[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]
Banner

/b/ - Балачки

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)

File: 1602930124.804382-.png ( 588.11 KB , 800x420 )

⋮⋮⋮   No. 191195

Пишаюся тим, що у нас є така хуйня, анони. Сподіваюся, ми напишемо ще більше ще їбанутіших історій. Запрошую висловлюватися анонів, що вони про це все думають, а також автора ідеї з поясненнями, як ти цей він вигадав?

https://drama.kropyva.ch/%D0%9F%D0%B8%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B1
https://drama.kropyva.ch/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2:%D0%9F%D0%B8%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B1

⋮⋮⋮   No. 191197

Я вигадав це тому, що це максимум тупо. Але не ображайтеся, я просто хотів показати таким чином, що навіть те, що максимум тупо і наче очевидно, можна оригінально переосмислити, зробити цікавий концепт і це буде хорошим мемом, який доставлятиме і подобатиметься людям. Так звана "якість" - це для бебіків, хуячів, оманогав, та їхніх послідовників. Понуре гівно, яке вони називають цукеркою, аби пишатися собою.

Ім'я "пиздойоб" взяв подивившись на героїв убк. Довбойоб, недойоб... Пиздойоб, о! Геніально і просто. Людина, яка їбе хуєм пизду.

Деталь з візитівками прийшла з паст про адміна якоїсь угорсткої борди, які переклав ще Курка. Вони теж доставляють, але надто сконцентровані на одному персонажі. Тоді ж я подумав, що пиздойобів має бути багато - кожен може вигадати свого.

Що ще цвкавить?

⋮⋮⋮   No. 191200

Моя в ахуї!
Ще пару згенерованих паст і 2020-й рік на Кропивачі можна буде знаменувати, як "Рік Пиздойобства".
АСТАНАВІТЄСЬ!!!

⋮⋮⋮   No. 191201

>>191200
Він вже таким є.

⋮⋮⋮   No. 191202

>>191197
> це максимум тупо
Коли я намагався відстояти той рядок про тупість в статті - на мене наїхали що типу "драма не бложик і має бути об'єктивною"

⋮⋮⋮   No. 191203

>>191201
Мені подобається, сука, такий розклад!
Я вже не знаю, чого боятися за вікном мого будиночку: коронку, чи Пиздойобів?...
Гарно починається нове десятиріччя...

⋮⋮⋮   No. 191205

>>191204
Пиздойоб - юрист?

⋮⋮⋮   No. 191206

>>191205
Майстер юридичного траху

⋮⋮⋮   No. 191207

>>191206
Сукаааааа! Я вже не можу! НАХУЯ ТАК! ААААААААааааааа...!!!

⋮⋮⋮   No. 191209

>>191195
Хм, я чомусь думав що паст більше. Треба буде долучитися, хоч я і написав одну, але то було радше задля власного лулзу.

⋮⋮⋮   No. 191212

>>191209
Так наче ми робимо це для величі убк

⋮⋮⋮   No. 191213

>>191202
І правильно наїхали. Бо тупість - суб'єктивне означення. От пописали про пиздойоба півроку і все. Вже не тупо, вже тонко і смішно і какаяразніц лікує. І так з усім.

⋮⋮⋮   No. 191214

>>191209
Щасти, козаче

⋮⋮⋮   No. 191215

>>191213
> Вже не тупо
Хто сказав?

⋮⋮⋮   No. 191217

>>191200
Вже.

⋮⋮⋮   No. 191218

>>191206
Обжекшон!

⋮⋮⋮   No. 191226

>>191218
Ніт, ніякий прожекшон цього не казав

⋮⋮⋮   No. 191241

Траплялася у мене в житті така історія, хоч і не настільки яскрава.
Дуже давно у нашому місті (на околиці, точніше) була така собі нефорська тусовка. Назовімо її, давайте банально, "Анархія". Знаходилася в парку, який пафосно називали ліском. В кращі часи, там можна було зустріти від 40 до 55 людей, послухати музику, самому пограти на гітарі (чому там я і навчився), побухати і, УВАГА!, ПОЇБАТИСЯ. Мені тоді було 14-15 років, тому з приводу останнього , звичайно, хотів, але не мав жодної надії, ви ж розумієте.
Але одного літнього дня таки на "Анархію" забрели двоє дівчат. Назовімо їх Права і Ліва. Права, сучка, була дуже гарною і на неї одразу ж запали я та мій друг-однокласник. Ліва являла собою дикий пиздець із цицьками, ЗАЙВОЮ, СИЛЬНО ЗАЙВОЮ, вагою і настільки одичавілими тараканами в голові, що розповідь про це заслуговує окремої нитки. Я думаю, не треба тикати пальцями, на кого запала Ліва. Ми ж тут не хуї дурні?
Однокласник разом із Правою почали зустрічатись того ж вечора (і зустрічались вони довго, десь із рік). У мене з того вечора з'явились проблеми.
Весь пездець розповідати не буду, скажу лише, що Ліва навіть вени собі різала, бо її ніхто не любить загалом, а я - мудак, бо не люблю її особисто.
Взимку її де-що попустило. Ми навіть святкували мій День Народження і вона вела себе пристойно. Без "подарунків" та інших виїбонів.
Весною ж таракани прокинулись і по новому колу! Друзі мене вже встигли настільки заїбати фразами "Та почніть зустрічатися?", "Чим вона тобі не така?", "Вона ж тебе кохає!", що я сам собі майже вени не роз'їбав! Діло в тому, що Ліва вважала, що її проблеми - проблеми й інших, але нахуй її посилати боялися, бо сидіти за гратами із-за цієї дури ніхто не хотів.
Але влітку до нас приїхав чувак із області. Він був якимось далеким родичем якогось мого дружбана, я вже не пам'ятаю, якого, бо на дворі тоді ще й 2010-й не стукнув. Назовімо цього родича, давайте банально, Пиздойоб. Так-так-так, він самий. У Пиздойоба була тоді днюха і він приїхав до мого дружбана святкувати. Дружбан, в свою чергу, запропонував йому затаритись та піти на "Анархію". Що й зробили.
П'янки, тости, пісні - все, як треба. Десь вже під десяту вечора я підходжу до Дружбана і запитую: куди Пиздойоб твій дівся? "Їбеться" - відповів Дружбан. "З ким?..."
Десь через годину Ліва поїхала додому, а Пиздойоб мені розповідав про те, як він сидів поруч із Лівою, я сидів, бухав і грав на гітарі, а Ліва грозилася Пиздойобу, що мене трахне. Пиздойоб же ж почав залицятися до Лівої, типу "Теее... Що ти в ньому знайшла? Він ж подиви, який глистюк! Ну грає він! Я теж так вмію! Хочеш про кохання зіграю?...Хочеш, про кохання розповім? Хочеш кохання?... Пішли.".
Ліву таки попустило... Я та й вся "Анархія" були вдячні йому за це.
Попустило, звичайно ж, ненадовго. Останнє, що я про Ліву чув, це те, що вона записалася в лезбійки. Права, до речі, також.
Ось така реальна пиздойобська історія. Дай Бог пам'яті, пиздойоба звали, мабуть, Віктор, хоча, я не впевнений, бо бачив його лише один раз, і то дуже давно...
Дякую.

⋮⋮⋮   No. 191244

>>191241
Так воно у житті і буває. Пожежник ніколи не пройде повз пожежі, навіть якщо зі зміни повертається стомлений додому.

⋮⋮⋮   No. 191247

В /pzdb/, РАГУЛІ!!!!

⋮⋮⋮   No. 191248

>>191247
йди на-ахій

⋮⋮⋮   No. 191249

>>191247
Створи спершу таку дошку

⋮⋮⋮   No. 191250

>>191249
А ти слона купиш?

⋮⋮⋮   No. 191251

>>191250
Звісно ж ніт

⋮⋮⋮   No. 191252

>>191249
Дискова недостатність, друже.

⋮⋮⋮   No. 191268

А як же медскілз від художника?

⋮⋮⋮   No. 191286

>>191268
Закидай

⋮⋮⋮   No. 191298

>>191286
Я не вмію.

⋮⋮⋮   No. 191338

>>191298
Зате я вмію!

⋮⋮⋮   No. 191341

>>191338
Обчитаються свого пиздойоба...

⋮⋮⋮   No. 191345

>>191341
А потім в пизду їбуться

⋮⋮⋮   No. 191346

>>191345
Це корисно - так зазвичай кількість українців і збільшується.

⋮⋮⋮   No. 191347

File: 1603093791.200413-.png ( 228.44 KB , 444x295 )

>>191345
Розумна ти срака.

⋮⋮⋮   No. 191492

Давно це було, ще до школи ходив. Була у нашому першому класі така собі Наталка. Не просто красуня, а таке янголятко, що коли на неї дивишся, то тобі стає не до порівнянь чи взагалі якоїсь думки. Оченятка як у котика, та і нявкає так само, чи боїться, чи соромиться, але тихенько так розмовляла. Долоньки м'якенькі, я таких ніколи ні у кого не бачив і не торкався. Щічки такі, що коли чую в наш час моші-моші, то одразу згадую Наталочку. Хлопці наші або ще зелені були і дурні, або таємно закохані, так само як я. Той день, коли я її цьомнув і втік, тепер мій найкращий спогад про дитинство.
Одного весняного дня сидів я на шкільному дворі та мріяв про літні канікули. Трохи подалі сидів дядько Федір Іванич, слюсар-сантехник і потай курив свою Приму Гродно, так аби ніхто не здогадався, хоча тхнуло воно все одно добряче. Аж тут надвір висипали дівчатка. Наталка теж. Іванич подивився на мене, на неї, і почав до мене говорити.
- Що кажуть, подобається тобі Наталя?
Я мугикаю.
- Закохався мабуть вже?
- Та мабуть.
- А чи сильно закохався?
- А як я знаю сильно чи не сильно? Ну, сильно.
- А якщо вона всереться, з'їси?
- Йой, тфу на вас, дядько Федір!
- О, ну то не так вже сильно ти й закохався, малий.
- Та сильно, я [чутно звуки киплячих гормонів та інше сопіння] просто не знаю що робити.
- Підійди і скажи, запропонуй зустрічатися.
- Та я цей...
- Ти ж диви, як не підійдеш, то хтось інший підійде.
- Якщо я теж їй подобаюся, то той інший піде геть?
- Може й піде, але якщо ти так сидітимеш, то рано чи пізно з'явиться ПИЗДОЙОБ! Забере твою любу Наталку, а з тебе зробить отакого віника обскубаного [показує на обскубаний віник з трьох хворостин, що лежить в у кутку в тіні].
Я ще подумав і вирішив, що за літо наберуся хоробрості, розвідаю про дівчат побільше, а з 1-го вересня все і скажу їй, якщо кохання моє за літо не завіє вітром. А 1-го вересня мені сказали, що Наталку батьки забрали з нашої школи, бо в нас, бачте, дівчатка невиховані і заздрісні, чи побили, чи штовхнули цю маленьку кицю.
Засновано на реальних подіях, окрім згадки про пиздойоба, без якої й самі здогадаєтесь, що насправді сказав Іванич

⋮⋮⋮   No. 191494

>>191195
> що вони про це все думають
Несмак.

⋮⋮⋮   No. 191498

File: 1603120716.757074-.jpeg ( 78.65 KB , 640x640 )


⋮⋮⋮   No. 191499

File: 1603121035.968817-.jpg ( 24.2 KB , 564x400 )

>>191492
Шо він сказав?

⋮⋮⋮   No. 191501

>>191499
Щось там було про кропиву. До чого тут вона? Дурня якась.

⋮⋮⋮   No. 191512

Якась хуйня уцт. Чекаю паст про пиздойоба

⋮⋮⋮   No. 191514

>>191512
Ти ніхуя не шариш, це фанфік.

⋮⋮⋮   No. 191516

>>191514
Що, хтось оформив вже канон?

⋮⋮⋮   No. 191518

>>191516
Канон це кастомна паста звичайної будови.

⋮⋮⋮   No. 191531

>>191516
Пизда гівна



[Return] [Go to top] [Catalog] [Post a Reply]
Delete Post [ ]

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / d / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]