⋮⋮⋮
No.
2060
>>2059Гені склав вуха та стояв нерухаючись поки Ян порався із його волоссям. Трохи помовчавши, Гені склав разом що вони з чаклуном у ванні, що кожен з них голий та те, що було минулої ночі. А також характер відьмака.Маб-будь якщ-що я стан-ну.
Хлопчик почав щось шукати на підлозі ванни, хоча там небуло нічого крім піни від шампуню.Стан-ну навкол-лішк-ки, тоб-бі буд-де зруч-чніш-ше.
Він зробив декілька рухів мокрим хвістем та знов зупинив його.Зруч-чніш-ше мен-не. Мит-ти.
Не підіймаючи очей, Гені продовжив.Ц-це ж я повин-нен сказ-зат-ти кл-лін-ту пр-ри так-ких обстав-вин-нах?
⋮⋮⋮
No.
2068
>>2067Гені зробив декілька кроків назад та з широкими очима подивився на Яна.Щ-що ц-це? Щ-що.
Хлопчик мабудь втік би з ванни. Але він розумів що біжати з бару йому нікуди. А у барі хотватися від Яна ніде.Тому Гені змусив себе зупинитися, але все ще не квапився виконувати наказ Яна.Щ-що т-ти баж-жаєшь зроб-бит-ти?
Заляканно продовжив він.%%Не проти, але треба все ж таки відкрити бар. Чи можешь ти підготувати Гені тут, а продовжити у бані бару?
Але всеодно зроблю як ти вирішиш.%%
⋮⋮⋮
No.
2070
>>2069Тоді продовжуємо у ванні.*Гені смикнувся тілом спочатку в один бік, потім в інший. Хоча він не розумів про що саме каже Ян, хлопчик знав що в нього все одно немає вибору. Швидко змивши і себе піну, Гені витерся рушником та голим пішов до туалету. Хвилин через десять пролунав звук спущеної води, після чього хлопчик повернувся, підмився та добре помив руки.
Нічого не кажучи, Гені відвернувся лицем до стінки та упершись у неї руками трохи вигнувся. Піднявши важкуватий від води хвіст, він почав чекати що Ян буде робити далі.*
⋮⋮⋮
No.
2072
>>2071Постоявши після процедури, Гені вже почав ретельно змивати піну з голови, котру він не вбрав коли ходив до туалету минулого разу. Обережно миуючи себе долонями за тонкі вуха, хлопчик раптово підскочив та хутко побіг знов до туалету, навіть не намагаючись перед цим витертись рушником.Коли Гені повернувся, він повільно зайшов у ванну та почав знов підмиватися. Скінчивши це, хлопчик спершу потягнувся руками продовжити мити голову, але раптово зупинився. З жалем розглядаючи власні пальці та долоні, Гені прохаючи звернувся до Яна.Ч-чи н-не міг б-би т-ти змит-ти з мен-не пін-ну.
Він винувато показав відьмаку долоні, наче це повинно було пояснити усе.Т-тільки.
Гені пом'явся.Т-тільки вух-ха. Т-тонькі. Обер-реж-жно.
Він пом'явся знов.Будл-ласко.
⋮⋮⋮
No.
2075
>>2073Доречі, дуже цікаво.%%Ніколи глибоко не думав про те, як саме Гені готується до зміни.
Навіть не замислювався. Звісно, він готувався перед баром, але це завжди було поза баченням.%%
⋮⋮⋮
No.
2094
>>2093Гені зайшов до кімнати та зачинив за собою двері.Ян-не.
Він подивився на чаклуна, а потім на підлогу.Ян-не, а ч-чи можн-но.
Хлопчик несміливо рухав руками під час розмови навіть не помічаючи цього.Можн-но ц-це нар-решт-ті дістат-ти?
⋮⋮⋮
No.
2098
>>2097Гені почав мимоволі рухати стегнами у відповідь на торкання Яна.Н-не зруч-чно.
Він напрягся від коли чаклун торкнувся особливо чутливої частини ануса пальцем, але одразу разслабився.Н-немож-жу сид-діт-ти. Н-навіть стоят-ти.
Гені жалівся відьмаку, та намагався лежати рівно. Але в нього це вдавалося не дуже добре.
⋮⋮⋮
No.
2102
>>2101Гені невитримав першим. Недостаючи обличчя з подушки, він промувкав у неї.Ти ж-же баж-жаєшь цьог-го, Ян-не?
Активніше почавши крутити хвостем, Гені відчув як його член став зовсім твердим у долоні чаклуна.Чом-му т-ти попрост-ту н-не накаж-жешь мен-ні? Т-ти зн-наєшь щ-що я н-не змож-жу відмовит-ти.
⋮⋮⋮
No.
2106
>>2105*Під зіром Яна Гені скосив очі у бік та мовчки продовжив лежати.
Потаім так же мовчки обхопив руками Яна за голову та підтягнувшись, лизнув його у щоку.*
⋮⋮⋮
No.
2110
>>2109*Продовжуючи цілувати Яна, Гені на мить відняв від нього губи.
Склавши вуха, хлопчик став двивитись кудись у бік, намагаючись не зустрічатися із чаклуном очима.*
Т-ти зроб-бишь щ-ще р-раз?
Прохаючи прошепотів Гені.Як-к тод-ді. Губ-бам-ми.
Потім він почав вже відверто благати.Буд-дласк-ко, Ян-не. Будл-ласк-ко. Я пот-тім зроб-блю ус-се щ-що т-ти побаж-жаешь.
⋮⋮⋮
No.
2120
>>2119Гені, шмигаючи носом, відчув як у нього з Яна щось ллеться. Мокра від сльоз пуховина була стистута у долонях хлопчика та майже розідрана з усіх боків його пазурами. Навіть не стонучи, але час від часу здригаючи усім тілом, Гені покірно, з прижатими до голови вушками, лежав на простирадлі.Ян, вибач, але я вже зовсім відрубаюся. Навіть речення складати не можу.Требо покласти що о півночі потрібно завершувати, бо відчуваю що режим краще так не порушувати.Зараз допишу цей пост та піду спати бо всеодно бачу що мої пости стають сухими та якимись занадто неохайними, але розум не може скласти їх більш краще вже.Надобраніч, Яне. Поклади Гені спати із собою якщо ти не проти.
⋮⋮⋮
No.
2132
>>2131%%Ні У самій новеллі з восьмої години вечора до третої ночі.
Ян виглядає як >>2121 та >>2093%%
У деяких артах головне не стільки близкість до орігінула, скільки праця з окремими кольорами, волоссям, контрастами. А потім же не викидати їх. Тому так, Ян у >>2130 замалий та не є каноном. Канон це то, що використовуєшь ти - гнучкий та стрункий підліток 16-ті років із спортивною будовую тіла, не за віком розумний, розпустливий та при необхідності жорстокий.
⋮⋮⋮
No.
2135
>>2134Відносно одягу Яна це дуже важке питання. Насправді ніяк не можу уявити як повинен Ян вдягатися у барі. Занад-то роспусливі варіанти мені здаються не зовсім тим, що потрібно. Але з іншого боку, Ян є одночасно не лише володарем бару поки туди не ступить власниця чи її донька, а ще також офіціантом та шльондрою. Тоб-то в нього відповідно повинна бути якась уніформа, а не лише звичайне повсякденне вбрання. Прицьому його вбрання може й не розпущене, але мабуть всеж таки спокусливе.Поки що працюю над цим. Є декілька варіантів та буду поступово викладати їх у фапачі.Не знайщовши у кімнаті очима Яна, Гені підвівся з ліжка ти прижав рукою до грудей окрай укривала. Посідівши декілька хвилин, він встав та обережно пішов до ванної кімнати. Насправді Гені побоювався усього, що його оточувало і він був впевненний що кожна річь у кімнаті чаклуна може нашкодити йому у відсутності хозяїна. Але годинник показував що вже дуже скоро треба відчіняти віп-бар, тому Гені не мав можливости чекати Яна.Війшовши у ванну кімнату, хлочик постив воду та почав чекати доки вона стане достатньо теплою щоб почати митися.
⋮⋮⋮
No.
2137
>>2136Гені зробив декілька кроків у бік бо всеодно змущався кожен раз коли Ян оголеним знаходився поруч. Намилюючи власні плечі, він нарешті скінчив полчати, але все ще сіпав потроху вухами відтоді, як чаклун зайшов у ванну.Д-добр-ре. Зд-даєт-ться ніч-чого пог-ган-ного н-не наснил-лось.
Потів він згадав про вічливість та поспішив запитати вже у Ян-на.А т-ти як-к? Сп-пав?
⋮⋮⋮
No.
2150
>>2149Т-так. Зв-вісно. Спит-таю н-на кухн-ні щ-щось н-на перш-шому поверс-сі.
Гені залишив ванну. Вдягнувши одяг, він вийшов з кімнати Яна та спустився по сходинках на перший поверх.Звісно повинні. Але на це як завжди не вистачає часу.%%Насправді мені здається що якщо Ян хоча б трохи уважно ставиться до власних обов'язків як заступника по бару, він повинен час від часу виганята Гені на пробіжку. Щоб пітримувати його у формі заради клієнтів.
Крім того Гені ще перед віп-баром працює барменом у звичайному барі на першому поверсі. Там він снідає, обідає та вечеряє перед віп-баром.%%
Тобто насправді Гені повинен був не прокинутися перед приходом Яна, а піднятися з першого поверху. Але зовсім про це забув.
⋮⋮⋮
No.
2190
>>2150Коли Ян знову побачив Гені, то заговорив з ним. Гені, я хочу розказати тобі одну історію з життя, послухай. Сталось це три роки тому. Приїхав я на роботу, все непогано, настрій взагалі чудовий. Але чомусь заклинив замок в дверях мого кабінету, а я саме захотів посрати. Коли вже зовсім приперло, я ще раз спробував відчинити двері, але замок не піддавався, а в туалет хотілось. Ну мій представницький зовнішній вигляд не дозволяв насрати в штаны. Не довго думаючи, я відкрив вікно и став з нього срати. Виглянувши, я зрозумів, що насрав не просто у вікно, а ще й на чийсь автомобіль, припаркований поряд. Добре хоч не замерзне, морозу тоді не було. Сніжок іде, погодка чудова. Мужика звісно шкода, але сам винен, нащо паркуватись так близько. Почав я витирати дупу якимись документами, як в кімнату залітає якийсь уєбан в смокінгу. Сказати, що я охуїв… Так, я охуїв. Стою голий з обісраною дупою, дивлюсь на нього. Він почав горланити, подбіг і уєбав мене, що я аж йобнувся лицем в ті документи, якими я підтирався. Я відразу ж втратив свідомість, оговтався вже завдяки тому, що мене облила водою та сама дівчина, котру я вже півроку добивався. Розкажу про неї: вона мила, їй 24 роки, брюнетка в окулярах, з милим голоском, чудовою фігурою. І я такий: з раздовбаним гузном, яке дідько б його побрав В ЛАЙНІ! Ніколи собі цього не пробачу. Мені було жахливо боляче і соромно, коли вона запитала «Що тут сталося?». Я був шокований, як і вона. Весь сльозах розпачу. Сказав, що мене згвалтували. Одягнувся швидко, вибіг з кабінету. Мене звільнили. А потім дізнався, машина та була того чоловіка.