, то буду періодично викидати допрацьоване/перепрацьоване.
4 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 709

>>707
>Щось не дуже відгукуються чи навіть критикують
Бачу Потурнак і хік у ВК-бляді - проходжу повз. Спробуй писати так, щоб пересічний читач розумів про що говориться і при цьому не відчував що читає чергове дегенеративне російське сміття. Не можеш в стиль - осучаснюй Леся, головне перестань кожні 5 слів російські меми вставляти.

повз

⋮⋮⋮   No. 710

>>709
Потурнак - персонаж
Із хік у ВК-бляді - пародія на Із варягів у греки, торговий шлях. Дивно, що вони роблять текст незрозумілим, бо там є набагато більш олдфажна хуєта.

⋮⋮⋮   No. 1602

>>686
Чого заглохли повісті про УБК? Щось буде далі?

⋮⋮⋮   No. 3570

Бімп

⋮⋮⋮   No. 3904

>>3570
Не трогай, воно мертве


File: 1580305785.795783-.jpg ( 28.4 KB , 400x291 )

⋮⋮⋮   No. 3770 [Reply]

Які є канони написання хайку українською?
Кількість складів має бути строго 17 (5-7-5), чи також може бути 14 (4-6-4) і 20 (6-8-6)? Які стилістичні прийоми та особливості характерні для них та на які теми їх можна писати?

⋮⋮⋮   No. 3772

Бімпану

⋮⋮⋮   No. 3778

Ніяких, це не притаманно нашій культурі. В принципі, бо ми не можемо передавати образність ієрогліфами. З очевидної причини.

⋮⋮⋮   No. 3822

>>3778
дивно, що в естів це розвинулося як окремий жанр

⋮⋮⋮   No. 3903

>>3770
Хто зна. Канонів для українських версій не бачив, тому пишу 5-7-5


File: 1582141796.342204-.jpg ( 23.31 KB , 462x479 )

⋮⋮⋮   No. 3865 [Reply]

Хочу стати математиком.

Що є хорошого почитати про математику нашою мовою?
4 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 3898

>>3897
Легенди кажуть, що такі книги зберігаються у спеціальних установах, що звуться "публічними бібліотеками".

⋮⋮⋮   No. 3899

>>3898
Вау, чудово, я не знаю цього раніше, велике дякую.

⋮⋮⋮   No. 3900

>>3899
А ти вмієш в іронію. Молодець.

⋮⋮⋮   No. 3901


⋮⋮⋮   No. 3902

>>3901
лол, Антон ЛаВей - цікавий дядько.


File: 1576233090.955495-.jpg ( 55.19 KB , 640x625 )

⋮⋮⋮   No. 3688 [Reply]

Нам треба переосмислити саму понятійну систему класифікації художніх текстів.

Дивіться.

Література - це те, що є на письмі, у літерах власне. Але ж давня поезія могла взагалі не бути записаною. І все одно була тим, що ми називаємо "художньою літературою".

Красне письменство - так само складно назвати усну поезію письменством, наприклад, ту, яка існувала, коли писемності ще не було.

Художні тексти - це вже більш точно характеризує художню літературу, бо текст - усе, що висловлене. Художній - відповідно все, що висловлено (на письмі чи усно) художнього. Однак поняття "текст" надто технічне. Поетичні твори називають текстами зазвичай самі письменники, як продукти рук своїх. Сама стилістика фрази "художній + текст" не ліпиться й навряд може слугувати загальним ім'ям цілого роду текстів. Ви ж не скажете на дверну ручку "токарська деталь".

Я пропоную все, що ми нині називаємо "художньою літературою", називати поезією.

Дуже дивно, що в нинішній пост-совєцькій системі поезією називають лише вірші, навіть ототожнюють поняття поезії з поняттям віршів. Однак якщо ми відкриємо батька-засновника літературознавства (чи то пак поетики) Арістотеля - то побачимо, що це не так. Арістотель називає поезією всі художні тексти.

І якщо художній текст написано неритмізовано, а т.зв. "прозою", то все одно це поезія. Ба більше, хороший роман завжди містить мелодику, що, можна сказати, замінює ритміку віршів. Істинна проза міститься хіба в костурбатих канцелярських текстах державних чиновників.

Дискас.
14 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 3768

File: 1580157600.657306-.jpg ( 70.77 KB , 500x447 )

>взагалі не читає, цебто - зовсім

⋮⋮⋮   No. 3769

File: 1580157731.311438-.png ( 13.34 KB , 200x200 )

>взагалі не читає, цебто - зовсім
>літерач
>от слова савсєм

⋮⋮⋮   No. 3871

>>3765
> Зараз книжки доступні в будь якому вигляді: електронні, паперові, аудіо. І обмежені українчики досі бояться брати їх до рук
Добре, що ти хуї до рота брати не боїшся.

⋮⋮⋮   No. 3872

>>3769
Це залітний довн, який думає, що якщо він і його друзяшки-рагулі не читають, то ніхто не читає.

⋮⋮⋮   No. 3873

Здравствуйте!
Вам нужны новые заявки?
Привлекаем клиентов в Ваш бизнес, с помощью рассылки в формы обратной связи.

Несколько плюсов работы с нами:

- Приятные цены - нам выгодно, чтобы заказчик получал прибыль, значительно превышающую цену рассылки и заказывал снова

- Все максимально прозрачно:
Предоставим скриншоты из софта, с подробными отчетами о результатах рассылки, подтверждающие выполнение обязательств с нашей стороны.

- В отличии от большинства наших конкурентов, оплата ТОЛЬКО за УСПЕШНО доставленные сообщения.

Напишите нам сейчас и получите бонус, в виде бесплатного составления оффера для Вашей рассылки
Наш E-mail: [email protected]

P.S. Извините за беспокойство, если мы с Вами уже сотрудничаем.


Delete Post [ ]
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] | Catalog

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]