R: 15 / I:
Сап, кропивоч. Трапилась дивина: позавчора надвечір зʼявилось неприємне відчуття в горлі - знаєте, коли болю ще немає, але вже розумієш, що якщо нічого не робити, то захворієш. Ночував в не дуже комфортних умовах, замерз і недоспав. Зранку вже відчувався передзастудний стан, ліг досипати. Коли прокинувся - рубало вже на повну, дрижаки по тілу, біль в мʼязах і відчуття залипання, наче сприймаєш світ з деяким пінгом. Надвечір дістався до термометра і він показав 38,1 за Цельсієм, хоча субʼєктивно відчувалось наче під 39. Лягав спати з думкою, що на ранок нікуди не піду, а в гіршому випадку загримлю на самоізоляцію. Навернув Новірину та запив чаєм з домашньої обліпихи, перетертої з цукром. Температуру вирішив не збивати, якщо не буде зовсім пиздець. Несподівано, на ранок проснувся хоч і трохи замучений, але температура була 37, що для мене норма. День відбув на ногах і зараз почуваю себе наче нічого й не було, хоча вчора хотілось здохнути. Так от, що це все було?
Сап, кропивоч. Трапилась дивина: позавчора надвечір зʼявилось неприємне відчуття в горлі - знаєте, коли болю ще немає, але вже розумієш, що якщо нічого не робити, то захворієш. Ночував в не дуже комфортних умовах, замерз і недоспав. Зранку вже відчувався передзастудний стан, ліг досипати. Коли прокинувся - рубало вже на повну, дрижаки по тілу, біль в мʼязах і відчуття залипання, наче сприймаєш світ з деяким пінгом. Надвечір дістався до термометра і він показав 38,1 за Цельсієм, хоча субʼєктивно відчувалось наче під 39. Лягав спати з думкою, що на ранок нікуди не піду, а в гіршому випадку загримлю на самоізоляцію. Навернув Новірину та запив чаєм з домашньої обліпихи, перетертої з цукром. Температуру вирішив не збивати, якщо не буде зовсім пиздець. Несподівано, на ранок проснувся хоч і трохи замучений, але температура була 37, що для мене норма. День відбув на ногах і зараз почуваю себе наче нічого й не було, хоча вчора хотілось здохнути. Так от, що це все було?
R: 73 / I:
Чи погано мати зовнішність "тендітного хлопчика" з трохи довгою зачіскою для громадянина держави?
Чи погано мати зовнішність "тендітного хлопчика" з трохи довгою зачіскою для громадянина держави?
R: 6 / I:
Цікаві україномовні відео.
Попередня нитка—
https://www.kropyva.ch/b/res/172850.html
Академія о сьомій: чи є аутсайдери в мистецтві?
Цікаві україномовні відео.
Попередня нитка—
https://www.kropyva.ch/b/res/172850.html
Академія о сьомій: чи є аутсайдери в мистецтві?
R: 250 / I:
Вечір до хати, панство! Скролячи борду бачив, що тут памʼятають мої старі поліцай-треди з гіперчану. Тому вирішив продовжити добру традицію спілкування з громадянами.
Короткий вступ та переказ для тих, хто забув або не читав попередніх:
Не так давно звичайний цивільний анон з малозрозумілих мотивів вирішив посвятити своє життя службі в поліції, а саме в службі дільничних офіцерів або як досі кажуть в народі - участкових. Пройшовши всі кола відбору, на чотири місяці пішов на першопочаткову підготовку. Після успішного завершенню підготовки направлений на дійсну службу до одного районних управлінь. Там був закріплений за зоною, де став третім поряд з старшим (умовно назвімо його Петром) та ще одним хлопцем (хай буде Андрюха). Через деякий час Андрюху попросили з служби через черговий зальот по пʼяні. Ще пізніше пішов і Петро - на пенсію за вислугою років. Трохи перебивався один, пізніше ненадовго мені в допомогу дали старшого. Ще пізніше з першопочаткової прийшов пацан, який не осилив службу та звільнився. Потому старший перейшов у іншу службу і я знов залишився сам. І ось зовсім недавно мені дали молодого співробітника після учебки, з яким удвох тягнемо службу.
Питайте свої віповіді.
p.s. Заздалегідь вибачаюсь за повільні відповіді, бо часто ніколи й в небо глянути.
Вечір до хати, панство! Скролячи борду бачив, що тут памʼятають мої старі поліцай-треди з гіперчану. Тому вирішив продовжити добру традицію спілкування з громадянами.
Короткий вступ та переказ для тих, хто забув або не читав попередніх:
Не так давно звичайний цивільний анон з малозрозумілих мотивів вирішив посвятити своє життя службі в поліції, а саме в службі дільничних офіцерів або як досі кажуть в народі - участкових. Пройшовши всі кола відбору, на чотири місяці пішов на першопочаткову підготовку. Після успішного завершенню підготовки направлений на дійсну службу до одного районних управлінь. Там був закріплений за зоною, де став третім поряд з старшим (умовно назвімо його Петром) та ще одним хлопцем (хай буде Андрюха). Через деякий час Андрюху попросили з служби через черговий зальот по пʼяні. Ще пізніше пішов і Петро - на пенсію за вислугою років. Трохи перебивався один, пізніше ненадовго мені в допомогу дали старшого. Ще пізніше з першопочаткової прийшов пацан, який не осилив службу та звільнився. Потому старший перейшов у іншу службу і я знов залишився сам. І ось зовсім недавно мені дали молодого співробітника після учебки, з яким удвох тягнемо службу.
Питайте свої віповіді.
p.s. Заздалегідь вибачаюсь за повільні відповіді, бо часто ніколи й в небо глянути.
R: 23 / I:
Людинки, як можна, особливо не напружуючись, вивчити англійську мову? Бажання вивчити її є, але бажання вчити її немає, тож потрібен якийсь компроміс. Є якісь пропозиції? А як ви вчили/вчите/вивчили англійську?
Людинки, як можна, особливо не напружуючись, вивчити англійську мову? Бажання вивчити її є, але бажання вчити її немає, тож потрібен якийсь компроміс. Є якісь пропозиції? А як ви вчили/вчите/вивчили англійську?
R: 14 / I:
попоїв запіканки
попоїв запіканки
R: 25 / I:
Перекладатимемо й локалізовуватимемо під улілавту пиздойобопасти тут.
не знаю де створити, тому лишу тут.
Перекладатимемо й локалізовуватимемо під улілавту пиздойобопасти тут.
не знаю де створити, тому лишу тут.
R: 27 / I:
Вечір в хату, братики! Хочу вкрасти стільки грошей, щоб стало побудувати храм. Що підкажете?
Вечір в хату, братики! Хочу вкрасти стільки грошей, щоб стало побудувати храм. Що підкажете?
R: 26 / I:
Що взагалі відбувається? Ми перевалюємо за 7к, поступово навіть в моє коло спілкування приходять випадки захворювання та контактів.
Чому в нас ще не як на самому початку? Чому наші міліціянти ще не ходять з грізним виглядом та не виписують великі штрафи людям без масок? Я не наївний, і розумію, що такі дії - то узгодження волі людей, що розуміють все краще за мене, але я просто не розумію чому ми йдемо до критичної точки, а всі ведуть себе так, ніби нічого не відбувається
Що взагалі відбувається? Ми перевалюємо за 7к, поступово навіть в моє коло спілкування приходять випадки захворювання та контактів.
Чому в нас ще не як на самому початку? Чому наші міліціянти ще не ходять з грізним виглядом та не виписують великі штрафи людям без масок? Я не наївний, і розумію, що такі дії - то узгодження волі людей, що розуміють все краще за мене, але я просто не розумію чому ми йдемо до критичної точки, а всі ведуть себе так, ніби нічого не відбувається
R: 9 / I:
Хтось знає ще якісь приклади реальної минамазайлівщини (зміни імені заради репутації)? Окрім всім відомого випадку з оманогавою.
Хтось знає ще якісь приклади реальної минамазайлівщини (зміни імені заради репутації)? Окрім всім відомого випадку з оманогавою.
R: 8 / I:
Сенс існування України - тролити кацапню?
Сенс існування України - тролити кацапню?
R: 12 / I:
Чи полюбляють на Кропивачі потворних монстрів та скелетів?
Чи полюбляють на Кропивачі потворних монстрів та скелетів?
R: 208 / I:
Короч, вирішив пояснити тутешнім когутам з приводу їх кумирів, яких вони дивляться на ютубчику, бо вони РОБЛЯТЬ КОНТЕНТ УКРАЇНСЬКОЮ СТАВ ВПОДОБАЙКУ=))))).
Телебачення Торонто - лівацька, грантожерська залупа з гумором на рівні 9 класу, або можна сказати на рівні типових ліваків. А ЦЕ ПАМ'ЯТНИК СВИНІ ИГГИГИГИИГИГГИИГГ. Якшо дивишся Телебачення Торонто харкни собі в їбучку.
Імені Т.Г. Шевченка - абсолютно деструктивна хуйня з ахуєнними казками про автохтонних козаків-козар-характерників, які вміли стріляти бластерами з очей, трипільців-українців, і про то які ми завжди були стронк. Повна відсутність критичної оцінки і міфотворництво у всі поля. Обісци собі єбало якшо дивишся це.
Слава соціал-соціалізму! Слава медвежаткам!
Короч, вирішив пояснити тутешнім когутам з приводу їх кумирів, яких вони дивляться на ютубчику, бо вони РОБЛЯТЬ КОНТЕНТ УКРАЇНСЬКОЮ СТАВ ВПОДОБАЙКУ=))))).
Телебачення Торонто - лівацька, грантожерська залупа з гумором на рівні 9 класу, або можна сказати на рівні типових ліваків. А ЦЕ ПАМ'ЯТНИК СВИНІ ИГГИГИГИИГИГГИИГГ. Якшо дивишся Телебачення Торонто харкни собі в їбучку.
Імені Т.Г. Шевченка - абсолютно деструктивна хуйня з ахуєнними казками про автохтонних козаків-козар-характерників, які вміли стріляти бластерами з очей, трипільців-українців, і про то які ми завжди були стронк. Повна відсутність критичної оцінки і міфотворництво у всі поля. Обісци собі єбало якшо дивишся це.
Слава соціал-соціалізму! Слава медвежаткам!
R: 56 / I:
Військових пікч тред №7
Військових пікч тред №7. У попередніх серіях https://www.kropyva.ch/b/res/103074.html
R: 88 / I:
Давно не було. Почали.
Давно не було. Почали.
R: 18 / I:
Їблю гівном на пляжі вже можна вважати локальним мемом?
Їблю гівном на пляжі вже можна вважати локальним мемом?
R: 22 / I:
Хлопці горобці тре невеличкий віршик про Revo
Хлопці горобці тре невеличкий віршик про Revo
R: 15 / I:
КАРТИНОК ДЛЯ АВИ НИТКА
Привітульки, Кропивач! Не бачив тут жодного схожого тріду, тож почну.
R: 17 / I:
Які інформаційні джерела (українські), не є помиями?
Які інформаційні джерела (українські), не є помиями?
R: 17 / I:
Встановив нового роутера, просто підлючився до вайфаю за паролем на звороті, назва вайфаю - модель роутера, цього достатньо для захисту від сторонніх підключень?
Встановив нового роутера, просто підлючився до вайфаю за паролем на звороті, назва вайфаю - модель роутера, цього достатньо для захисту від сторонніх підключень?
R: 44 / I:
Був на лбгт акції. Готовий захищати цінності сексуальних меншин від аваковської кацапні.
Був на лбгт акції. Готовий захищати цінності сексуальних меншин від аваковської кацапні.
R: 5 / I:
Шо чуваки, 6410?
Шо чуваки, 6410?
R: 108 / I:
Пишаюся тим, що у нас є така хуйня, анони. Сподіваюся, ми напишемо ще більше ще їбанутіших історій. Запрошую висловлюватися анонів, що вони про це все думають, а також автора ідеї з поясненнями, як ти цей він вигадав?
https://drama.kropyva.ch/%D0%9F%D0%B8%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B1
https://drama.kropyva.ch/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2:%D0%9F%D0%B8%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B1
Пишаюся тим, що у нас є така хуйня, анони. Сподіваюся, ми напишемо ще більше ще їбанутіших історій. Запрошую висловлюватися анонів, що вони про це все думають, а також автора ідеї з поясненнями, як ти цей він вигадав?
https://drama.kropyva.ch/%D0%9F%D0%B8%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B1
https://drama.kropyva.ch/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2:%D0%9F%D0%B8%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B1
R: 133 / I:
Попередня нитка:
https://www.kropyva.ch/b/res/155454.html
Халяви-нитка 4
Не заплатив - значить заробив!Попередня нитка:
https://www.kropyva.ch/b/res/155454.html
R: 6 / I:
Я довго не могла нікому про це розповісти і ось нарешті зважуюся вам. Цього літа ми з подругами пішли на пляж на Дніпро. Було сонце і класна вода, і людей не багато. Ці лохи бояться зза коронки приходити.
Ми прийшли і зайняли місце. Говорили, позмінно ходили купатися. І раптом, коли я сиділа, я відчула як у мене щось ворушиться в вагіні. "Мля, місячні ж не скоро" подумала я і припіднялася.
Я була шокована з того, що побачила. З моєї пизди вислизав цілий ковляк гівна величиною з член і прямував вниз. Коли він опустився, я побачила, що там ціла підпляжна зала метрів 5 в висоту, де якийсь молодий чоловік робить вправи повітряної гімнастики і кожен раз, коли він робить стрибок в повітря, він підсирає лайном і встромляє його у мене, а потім опускається, "заковтує" лайно назад і так по циклу.
Я не змогла сказати подругам ні слова, тихо пішла, підмилася і проплакала тиждень. Потім я чомусь вирушила назад на те місце, почала копатм але замість дірки в підземну залу знайшла там візитівку з адресою цього сайту і словами "Панас - професійний пиздойоб, експерт із траху лайном.
Я довго не могла нікому про це розповісти і ось нарешті зважуюся вам. Цього літа ми з подругами пішли на пляж на Дніпро. Було сонце і класна вода, і людей не багато. Ці лохи бояться зза коронки приходити.
Ми прийшли і зайняли місце. Говорили, позмінно ходили купатися. І раптом, коли я сиділа, я відчула як у мене щось ворушиться в вагіні. "Мля, місячні ж не скоро" подумала я і припіднялася.
Я була шокована з того, що побачила. З моєї пизди вислизав цілий ковляк гівна величиною з член і прямував вниз. Коли він опустився, я побачила, що там ціла підпляжна зала метрів 5 в висоту, де якийсь молодий чоловік робить вправи повітряної гімнастики і кожен раз, коли він робить стрибок в повітря, він підсирає лайном і встромляє його у мене, а потім опускається, "заковтує" лайно назад і так по циклу.
Я не змогла сказати подругам ні слова, тихо пішла, підмилася і проплакала тиждень. Потім я чомусь вирушила назад на те місце, почала копатм але замість дірки в підземну залу знайшла там візитівку з адресою цього сайту і словами "Панас - професійний пиздойоб, експерт із траху лайном.
R: 220 / I:
О, кропивач помер?
О, кропивач помер?
R: 137 / I:
Пікчі для КРПВЧ. Потворні та красиві. Кольорові та чорно-білі. Хуйові і хуйовіші. Роботи найкращих дизайнерів Кропивацької Художньої Бурси та Кропивацького Розділоситету. Третій сезон.
У попередніх серіях: https://www.kropyva.ch/b/res/72714.html
https://www.kropyva.ch/b/res/29613.html
Пікчі для КРПВЧ. Потворні та красиві. Кольорові та чорно-білі. Хуйові і хуйовіші. Роботи найкращих дизайнерів Кропивацької Художньої Бурси та Кропивацького Розділоситету. Третій сезон.
У попередніх серіях: https://www.kropyva.ch/b/res/72714.html
https://www.kropyva.ch/b/res/29613.html
R: 244 / I:
Рагулів трід.
Рагулів трід.
R: 49 / I:
Вітаю, анони
Сьогодні згадав про антивірус українського виробництва(zillya), зайшов на сайт. Ліцензія на рік коштує 200грн. Після цього подивився на продукт ESET - 120грн на місяць.
На кацапські др.веби та касперські навіть не дивлюсь
Виникло питання, чи є якась відмінність через яку така ціна?
Хто взагалі розбирається в питанні антивірусів, чим вони відрізняються та чи має сенс платити більше?
Вітаю, анони
Сьогодні згадав про антивірус українського виробництва(zillya), зайшов на сайт. Ліцензія на рік коштує 200грн. Після цього подивився на продукт ESET - 120грн на місяць.
На кацапські др.веби та касперські навіть не дивлюсь
Виникло питання, чи є якась відмінність через яку така ціна?
Хто взагалі розбирається в питанні антивірусів, чим вони відрізняються та чи має сенс платити більше?
R: 27 / I:
Чому всі українські іміджборди такі безлюдні?
Чому всі українські іміджборди такі безлюдні?
R: 129 / I:
Го поговоримо трохи про друзів, в основному тих що "уявні".
Соціоблядство наприклад, все-таки жахливо розчаровує.
Чим більше ти вивчаєш людей (чим більше взагалі різного вивчаєш/обдумуєш), тим більш вони для тебе передбачливі, тим менш тобі цікаво спілкуватись з більшістю з них, тим більше ти гівна в них помічаєш, і тим менш залишається чогось що вони здатні тобі дати.. Тим менш нового несуть будь-які нові знайомства.
І от хоч це здасться ХВАЛЬКУВАТИМ ЗАЗНАЙСТВОМ, але з якогось моменту я майже перестав зустрічати людей розумніших/здатних мислити краще за мене, чи хоча б когось з аналогічним рівнем знань/сприйняттям/мисленням.
Всі кого я знаю останніми роками дуже "неординарні" самі по собі і таких ще пошукати довелося б, але навіть вони мені майже нічого не дають в спілкуванні і рідко коли мене розуміють. В той час як я трачу на них час/сили, легко переймаюсь їх проблемами, роздаю купи порад, підтримую і т.д. і т.п.
Звісно це все піздець як невигідно і безідейність цього довбаного "альтруїзму" мене врешті-решт дістала настільки, що я знову почав просто викидувати нахуй більшість цих паразитів.
Тільки не всьо так просто, і безідейність не вирішується простим викиданням всіх annoying human insects на мороз, щоб після цього залишитись в гордому усамітненніна вершині гори, блін.
Хоч я і прекрасно себе в цьому "усамітненні" відчуваю і можу подовгу обходитись без будь-яких контактів взагалі з малих років був ще тим соціонезалежним аутистом, і це було прекрасно, тільки йобаний соціум частково мені це зіпсував з віком, але все одно вбогі мавп'ячі інстинкти потребують деякого спілкування.
Звісно можна ці інстинкти провчити і примусово заткнути як і робив раніше (всього лиш для цього потрібна досить довга МЕДИТАЦІЯ в максимум повній самоті, хах).
Але недавно серйозно задумався над більш цікавим варіантом -- завести собі уявного другана (або подругу).
Раніше завжди вважав це непотрібною тупістю, але так потрохи прийшов до висновків що по купі параметрів таке може бути краще ніж звична самотність (наприклад, такий фантазійний друг здатен офігенно тебе мотивувати на щось не менше ніж на то був би здатен хтось реальний, а може й більше) , і вже тим більш це краще ніж надалі всирати впусту час/сили/емоції на непотребний/невдячний скам в реальному соціоблядстві
Загалом, було б круто обчитатись ваших історій чи просто офігенних думок по цій темі (тільки не путайте з тульпами, це все ж різне не дивлячись на схожість)
пік майже повністю рілейтед
Уявних друзів трід
Привітулі, кропівники :3Го поговоримо трохи про друзів, в основному тих що "уявні".
Соціоблядство наприклад, все-таки жахливо розчаровує.
Чим більше ти вивчаєш людей (чим більше взагалі різного вивчаєш/обдумуєш), тим більш вони для тебе передбачливі, тим менш тобі цікаво спілкуватись з більшістю з них, тим більше ти гівна в них помічаєш, і тим менш залишається чогось що вони здатні тобі дати.. Тим менш нового несуть будь-які нові знайомства.
І от хоч це здасться ХВАЛЬКУВАТИМ ЗАЗНАЙСТВОМ, але з якогось моменту я майже перестав зустрічати людей розумніших/здатних мислити краще за мене, чи хоча б когось з аналогічним рівнем знань/сприйняттям/мисленням.
Всі кого я знаю останніми роками дуже "неординарні" самі по собі і таких ще пошукати довелося б, але навіть вони мені майже нічого не дають в спілкуванні і рідко коли мене розуміють. В той час як я трачу на них час/сили, легко переймаюсь їх проблемами, роздаю купи порад, підтримую і т.д. і т.п.
Звісно це все піздець як невигідно і безідейність цього довбаного "альтруїзму" мене врешті-решт дістала настільки, що я знову почав просто викидувати нахуй більшість цих паразитів.
Тільки не всьо так просто, і безідейність не вирішується простим викиданням всіх annoying human insects на мороз, щоб після цього залишитись в гордому усамітненні
Хоч я і прекрасно себе в цьому "усамітненні" відчуваю і можу подовгу обходитись без будь-яких контактів взагалі з малих років був ще тим соціонезалежним аутистом, і це було прекрасно, тільки йобаний соціум частково мені це зіпсував з віком, але все одно вбогі мавп'ячі інстинкти потребують деякого спілкування.
Звісно можна ці інстинкти провчити і примусово заткнути як і робив раніше (всього лиш для цього потрібна досить довга МЕДИТАЦІЯ в максимум повній самоті, хах).
Але недавно серйозно задумався над більш цікавим варіантом -- завести собі уявного другана (або подругу).
Раніше завжди вважав це непотрібною тупістю, але так потрохи прийшов до висновків що по купі параметрів таке може бути краще ніж звична самотність (наприклад, такий фантазійний друг здатен офігенно тебе мотивувати на щось не менше ніж на то був би здатен хтось реальний, а може й більше) , і вже тим більш це краще ніж надалі всирати впусту час/сили/емоції на непотребний/невдячний скам в реальному соціоблядстві
Загалом, було б круто обчитатись ваших історій чи просто офігенних думок по цій темі (тільки не путайте з тульпами, це все ж різне не дивлячись на схожість)
пік майже повністю рілейтед
R: 17 / I:
Хлопці, хто які презервативи використовує, розкажіть.
Пробував durex real feel та elite, різниці між ними не помітив. Durex invisible мені тиснуть, і натягаються проблематично. З contex проблема та сама що й з інвізами.
Зараз скінчилися запаси, і думаю ,що купувати.
Пікрандом.
Хлопці, хто які презервативи використовує, розкажіть.
Пробував durex real feel та elite, різниці між ними не помітив. Durex invisible мені тиснуть, і натягаються проблематично. З contex проблема та сама що й з інвізами.
Зараз скінчилися запаси, і думаю ,що купувати.
Пікрандом.
R: 12 / I:
Ну а шо, вродився ти в селі. З компанії тіки баба Ганя й тітка Нюра — через десят хат циганчутські діти, але з ними ти не граєшся, бо у них воші. Ходиш гусей по долині ганяєш, або на корову йдеш дивитися і ніхуя більше нема кругом. Ставок в сусідському селі, ліса не було ніколи. Рахуєш потяги, які ото чути зі станції. Соціалізація максимум коли тебе мама взяла на базар, або на якісь поминкипроводисвадьба. Можеш підтримати бесіду рівня хто кому поробив, скіки за куб газа і в кого тьолочка втелилася. Потім тебе везуть у райцентр в садочок шоб до дітей звик, а ти дивишся на тих дітей і думаєш, а шо з ними тепер робити. Тусиш з вихователькою, бо вона по віку як ти звик, а тебе за це чмирять, хоч ти й найкраще на газетах навчився читати і комуналку рахуєш краще всіх — це не те за що ровесники поважають. Так воно якось все одне за одне чіпляється і ось ти в дорослому житті дивишся на однолітків так і не доперши шо таки треба було з ними робити.
Ну а шо, вродився ти в селі. З компанії тіки баба Ганя й тітка Нюра — через десят хат циганчутські діти, але з ними ти не граєшся, бо у них воші. Ходиш гусей по долині ганяєш, або на корову йдеш дивитися і ніхуя більше нема кругом. Ставок в сусідському селі, ліса не було ніколи. Рахуєш потяги, які ото чути зі станції. Соціалізація максимум коли тебе мама взяла на базар, або на якісь поминкипроводисвадьба. Можеш підтримати бесіду рівня хто кому поробив, скіки за куб газа і в кого тьолочка втелилася. Потім тебе везуть у райцентр в садочок шоб до дітей звик, а ти дивишся на тих дітей і думаєш, а шо з ними тепер робити. Тусиш з вихователькою, бо вона по віку як ти звик, а тебе за це чмирять, хоч ти й найкраще на газетах навчився читати і комуналку рахуєш краще всіх — це не те за що ровесники поважають. Так воно якось все одне за одне чіпляється і ось ти в дорослому житті дивишся на однолітків так і не доперши шо таки треба було з ними робити.
R: 94 / I:
Почитав трохи про різних "зірок" в інеті, як люди, особливо в США ненавидять хоч якусь малу дозу хуйової поведінки від них. А чи ви зустрічали якихось "зірок" чи просто відомих людей тут в Україні? Чи закордоном?
Маю досить багато історій, бо мешкаю у столиці, тут часто хтось буває.
Наприклад, в один із закладів в центрі, забитому вщент зайшов Вакарчук із знайомими. Там працював в той час мій друг. Спитав чи є місце, на що йому відповіли що, на жаль, немає. На що Святослав сказав, ну пошукайте, ви ж знаєте хто я. На що йому сказали, вибачте, але немає, ніяк. Він постояв ще хвилини 2 і пішов. Це Був десь 2014-2015 рік тоді.
Ще є друг, який бував на всіляких преміях, типу ЮНА, де збирається всілякі співаки ротом та не дуже. Багато що знає про них.
Бачив Яніну Соколову - досить привітна і позитивна жіночка.
Ще бачив купу динамівських футболістів. Багато з них вже давно не грають.
Про політиків - багато історій, бо є знайомі і родичі які безпосередньо в партіях працювали або просто з ними.
Давайте ваші історії.
Почитав трохи про різних "зірок" в інеті, як люди, особливо в США ненавидять хоч якусь малу дозу хуйової поведінки від них. А чи ви зустрічали якихось "зірок" чи просто відомих людей тут в Україні? Чи закордоном?
Маю досить багато історій, бо мешкаю у столиці, тут часто хтось буває.
Наприклад, в один із закладів в центрі, забитому вщент зайшов Вакарчук із знайомими. Там працював в той час мій друг. Спитав чи є місце, на що йому відповіли що, на жаль, немає. На що Святослав сказав, ну пошукайте, ви ж знаєте хто я. На що йому сказали, вибачте, але немає, ніяк. Він постояв ще хвилини 2 і пішов. Це Був десь 2014-2015 рік тоді.
Ще є друг, який бував на всіляких преміях, типу ЮНА, де збирається всілякі співаки ротом та не дуже. Багато що знає про них.
Бачив Яніну Соколову - досить привітна і позитивна жіночка.
Ще бачив купу динамівських футболістів. Багато з них вже давно не грають.
Про політиків - багато історій, бо є знайомі і родичі які безпосередньо в партіях працювали або просто з ними.
Давайте ваші історії.
R: 6 / I:
Привіт невідомуси.
Привіт невідомуси.
R: 13 / I:
заїбав мене тут один тип, тримайте.
якщо є пропозиції - звертайтесь
заїбав мене тут один тип, тримайте.
якщо є пропозиції - звертайтесь
R: 6 / I:
Суп кропивач, я Тяна і настав час опрутненних історій.
Вчора я була на побаченні з хлопцем на стометрівці, як раптом мені стало надзвичайно добре, наче мене їбуть. Ми не могли зрозуміти в чім річ до того, як він поглянув під спідницю і побачив КАРЛИКА! Маленького курво десятисантиметрового карлика, який масував своїм органом мій орган. Хлопець хотів було забрати його, але я відкинула цю ідею, думаючи, що він відчепиться, коли завершить. Так і сталось, правда ще деякий час був там невеликий дискомфорт, щось чухалось. Коли я нарешті заглянула туди - знайшла візитку, на якій писало "Теодор, професійний пиздойоб, майстер з мініатюрного траху" та адресу цього сайту. Теодоре, якого прутня ти їбеш рандомних дівок?
Суп кропивач, я Тяна і настав час опрутненних історій.
Вчора я була на побаченні з хлопцем на стометрівці, як раптом мені стало надзвичайно добре, наче мене їбуть. Ми не могли зрозуміти в чім річ до того, як він поглянув під спідницю і побачив КАРЛИКА! Маленького курво десятисантиметрового карлика, який масував своїм органом мій орган. Хлопець хотів було забрати його, але я відкинула цю ідею, думаючи, що він відчепиться, коли завершить. Так і сталось, правда ще деякий час був там невеликий дискомфорт, щось чухалось. Коли я нарешті заглянула туди - знайшла візитку, на якій писало "Теодор, професійний пиздойоб, майстер з мініатюрного траху" та адресу цього сайту. Теодоре, якого прутня ти їбеш рандомних дівок?
R: 28 / I:
Закарпатці-це частина великого українського народу, чи купка рагулів-сепарів, як даунбасяни?
Закарпатці-це частина великого українського народу, чи купка рагулів-сепарів, як даунбасяни?
R: 6 / I:
Здраствуйте, шановні користувачі сайту кропива.цх!
Мене звати Григорій Листеренко. Я 1970-го року народження, вдовець, маю двох дітей: син – Листеренко Віктор Григорович, дочка – Листеренко Ніна Григорівна.
Моя жінка, Листеренко (Себастьянова) Алла Петрівна, померла під час воєнного конфлікту у Луганську. Її вбив якийсь недоумок, якому, як і більшості л(д)нр-вців, життя мирних людей – абсолютний нуль. Їм абсолютно байдуже – вони бандерівців готові побачити у всіх тих, хто не розмовляє на російській і не має алкоголістичного вигляду. Дружиночка моя, Аллочка, Царство їй Небесне, такого вигляду не мала і, як і я та наші діти, розмовляла на місцевому суржику (самі ми селянські, із околиць Луганську).
Те, що її розстріляв придурок, я взнав на наступний день від її подружок і я з дітьми одразу поїхав з Луганску у Київ до мого старого знайомого по одній із колишніх робіт, Миколи Тарасовича Коваля. Познайомився я з Миколою Тарасовичем Ковалем ще в середині 90-х. Ми вдвох тоді торгували віейчес- та аудіо-касетами на ринку і називали один одного тоді ще просто: Коля і Гриша. Часи, звичайно, тоді були ще ті і я жахаюся з тих людей, які за ними «сумують». Але ми були молоді і сповнені сил та енергії, тому те десятиріччя ми, хоч із жахом в очах, але пережили, проте ще раз переживати це пекло ми не мали жодного бажання і мали надію, що це – лише сторінка історії, яка ніколи не повториться. Мали надію…
У 2000-у я одружився на Аллочці. Вона була чудовою дівчиною, можна навіть сказати, що я в неї закохався з першого погляду. ЇЇ взаємне до мене почуття я сприймав, як послання Господа Бога! Це послання змусило мене, в кінець кінців, радуватися життю, повірити в те, що життя – це не тільки торгівля порнухою на базарі і бандюки з налоговою. Життя – це те, що дане лише один раз і, в моєму випадку, я мав його прожити яскраво із моєю коханою Аллою.
Через 2 роки після одруження з Аллою у нас з’явилася донечка, Ніночка. Ще через 2 роки – синочок, Вітя. Ніночку ми дуже сильно любили. В дитячому садку вона була прикладом для всіх! Вихователі її сильно любили також, казали, що вона у нас слухняна та добре вихована. Читати вона, до речі, навчилася першою із всієї групи. Синочок Вітя народився із розумовою вадою. Коли лікар сказав нам, що у Віті виявлено синдром Дауна, горе наше було безмежне. Але ми все одно його любили не менше, ніж Ніночку, бо він, перше і найголовніше, - член нашої сім’ї, і ми всією сім’єю вирішили поїхати до Луганську, бо там була розташована найкраща по всій Україні, як казали мені дуже хороші друзі, спеціалізована школа для таких, як наш синочок Вітя. З Миколою Тарасовичем ми не розривали зв’язок і кожного літку наша та його сім’я разом їздили в Очаків.
Але настала війна… Мою Аллочку застрелили і я разом із дітьми був вимушений переїздити до Миколи Тарасовича, який тепло прийняв нас у себе на дачі до настання кращих часів.
Микола Тарасович допоміг мені із працевлаштуванням та оформленням документів для моїх дітей. За це Колі я вдячний від щирого серця. Не буду тримати в таємниці те, що перший місяць після смерті Аллочки я пив безбожно. Але Тарасович швидко, як міг, мене вгамував і я знову почав ставати на ноги.
У 2018-у ми переїхали жити в гуртожиток у «малосімейку». Діти, звичайно ж, хотіли залишитися й далі жити на дачі Миколи Тарасовича, але все ж таки, я в жодному разі не хотів давати приводу Миколі навіть і подумати, що ми ДУЖЕ СИЛЬНО користуємося його добротою. А якщо врахувати те, що ми проживали у нього вже чотири роки, то це йшло вже до цього. Плюс – в нього і самого вже підростали троє гарних синів. Я думаю, ви розумієте, що діти з часом не просто хочуть, а вже вимушені мати свою територію. Тому, із великої поваги до Миколи, наша сім’я переїхала в місто.
В двокімнатній квартирці тісно, але ми лагодили, бо ми – найкраща сім’я у світі. Жаль, що Аллочки немає поряд, дуже жаль…
Але життя завжди підкидує нам випробування. Вчора я взнав, що Ніночка - вагітна…
Я спочатку не знав, що мені думати! Чи радуватися, чи плакати, чи впасти в обморок, як це люблять робити герої в дешевих телесеріалах. Чесно кажу, я радувався! Бо мені вже 50 стукнуло, і вже якось настав час записатися в дідугани, а якщо зауважити стан мого здоров’я, то з мене дідуган ще бравий і спроможний на такі речі, про які сучасний зелений молодняк навіть і не здогадується! І, все ж, я був вимушений запитати Ніночку про її хлопця. Вона відповіла, що не знає, і, взагалі, в неї жодного разу не було інтимних стосунків! Я, було, майже не засміявся, бо знаючи відношення до таких речей, як секс, у сучасної молоді дуже легковажне. Проте лікар сказав, що у моєї доньки дівоча пліва - не пошкоджена.
Ніночкаж, натомість, дала мені якийсь папірець, на якому було написано «Тарас. Професійний пиздойоб дівчаток-напівсиріт у гуртожитках із братами-довбойобами». На іншій стороні папірця було написано «Тарас. Професійне надання передсмертних сексуально-ритуальних послуг. Розстріляним – ЗНИЖКИ!».
Сьогодні о 6:30 мене відкачали і я вирішив з телефону зайти на адресу, яка була вказана на папірці. Я вичитав тут багато чого цікавого, але, як віруюча людина, мушу вас запитиати: якщо пиздойоби такі професійні, що навіть після зустрічі з ним целки залишаються целками, то Ісус також син ...
Здраствуйте, шановні користувачі сайту кропива.цх!
Мене звати Григорій Листеренко. Я 1970-го року народження, вдовець, маю двох дітей: син – Листеренко Віктор Григорович, дочка – Листеренко Ніна Григорівна.
Моя жінка, Листеренко (Себастьянова) Алла Петрівна, померла під час воєнного конфлікту у Луганську. Її вбив якийсь недоумок, якому, як і більшості л(д)нр-вців, життя мирних людей – абсолютний нуль. Їм абсолютно байдуже – вони бандерівців готові побачити у всіх тих, хто не розмовляє на російській і не має алкоголістичного вигляду. Дружиночка моя, Аллочка, Царство їй Небесне, такого вигляду не мала і, як і я та наші діти, розмовляла на місцевому суржику (самі ми селянські, із околиць Луганську).
Те, що її розстріляв придурок, я взнав на наступний день від її подружок і я з дітьми одразу поїхав з Луганску у Київ до мого старого знайомого по одній із колишніх робіт, Миколи Тарасовича Коваля. Познайомився я з Миколою Тарасовичем Ковалем ще в середині 90-х. Ми вдвох тоді торгували віейчес- та аудіо-касетами на ринку і називали один одного тоді ще просто: Коля і Гриша. Часи, звичайно, тоді були ще ті і я жахаюся з тих людей, які за ними «сумують». Але ми були молоді і сповнені сил та енергії, тому те десятиріччя ми, хоч із жахом в очах, але пережили, проте ще раз переживати це пекло ми не мали жодного бажання і мали надію, що це – лише сторінка історії, яка ніколи не повториться. Мали надію…
У 2000-у я одружився на Аллочці. Вона була чудовою дівчиною, можна навіть сказати, що я в неї закохався з першого погляду. ЇЇ взаємне до мене почуття я сприймав, як послання Господа Бога! Це послання змусило мене, в кінець кінців, радуватися життю, повірити в те, що життя – це не тільки торгівля порнухою на базарі і бандюки з налоговою. Життя – це те, що дане лише один раз і, в моєму випадку, я мав його прожити яскраво із моєю коханою Аллою.
Через 2 роки після одруження з Аллою у нас з’явилася донечка, Ніночка. Ще через 2 роки – синочок, Вітя. Ніночку ми дуже сильно любили. В дитячому садку вона була прикладом для всіх! Вихователі її сильно любили також, казали, що вона у нас слухняна та добре вихована. Читати вона, до речі, навчилася першою із всієї групи. Синочок Вітя народився із розумовою вадою. Коли лікар сказав нам, що у Віті виявлено синдром Дауна, горе наше було безмежне. Але ми все одно його любили не менше, ніж Ніночку, бо він, перше і найголовніше, - член нашої сім’ї, і ми всією сім’єю вирішили поїхати до Луганську, бо там була розташована найкраща по всій Україні, як казали мені дуже хороші друзі, спеціалізована школа для таких, як наш синочок Вітя. З Миколою Тарасовичем ми не розривали зв’язок і кожного літку наша та його сім’я разом їздили в Очаків.
Але настала війна… Мою Аллочку застрелили і я разом із дітьми був вимушений переїздити до Миколи Тарасовича, який тепло прийняв нас у себе на дачі до настання кращих часів.
Микола Тарасович допоміг мені із працевлаштуванням та оформленням документів для моїх дітей. За це Колі я вдячний від щирого серця. Не буду тримати в таємниці те, що перший місяць після смерті Аллочки я пив безбожно. Але Тарасович швидко, як міг, мене вгамував і я знову почав ставати на ноги.
У 2018-у ми переїхали жити в гуртожиток у «малосімейку». Діти, звичайно ж, хотіли залишитися й далі жити на дачі Миколи Тарасовича, але все ж таки, я в жодному разі не хотів давати приводу Миколі навіть і подумати, що ми ДУЖЕ СИЛЬНО користуємося його добротою. А якщо врахувати те, що ми проживали у нього вже чотири роки, то це йшло вже до цього. Плюс – в нього і самого вже підростали троє гарних синів. Я думаю, ви розумієте, що діти з часом не просто хочуть, а вже вимушені мати свою територію. Тому, із великої поваги до Миколи, наша сім’я переїхала в місто.
В двокімнатній квартирці тісно, але ми лагодили, бо ми – найкраща сім’я у світі. Жаль, що Аллочки немає поряд, дуже жаль…
Але життя завжди підкидує нам випробування. Вчора я взнав, що Ніночка - вагітна…
Я спочатку не знав, що мені думати! Чи радуватися, чи плакати, чи впасти в обморок, як це люблять робити герої в дешевих телесеріалах. Чесно кажу, я радувався! Бо мені вже 50 стукнуло, і вже якось настав час записатися в дідугани, а якщо зауважити стан мого здоров’я, то з мене дідуган ще бравий і спроможний на такі речі, про які сучасний зелений молодняк навіть і не здогадується! І, все ж, я був вимушений запитати Ніночку про її хлопця. Вона відповіла, що не знає, і, взагалі, в неї жодного разу не було інтимних стосунків! Я, було, майже не засміявся, бо знаючи відношення до таких речей, як секс, у сучасної молоді дуже легковажне. Проте лікар сказав, що у моєї доньки дівоча пліва - не пошкоджена.
Ніночкаж, натомість, дала мені якийсь папірець, на якому було написано «Тарас. Професійний пиздойоб дівчаток-напівсиріт у гуртожитках із братами-довбойобами». На іншій стороні папірця було написано «Тарас. Професійне надання передсмертних сексуально-ритуальних послуг. Розстріляним – ЗНИЖКИ!».
Сьогодні о 6:30 мене відкачали і я вирішив з телефону зайти на адресу, яка була вказана на папірці. Я вичитав тут багато чого цікавого, але, як віруюча людина, мушу вас запитиати: якщо пиздойоби такі професійні, що навіть після зустрічі з ним целки залишаються целками, то Ісус також син ...
R: 17 / I:
Сам поки навчаюсь в універі, але нема жодної мотивації і сил що-небудь робити. Таким чином існує чималий шанс бути відрахованим, а одже і шанс потрапити в армію. Сам для себе ще не визначився, чи хочу служити, чи буду косити. Великих планів на майбутнє та й взагалі майбутнього для себе не бачу, тому з одного боку, чому б і ні. Відслужив і спокійно собі живеш, без страху і обмежень (виїхати за кордон, влаштуватись офіційно на роботу, голосувати etc). Але й особливим бажанням не горю, не знаю, чи витримаю фізично й морально. Чув від однолітків вислови типу "я не хочу пройобувати півтори роки свого життя, краще використаю з користю", але я не думаю, що півтори роки велика для мене втрата, усе моє життя пройобане з самого початку.
Строкова служба
Привіт, безоси. Як ставитесь до строкової служби? А до тих, хто косить від армії? Чи вважаєте що це обов'язок для громадянина України. Можливо хто сам служив, цікаво було б почути його думку.Сам поки навчаюсь в універі, але нема жодної мотивації і сил що-небудь робити. Таким чином існує чималий шанс бути відрахованим, а одже і шанс потрапити в армію. Сам для себе ще не визначився, чи хочу служити, чи буду косити. Великих планів на майбутнє та й взагалі майбутнього для себе не бачу, тому з одного боку, чому б і ні. Відслужив і спокійно собі живеш, без страху і обмежень (виїхати за кордон, влаштуватись офіційно на роботу, голосувати etc). Але й особливим бажанням не горю, не знаю, чи витримаю фізично й морально. Чув від однолітків вислови типу "я не хочу пройобувати півтори роки свого життя, краще використаю з користю", але я не думаю, що півтори роки велика для мене втрата, усе моє життя пройобане з самого початку.
R: 24 / I:
Сап кропивач я Джекі Тян, я гуляла по стометрівці як раптом відчула дискомфорт внизу живота, який потім став кайфом. Це лише тривало 2 хвилини, проте під собою я знайшла візитівку "Петро, професійний пиздойоб, майстер непомітного проникнення" та адресу цього сайту. Петре, ти де? Я хочу ще.
Сап кропивач я Джекі Тян, я гуляла по стометрівці як раптом відчула дискомфорт внизу живота, який потім став кайфом. Це лише тривало 2 хвилини, проте під собою я знайшла візитівку "Петро, професійний пиздойоб, майстер непомітного проникнення" та адресу цього сайту. Петре, ти де? Я хочу ще.
R: 24 / I:
Чуваки, маю 10к вільних гривень, чи є сенс їх вкинути на приватівський безподатковий депозит, аби докидати в майбутньому ще? Чи краще зараз їх на щось проїбати, аби інфляція не зжерла. Мені складно, а гроші просто лежать.
Чуваки, маю 10к вільних гривень, чи є сенс їх вкинути на приватівський безподатковий депозит, аби докидати в майбутньому ще? Чи краще зараз їх на щось проїбати, аби інфляція не зжерла. Мені складно, а гроші просто лежать.
R: 4 / I:
Вхід в одну з поліклінік міста. На вході медсестричка перевіряє температуру в кожного, «пікаючи» зап'ясток спеціяльним термометром.
Огрядна панна в барвистому вбранні трішки вагається, потім підставляє зап'ястка.
«Пік!» - робить термометром медсестричка.
- І мене теж чіпуйте. - підставляючи зап'ясток, каже студент, що зайшов услід за панною.
- То ви чіпували? - раптом лякається панна. - А ну виймайте назад!
І пхає під носа сестричці зап'ястка.
«Пік!» - робить термометром медсестричка.
- Вітаю, тепер у вас два чіпи. - каже студент.
- ЩООО? - лякається панна. - А ну, виймай обидва!
І тицяє трохи не в обличчя сестричці своїм зап'ястком.
«Пік! Пік!» - робить термометром сестричка.
- А тепер чотири чіпи. - каже студент.
Барвиста панна відкриває рота, готуючись влаштувати істерику.
- Божечки, це ж просто термометр! - намагається уникнути шкандалю лікарка з реєстратури.
- Так, термометр. - каже студент. - Спеціяльний чіпуючий термометр виробництва Мікрософт.
- Так! - каже лікарка панні. - А ну дайте руку!
Жінка покірно тягне руку. Лікарка бере зі стола магніта для скріпок, знімає з нього якійсь металевий дріб'язок і прикладає магніта жінці до зап'ястка.
- Всьо. - каже лікарка, дорахувавши до п'яти. - За пару днів чіпи мають вийти з калом, перевіряйте. Якщо не вийдуть за три дні, приходьте, будемо руку різати.
Барвиста панна відходить, розтираючи і уважно роздивляючись зап'ястка. Лікарка показує студентові кулака.
Вхід в одну з поліклінік міста. На вході медсестричка перевіряє температуру в кожного, «пікаючи» зап'ясток спеціяльним термометром.
Огрядна панна в барвистому вбранні трішки вагається, потім підставляє зап'ястка.
«Пік!» - робить термометром медсестричка.
- І мене теж чіпуйте. - підставляючи зап'ясток, каже студент, що зайшов услід за панною.
- То ви чіпували? - раптом лякається панна. - А ну виймайте назад!
І пхає під носа сестричці зап'ястка.
«Пік!» - робить термометром медсестричка.
- Вітаю, тепер у вас два чіпи. - каже студент.
- ЩООО? - лякається панна. - А ну, виймай обидва!
І тицяє трохи не в обличчя сестричці своїм зап'ястком.
«Пік! Пік!» - робить термометром сестричка.
- А тепер чотири чіпи. - каже студент.
Барвиста панна відкриває рота, готуючись влаштувати істерику.
- Божечки, це ж просто термометр! - намагається уникнути шкандалю лікарка з реєстратури.
- Так, термометр. - каже студент. - Спеціяльний чіпуючий термометр виробництва Мікрософт.
- Так! - каже лікарка панні. - А ну дайте руку!
Жінка покірно тягне руку. Лікарка бере зі стола магніта для скріпок, знімає з нього якійсь металевий дріб'язок і прикладає магніта жінці до зап'ястка.
- Всьо. - каже лікарка, дорахувавши до п'яти. - За пару днів чіпи мають вийти з калом, перевіряйте. Якщо не вийдуть за три дні, приходьте, будемо руку різати.
Барвиста панна відходить, розтираючи і уважно роздивляючись зап'ястка. Лікарка показує студентові кулака.
R: 116 / I:
А хлопці ? Тут щось давненько не було перепису шляхетних українців, нумо знайоммось.
Вік - 21
Ім'я - Микола
Місто - Кременець
Вподобання - китайські порномультики
А хлопці ? Тут щось давненько не було перепису шляхетних українців, нумо знайоммось.
Вік - 21
Ім'я - Микола
Місто - Кременець
Вподобання - китайські порномультики
R: 91 / I:
Художник кум на зв'язку. Який мем кропиви заслуговує на пікчу?
Художник кум на зв'язку. Який мем кропиви заслуговує на пікчу?
R: 2 / I:
Зп 800 доларів це мало чи багато в Україні?
Зп 800 доларів це мало чи багато в Україні?
R: 51 / I:
Сап кропивач. Я маю підозру, що мене скоро зрадять. І мені недобре.
Сап кропивач. Я маю підозру, що мене скоро зрадять. І мені недобре.
R: 4 / I:
Гей хлопці, так коли там карантин? Чи Є інсайди з якого числа це буде?
Гей хлопці, так коли там карантин? Чи Є інсайди з якого числа це буде?
R: 11 / I:
Хочу замовити оптом товар сюди, в Україну, найкращу землю яка породила безліч видатних синів і якою я пишаюсь і пишаюсь тим що, я сам тут родився, живу і буду жити. Які можуть бути підводні камені? Товар доволі не великий за розмірами, не дуже дорогий. Які можуть виникнути проблеми? Хтось возив оптом з закордону, можливо є знайомі які возять.
Хочу замовити оптом товар сюди, в Україну, найкращу землю яка породила безліч видатних синів і якою я пишаюсь і пишаюсь тим що, я сам тут родився, живу і буду жити. Які можуть бути підводні камені? Товар доволі не великий за розмірами, не дуже дорогий. Які можуть виникнути проблеми? Хтось возив оптом з закордону, можливо є знайомі які возять.
R: 1 / I:
Диванний герой
Рі Хітара - герой нашого часу. Він великий тактик, стратег та економіст одночасно. Від його зору не втече жодна дрібниця, що впливає на нашу країну. Рі завжди на сторожі, готовий оцінити кожен новий виклик та використати його на благо!
Та є одна дрібниця - Рі звичайний 30-річний безробітній, котрий живе з матір'ю. І всі його великі справи не виходять за межі кількох фейсбук-спільнот.
Та одного разу трапилось те, що змушило його життя змінитись...
Диванний герой
Рі Хітара - герой нашого часу. Він великий тактик, стратег та економіст одночасно. Від його зору не втече жодна дрібниця, що впливає на нашу країну. Рі завжди на сторожі, готовий оцінити кожен новий виклик та використати його на благо!
Та є одна дрібниця - Рі звичайний 30-річний безробітній, котрий живе з матір'ю. І всі його великі справи не виходять за межі кількох фейсбук-спільнот.
Та одного разу трапилось те, що змушило його життя змінитись...
R: 31 / I:
Спіймав себе на думці, що за останні роки 5 всі мої потреби в солодкому перекриває Рошен. Чомусь бачу лише їх еволюцію - гарні магазини, постійні нові солодощі, та взагалі приємно до них ходити. Тому коли бачу всякі АВК, Світоч - бажання купувати нема, хоч в дитинстві переважали саме вони
Дискас. Ні, пост не проплачений Рошеном
Спіймав себе на думці, що за останні роки 5 всі мої потреби в солодкому перекриває Рошен. Чомусь бачу лише їх еволюцію - гарні магазини, постійні нові солодощі, та взагалі приємно до них ходити. Тому коли бачу всякі АВК, Світоч - бажання купувати нема, хоч в дитинстві переважали саме вони
Дискас. Ні, пост не проплачений Рошеном
R: 4 / I:
Я придумав план для боротьби з глобальним потеплінням
Треба скинути декілька ядерних бомб на Антарктиду що приведе до невеликої ядерної зими та снизить температуру по всій планеті на 1-2 градуса.
R: 36 / I:
УЦТ я хочу спитати у анона:
1)Чи був ти сам учасником якихось громадських організацій? Якщо ласка, можеш розповісти яких саме.
2) Чи відхопив ти її частину після свого відходу? (йдеться не про досвід, який ти звідти отримав, а саме "пайову частку" ресурсів організації)
3) Чи вважаєш ти, що маєш право на частину громадської організації, якщо вирішуєш піти? Скажімо, ти був учасником пласту і забираєш собі табір, в формуванні якого брав участь? Чи місцеву будівлю товариства просвіта, яку вибивав у держави?
4) Яи вважаєш ти, що маєш право використовувати ресурси набуті за рахунок допомоги певних осіб чи організацій, при тому, що ти "намагаєшся позбутися зв'язку" з ними і не визнаєш будь-яку їхню заслугу в цих ресурсах?
5) Як ти ставишся до "оманогейту"/"новорічної змови"?
6) Чи готовий ти щось робити, аби змити цю пляму з історії і репутації українізаційного руху?
Громадських організацій тред
Вчора вкотре (тепер вже на /Б) анони підняли історію про комуніздинг однієї всім відомої громадської організації її топ-менеджментом. Проблема дуже цікава, тим паче, що її тягар лягає на весь простий наріт (як на пасивних співучасників), а не лише на згаданий менеджмент. Як сказав анон "Де ми були усі були коли зраджували Курку?", от тільки зраджували не Курку.УЦТ я хочу спитати у анона:
1)Чи був ти сам учасником якихось громадських організацій? Якщо ласка, можеш розповісти яких саме.
2) Чи відхопив ти її частину після свого відходу? (йдеться не про досвід, який ти звідти отримав, а саме "пайову частку" ресурсів організації)
3) Чи вважаєш ти, що маєш право на частину громадської організації, якщо вирішуєш піти? Скажімо, ти був учасником пласту і забираєш собі табір, в формуванні якого брав участь? Чи місцеву будівлю товариства просвіта, яку вибивав у держави?
4) Яи вважаєш ти, що маєш право використовувати ресурси набуті за рахунок допомоги певних осіб чи організацій, при тому, що ти "намагаєшся позбутися зв'язку" з ними і не визнаєш будь-яку їхню заслугу в цих ресурсах?
5) Як ти ставишся до "оманогейту"/"новорічної змови"?
6) Чи готовий ти щось робити, аби змити цю пляму з історії і репутації українізаційного руху?
R: 58 / I:
є тут хто, хто голодує чи недоїдає через брак грошей, безробіття(робота не потрібна) і інші фінансові негаразди?
Очманіли від цін на вже прості елементарні харчі?
Горох - всьому голова?
є тут хто, хто голодує чи недоїдає через брак грошей, безробіття(робота не потрібна) і інші фінансові негаразди?
Очманіли від цін на вже прості елементарні харчі?
Горох - всьому голова?
R: 6 / I:
Так бляха що буде якщо я випадково подзвонила на номер і буквально відразу відмінила виклик? Він побачить це?
Так бляха що буде якщо я випадково подзвонила на номер і буквально відразу відмінила виклик? Він побачить це?
R: 7 / I:
Я великий хан іміджборд!
Платить мені дань!
R: 6 / I:
Сап, кропива. Допоможіть зламати пароль. Не буду вдаватися у подробиці, на моєму пк вводять деякий пароль, мені треба дізнатись який. Э якісь проги які записують будь усе що натискається на пк?
Сап, кропива. Допоможіть зламати пароль. Не буду вдаватися у подробиці, на моєму пк вводять деякий пароль, мені треба дізнатись який. Э якісь проги які записують будь усе що натискається на пк?
R: 6 / I:
П'ятничний бздла тред
Як ваше бздло цього тижня, анони? Ділімося досвідом.
R: 25 / I:
Кропивач, яким файлообмінником корисуєтесь? Що порадите з безкоштовного і разом найкращого?
Кропивач, яким файлообмінником корисуєтесь? Що порадите з безкоштовного і разом найкращого?
R: 10 / I:
Трід графічного дизайну. Тут є хтось хто професійно займається дизайном, UI/UX? Порадьте з чого почати, яке має бути портфоліо для першої роботи?
Трід графічного дизайну. Тут є хтось хто професійно займається дизайном, UI/UX? Порадьте з чого почати, яке має бути портфоліо для першої роботи?
R: 73 / I:
Дивіться як виходить, з хрін яких часів (маю на увазі, коли ми були майже що макаками), жінки були самим цінним ресурсом, який потрібно було суворо охороняти щоб вони ненароком не померли, а чоловіки були свого роду витратним матеріалом.
Так ось, якою б ти всратий омега не був, в первісному суспільстві для тебе завжди знайдеться гідна робота. Скрізь вороги, або шаблезубі ведмеді, або сусіди неандертальці придурки. В такому середовищі кожен чоловік, який може тримати спис і тикати ним у ворога вкрай важливий. А якщо важливий, то і потрібен, визнаємо і для нього завжди знайдеться самка як нагорода за працю.
І поки ми, люди боролися за місце під сонцем, для середньо статистичного чоловіка завжди була робота, бо він завжди був на передку фронту і завжди був потрібен.
Але тепер ми перемогли, ворогів немає (хіба що віруси і бактерії і то вони смокчуть страшно), ми на вершині. Це все перемога! Можна армію розпускати по домівкам.
В таких умовах вже і не потрібно оберігати жінок, небезпеки немає. І найголовніше, жінка може сама забезпечити себе по ресурсам, а якщо не може, то держава з радістю дасть їй ці ресурси, бо в нас соціалка. І зауважте, чим більш буде розвинуте суспільство, тим більше буде посилюватися цей процес.
А це значить що статевий відбір змінитися. Так, як самка може себе повністю прогодувати (а якщо будуть діти, то держава дасть кошти), це буде означати що їй більше не потрібен чоловік як добувач. Їй потрібен тільки найкращий чоловік, (зовнішність + розум). І якщо колись кожен чоловік міг розраховувати на одну жінку, то тепер, 10% топ самців будуть покривати 90% самок. Решта 90% самців будуть поза справами або будуть конкурувати за 10% самок.
ТОб-то матимемо натовп злих чоловіків.
Плюс в тому що еволюція таки буде працювати.
А мінус, що суспільству може настати ппц через натовп секс стурбованих самців.
Єдина надія що ми вийдемо в космос і всі ці 90% зможуть полетіти на підкорення нового фронтира і тоді вони ЗНОВУ стануть потрібні.
Але як це фіксити сьогодні ХЗ.
Кінець епохи чоловіків.
Дивлюся я на весь цей фемінізм, рівноправ'я статей (полових), пиздо страждання у чоловіків, немає більше справжніх чоловіків у жінок і наоборот, і розумію, що скоро почнуться веселі часи!Дивіться як виходить, з хрін яких часів (маю на увазі, коли ми були майже що макаками), жінки були самим цінним ресурсом, який потрібно було суворо охороняти щоб вони ненароком не померли, а чоловіки були свого роду витратним матеріалом.
Так ось, якою б ти всратий омега не був, в первісному суспільстві для тебе завжди знайдеться гідна робота. Скрізь вороги, або шаблезубі ведмеді, або сусіди неандертальці придурки. В такому середовищі кожен чоловік, який може тримати спис і тикати ним у ворога вкрай важливий. А якщо важливий, то і потрібен, визнаємо і для нього завжди знайдеться самка як нагорода за працю.
І поки ми, люди боролися за місце під сонцем, для середньо статистичного чоловіка завжди була робота, бо він завжди був на передку фронту і завжди був потрібен.
Але тепер ми перемогли, ворогів немає (хіба що віруси і бактерії і то вони смокчуть страшно), ми на вершині. Це все перемога! Можна армію розпускати по домівкам.
В таких умовах вже і не потрібно оберігати жінок, небезпеки немає. І найголовніше, жінка може сама забезпечити себе по ресурсам, а якщо не може, то держава з радістю дасть їй ці ресурси, бо в нас соціалка. І зауважте, чим більш буде розвинуте суспільство, тим більше буде посилюватися цей процес.
А це значить що статевий відбір змінитися. Так, як самка може себе повністю прогодувати (а якщо будуть діти, то держава дасть кошти), це буде означати що їй більше не потрібен чоловік як добувач. Їй потрібен тільки найкращий чоловік, (зовнішність + розум). І якщо колись кожен чоловік міг розраховувати на одну жінку, то тепер, 10% топ самців будуть покривати 90% самок. Решта 90% самців будуть поза справами або будуть конкурувати за 10% самок.
ТОб-то матимемо натовп злих чоловіків.
Плюс в тому що еволюція таки буде працювати.
А мінус, що суспільству може настати ппц через натовп секс стурбованих самців.
Єдина надія що ми вийдемо в космос і всі ці 90% зможуть полетіти на підкорення нового фронтира і тоді вони ЗНОВУ стануть потрібні.
Але як це фіксити сьогодні ХЗ.
R: 21 / I:
Я рагуль.
Я рагуль.
R: 22 / I:
Є такий російський ютубер - Борис Бояршинов.
Знімає на колінці науково-популярні відео, розповідає всяке різне про астрономію, фізику, хімію та інші дисципліни.
Час від часу дивлюсь його канал і загалом мені подобається. Не скажу що контент там якийсь особливо якісний, але його багато і він не просякнутий дурнуватим гумором та кривляннями.
Але є одне але: цей дідо не дуже то й заможний, а в кінці кожного відео він просить донати.
Якби це був український ютубер - я б не вагався. Але він самі знаєте звідки.
Тому мені цікаво: чи помічав хтось за ним якусь антиукраїнщину? Тому що якщо він типовий ватник то тут і мови немає про донати. А от якщо він нейтральний то питання донатів для мене принаймні залишиться відкритим.
Українським ютуберам доначу, все в порядку.
Є такий російський ютубер - Борис Бояршинов.
Знімає на колінці науково-популярні відео, розповідає всяке різне про астрономію, фізику, хімію та інші дисципліни.
Час від часу дивлюсь його канал і загалом мені подобається. Не скажу що контент там якийсь особливо якісний, але його багато і він не просякнутий дурнуватим гумором та кривляннями.
Але є одне але: цей дідо не дуже то й заможний, а в кінці кожного відео він просить донати.
Якби це був український ютубер - я б не вагався. Але він самі знаєте звідки.
Тому мені цікаво: чи помічав хтось за ним якусь антиукраїнщину? Тому що якщо він типовий ватник то тут і мови немає про донати. А от якщо він нейтральний то питання донатів для мене принаймні залишиться відкритим.
Українським ютуберам доначу, все в порядку.
R: 27 / I:
Сьогодні поставив блендер, хочу стати успішним 3D модельєром.
Які мої шанси?
Сьогодні поставив блендер, хочу стати успішним 3D модельєром.
Які мої шанси?
R: 45 / I:
Суп, крпвч. Трохи горбати, хочу мати рівну осанку. Що порадите? Алсо, займаюся спортом
Суп, крпвч. Трохи горбати, хочу мати рівну осанку. Що порадите? Алсо, займаюся спортом
R: 4 / I:
Хлопці, як правильно, скуповуватися в секонді ? Мені потрібен гайд.
Хлопці, як правильно, скуповуватися в секонді ? Мені потрібен гайд.
R: 38 / I:
Вивчення Історії України
Сіп бі. Хочу почати вивчати історію України. Порекомендуйте будуть ласка книжки які б мені допомогли в цьому. Може які фільми знаєте тоже в цю вітку кидайте, може ще кому цікаво буде.
R: 10 / I:
***
Прийшовши до тями, ти одразу ж відчуваєш, що щось не так, адже ти чомусь стоїш спершись раком через стіл. В той же час, в твій зад щось явно вдаряється(?!), а позаду на шиї відчувається якась незрозуміла задушлива тяжкість.
Уяви собі таку ситуацію:
Одного прекрасного дня, ти, сич-думер 11-го lv, втомлюєшся від свого нікчемного існування та вирішуєш втопити свою жалюгідність в алкоголі. Ти вилазиш з квартири, йдеш до АТБ, затарюєшся там дешевим віскі й випиваєш усе в одне рило, в себе в кімнаті перед монітором, через що твій непідкований організм звісно ж дає задню й ти втрачаєш свідомість (фізично, не політично).***
Прийшовши до тями, ти одразу ж відчуваєш, що щось не так, адже ти чомусь стоїш спершись раком через стіл. В той же час, в твій зад щось явно вдаряється(?!), а позаду на шиї відчувається якась незрозуміла задушлива тяжкість.
R: 27 / I:
Лвів'яни, чому ви не пиздите поляків?
Лвів'яни, чому ви не пиздите поляків?
R: 140 / I:
Хай тут буде нитка для воркунів, щоб вони могли кожного для сюди заходити та скаржитися що сьогодні пішло не так і чому вся решта не освідчені свині.
Хай тут буде нитка для воркунів, щоб вони могли кожного для сюди заходити та скаржитися що сьогодні пішло не так і чому вся решта не освідчені свині.
R: 3 / I:
Чи були вже пиздойобські історії з асконою чи ракопічкурами?
Чи були вже пиздойобські історії з асконою чи ракопічкурами?
R: 56 / I:
Більгамес
Я Більгамес, цар Урука, та суміжних земель, син Нінсун та ліль. Задавайте свої питання.
R: 39 / I:
Панове, я знову нахуярився на самоті. Розважте якимись охуєнними і не дуже історіями, щоб хоч так тошно від того не було. А то ше трохи і у вікно.
Хоча натюрморт файний вийшов.
Панове, я знову нахуярився на самоті. Розважте якимись охуєнними і не дуже історіями, щоб хоч так тошно від того не було. А то ше трохи і у вікно.
Хоча натюрморт файний вийшов.
R: 91 / I:
Я в черговий раз закохався в росіянку по переписці.
Я їбав їхати в Росію, але все одно дуже сумно втрачати закоханість, бо вона швидко проходить.
Чому я не закохуюсь в українок? Чому українки не цікавляться мною?
Я в черговий раз закохався в росіянку по переписці.
Я їбав їхати в Росію, але все одно дуже сумно втрачати закоханість, бо вона швидко проходить.
Чому я не закохуюсь в українок? Чому українки не цікавляться мною?
R: 28 / I:
Чи полюбляють на Кропивачі колоди?
Чи полюбляють на Кропивачі колоди?
R: 19 / I:
Хочу стати тянкою. Буду їсти андрокур. Боюсь впасти в депресію.
Хочу стати тянкою. Буду їсти андрокур. Боюсь впасти в депресію.
R: 6 / I:
Де в Україні можна знайти хороші бенто?
Де в Україні можна знайти хороші бенто?
R: 46 / I:
Нормальна закупівля?
Нормальна закупівля?
R: 6 / I:
Безоси, пам'ятаєте ще ці карти? Пропоную кожному з вас зробити свою версію цієї пікчі, і написати там те, як особисто ви бачите області нашої України
Безоси, пам'ятаєте ще ці карти? Пропоную кожному з вас зробити свою версію цієї пікчі, і написати там те, як особисто ви бачите області нашої України
R: 12 / I:
Чому в кропивачі досі немає /soc?
Чому в кропивачі досі немає /soc?
R: 10 / I:
Чи є в Україні якісь конференції(голосові) де можна подебатувати, або поговорити на політичні, культурні, соціальні і смішні теми?
Чи є в Україні якісь конференції(голосові) де можна подебатувати, або поговорити на політичні, культурні, соціальні і смішні теми?
R: 14 / I:
Здоров пропивач. Хочу завести собі файного пацюка. Які підводні?
Здоров пропивач. Хочу завести собі файного пацюка. Які підводні?
R: 4 / I:
Закликаю писати новітні пасти про пиздойоба.
1. Переходимо на https://imdb.com/chart/top/
2. На https://www.random.org вибираємо випадкове число від 1 до 250.
3. Дивимось фільм під цим номером. Якщо він вже був, чи не дивилися, дивимося наступний.
4. Пишемо пасту про пиздойоба по сюжету цього фільму.
Закликаю писати новітні пасти про пиздойоба.
1. Переходимо на https://imdb.com/chart/top/
2. На https://www.random.org вибираємо випадкове число від 1 до 250.
3. Дивимось фільм під цим номером. Якщо він вже був, чи не дивилися, дивимося наступний.
4. Пишемо пасту про пиздойоба по сюжету цього фільму.
R: 8 / I:
Наварив борщика з горохом.
Наварив борщика з горохом.
R: 0 / I:
Як там ваше бздло, анони?
Як там ваше бздло, анони?
R: 11 / I:
Привіт, кропиваче.
Хотів би в якийсь україномовний чат, адже спілкуватись хочеться..
Дайте телегу, якщо у когось є, але бажано без нормісів і оцього всього...
Привіт, кропиваче.
Хотів би в якийсь україномовний чат, адже спілкуватись хочеться..
Дайте телегу, якщо у когось є, але бажано без нормісів і оцього всього...
R: 19 / I:
https://www.gog.com/wishlist/games/ukrainian_localization_for_cyberpunk_2077
Підписуйте петицію, любі друзі!
https://www.gog.com/wishlist/games/ukrainian_localization_for_cyberpunk_2077
Підписуйте петицію, любі друзі!
R: 179 / I:
Богданочка йде нахуй! Нашим новим маскотом буде Яніночка!
Богданочка йде нахуй! Нашим новим маскотом буде Яніночка!
R: 12 / I:
Тут є обрізані? Сьогодні думав обрізати свій піструн. Відкривається норм, але чогось захотілося обрізати, так естетичніше, чи що. Ще думав випалити лазером ліпоми на краю голівки, робив таке хтось?
Тут є обрізані? Сьогодні думав обрізати свій піструн. Відкривається норм, але чогось захотілося обрізати, так естетичніше, чи що. Ще думав випалити лазером ліпоми на краю голівки, робив таке хтось?
R: 13 / I:
У мене чогось новорічний настрій
Хочу вже Новий Рік!
R: 75 / I:
Чи полюбляють на Кропивачі жабок?
Чи полюбляють на Кропивачі жабок?
R: 111 / I:
Здоров, анони.
Переїхав у Київ з мухосрані. Які місця/заклади радите відвідати? Хочеться чогось не попсового, можливо андерграундного чи маловідомого. Набридли попсові кафешки з попсовою музикою і попсовими людьми.
Хочеться чогось цікавого і лампового.
Здоров, анони.
Переїхав у Київ з мухосрані. Які місця/заклади радите відвідати? Хочеться чогось не попсового, можливо андерграундного чи маловідомого. Набридли попсові кафешки з попсовою музикою і попсовими людьми.
Хочеться чогось цікавого і лампового.
R: 23 / I:
Хтось працює в сфері обслуговування? Які поради. рекомендації? Зарплатня яка?
Шукаю роботу. але досвіду зовсім у іншому напрямку. Хочу поки в якихось хіпсто-кзаладх попрацювати.
Хтось працює в сфері обслуговування? Які поради. рекомендації? Зарплатня яка?
Шукаю роботу. але досвіду зовсім у іншому напрямку. Хочу поки в якихось хіпсто-кзаладх попрацювати.
R: 6 / I:
День Вам добрий, Кропивачери.
Зі мною трапилася на вихідних така історія, що навіть не знаю, чи я сам вірю в це.
Точніше кажучи – вірити не хочеться зовсім.
Та й нікому про це розповідати в реальному житті не хочеться, бо я чудово розумію десь залишками свого мозку, що за такі речі я просто отримаю по їбалу. Мені просто треба вимовитись Тобі, так би мовити, відкрити душу.
Важко почати навіть згадувати, але треба.
Я десь два місяці зустрічався з дівчиною. Вона гарна, тендітна, хоть п’є і палить, але ніколи набухується до всирачки і викурює менше пів-пачки в день. Більш того – полюбляє аніме і слухає ту саму музику, що й я. А ще цікавіше, що вона не знає ні про Кропивач, ні, тим більш, про сосаку.
Я її кохав. Можливо, кохаю й досі, але…
В неділю ми з нею розсталися! «Так!» - скажете Ви, - «І навіщо нам мозок кохати такими історіями? Де пиздойоб?» - запитаєте.
В ту неділю ввечері я, звісно, нажерся в каку. Колишня сказала, щоб я віддав її кицьку, Тузьку.
Тузьку вона мені віддала на де-який час, бо власниця квартири (ще та курва), яку знімала Колишня, забороняла тримати домашніх тварин («блохойобщики» - так їх називала власниця). До того моменту, коли власниця поїде, Колишня забрала б Тузьку назад до себе.
«Ну й хуй з нею! І з Колишнью! І з Хазяйкою! І з Тузькою!» - думав я, п’ючи горілку й запивав горе пивом.
До дому я вже повертався бухущим більш нікуди.
Батьки поїхали на дачу тиждень тому. Квартира – на мені. Сказали, щоб не дуже сильно тут розгулювався і щоб хоч вхідні двері залишились цілими. Єдине, кого я приводив – це Колишня і її кицька. Я намагався розвести Колишню на секс, але вона казала, що ні, ще рано, вона ще не готова.
В неділю я, все ж таки, підготувався: свічки, накритий стіл, підготував романтичну музику. Я ХОТІВ З НЕЮ БІЛЬШЕ, НІЖ ПОЦІЛУНОК В РОТ!
Переборщив, знаю. Втратив.
Отже, я повертався до дому на майже своїх ногах.
Зайшовши в квартиру, я одразу, не роззуваючись, пішов до спальної кімнати. Доки батьків не було, я частенько дозволяв собі де-які примхи. Ну там, не знімати в коридорі взуття, якщо я бухий, не мити посуд одразу після їжі і всяке таке інше. Навіть кішки у нас ніколи не було, хоча я благав батьків про, бодай, хом’яка.
Двері між кімнатами в нас ще радянських часів. Мої – найважчі. От я ними після себе й грюкнув. Грюкнув, але вони одразу не зачинилися. Я ж, впертий баран, спробував зачинити їх ще раз… і, додумавшись, ввімкнув світло…
Я хотів крикнути «Йоб твою мать!» на весь дев’яти-поверховий будинок, але зміг це лише тихо-тихо прошепотіти. На підлозі між дверима та рамою трусилася Тузька. СУКА! Я ПЕРЕБИВ ЇЙ ХРЕБЕТ!!!
Що мені, блядь, робити, ЩО? Ветеринар? Нема в мене знайомих ветеринарів! Таблетку? ЯКІ, НАХУЙ, ТАБЛЕТКИ?! НЕМАЄ ТАБЛЕТОК ВІД ЗЛАМАНОЇ СПИНИ!!! НЕМА!!!
«Так» - подумав я – «У кішок хоч і 9 життів, але тут варіантів нема. Вона буде так помирати до ранку…» - я вже не контролював тоді себе. Пішов до ванної і почав набирати відро з водою. Перед моїми очима повстала картина з раннього дитинства, коли дід топив кошенят. Мені то було не зрозуміло, як воно, але, коли мене побчив дід, що я його застав за таким заняттям, то крикнув на мене так, що заспокоювати мене тоді треба днів три, а то й більше. Я не розумів, за що він на мене нагарчав. Тепер розумію.
Взявши тузьку за шкибарку, я поніс її до ванної. Вона ще трусилася і я розумів, що краще її зараз втопити, щоб не мучилася. Дістав із шафи заниканий коньяк і надпив «для хоробрості».
І почав топити Тузьку.
Не скажу, що вона дригалася дуже сильно. Не скажу, що й довго. Хвилину, можливо й більше. Але, як то кажуть, «Хвилина перетворилася в вічність». Всю цю вічність я намагався не дивитися на те йобане відро, але все ж, треба було це зробити.
Зазирнувши у відро, я блювонув. Я блювонув прямо в відро з мертвою Тузькою… Тому все – її очі…
Повернувся до кімнати. Те, що я проблювався, навіть було добре. Полегшало хоча б тілу.
Так я сидів з пляшкою коньяку і ні про що не думав.
Коньяк трішки вгамував мої думки й адреналін і я пішов до ванної.
Тузька плавала у відрі з водою та блювотою. В принципі, майже все так, як і потрібно бути.
І тут я зрозумів: «ВСЕ! ВСЕ ТАК, ЯК І ПОТРІБНО БУТИ! НЕ ІНАКШЕ!»
Я вимив тіло кицьки від ригачок. Тіло вже схололо, але 5 хвилин в гарячій воді у відрі мало, певне, його зігріти.
За ці п’ять хвилин я зняв з себе одяг, допив майже весь коньяк, залишивши «соточку», і дістав з кишені презервативи, які в цю ніч МАЛИ були б використані. Включив на компі чорнушку для збудження, одяг на свого прутня гандон і пішов їбати метву кицьку своєї колишньої.
Тут треба зауважити, що сексу в мене ніколи не було. Мабуть і не буде.
Я трахав мертву кицьку своєї Колишньої і думав, що на місці кішки має бути саме Колишня: з переломленою спиною і потопена ось цими руками, які ганяють тіло мучениці по прутню свого вбивці. Так! Ось так я втратив цноту. Ось така історія 16-ти-річного хлопчика.
Особливого кайфу я не отримав, хоча це краще, аніж «в долоню».
Вже глибоко вночі, скоріше під самий ранок, я викинув тіло Тузьки в пакеті АТБ на смітник. Дочекався 8:00 і купив собі пива. Відкрив я його вже ввечері, бо цілий день проспав, на диво, без всяких снів.
Зараз почуваюся дуже погано після цього всього. Ще й Колишня дзвонить постійно на телефон. В смс я й не заглядаю. Близько 20:00 вона має прийти забирати те, що ще вчора о 12:00 забрав сміттєвоз.
Я не знаю, що мені робити.
День Вам добрий, Кропивачери.
Зі мною трапилася на вихідних така історія, що навіть не знаю, чи я сам вірю в це.
Точніше кажучи – вірити не хочеться зовсім.
Та й нікому про це розповідати в реальному житті не хочеться, бо я чудово розумію десь залишками свого мозку, що за такі речі я просто отримаю по їбалу. Мені просто треба вимовитись Тобі, так би мовити, відкрити душу.
Важко почати навіть згадувати, але треба.
Я десь два місяці зустрічався з дівчиною. Вона гарна, тендітна, хоть п’є і палить, але ніколи набухується до всирачки і викурює менше пів-пачки в день. Більш того – полюбляє аніме і слухає ту саму музику, що й я. А ще цікавіше, що вона не знає ні про Кропивач, ні, тим більш, про сосаку.
Я її кохав. Можливо, кохаю й досі, але…
В неділю ми з нею розсталися! «Так!» - скажете Ви, - «І навіщо нам мозок кохати такими історіями? Де пиздойоб?» - запитаєте.
В ту неділю ввечері я, звісно, нажерся в каку. Колишня сказала, щоб я віддав її кицьку, Тузьку.
Тузьку вона мені віддала на де-який час, бо власниця квартири (ще та курва), яку знімала Колишня, забороняла тримати домашніх тварин («блохойобщики» - так їх називала власниця). До того моменту, коли власниця поїде, Колишня забрала б Тузьку назад до себе.
«Ну й хуй з нею! І з Колишнью! І з Хазяйкою! І з Тузькою!» - думав я, п’ючи горілку й запивав горе пивом.
До дому я вже повертався бухущим більш нікуди.
Батьки поїхали на дачу тиждень тому. Квартира – на мені. Сказали, щоб не дуже сильно тут розгулювався і щоб хоч вхідні двері залишились цілими. Єдине, кого я приводив – це Колишня і її кицька. Я намагався розвести Колишню на секс, але вона казала, що ні, ще рано, вона ще не готова.
В неділю я, все ж таки, підготувався: свічки, накритий стіл, підготував романтичну музику. Я ХОТІВ З НЕЮ БІЛЬШЕ, НІЖ ПОЦІЛУНОК В РОТ!
Переборщив, знаю. Втратив.
Отже, я повертався до дому на майже своїх ногах.
Зайшовши в квартиру, я одразу, не роззуваючись, пішов до спальної кімнати. Доки батьків не було, я частенько дозволяв собі де-які примхи. Ну там, не знімати в коридорі взуття, якщо я бухий, не мити посуд одразу після їжі і всяке таке інше. Навіть кішки у нас ніколи не було, хоча я благав батьків про, бодай, хом’яка.
Двері між кімнатами в нас ще радянських часів. Мої – найважчі. От я ними після себе й грюкнув. Грюкнув, але вони одразу не зачинилися. Я ж, впертий баран, спробував зачинити їх ще раз… і, додумавшись, ввімкнув світло…
Я хотів крикнути «Йоб твою мать!» на весь дев’яти-поверховий будинок, але зміг це лише тихо-тихо прошепотіти. На підлозі між дверима та рамою трусилася Тузька. СУКА! Я ПЕРЕБИВ ЇЙ ХРЕБЕТ!!!
Що мені, блядь, робити, ЩО? Ветеринар? Нема в мене знайомих ветеринарів! Таблетку? ЯКІ, НАХУЙ, ТАБЛЕТКИ?! НЕМАЄ ТАБЛЕТОК ВІД ЗЛАМАНОЇ СПИНИ!!! НЕМА!!!
«Так» - подумав я – «У кішок хоч і 9 життів, але тут варіантів нема. Вона буде так помирати до ранку…» - я вже не контролював тоді себе. Пішов до ванної і почав набирати відро з водою. Перед моїми очима повстала картина з раннього дитинства, коли дід топив кошенят. Мені то було не зрозуміло, як воно, але, коли мене побчив дід, що я його застав за таким заняттям, то крикнув на мене так, що заспокоювати мене тоді треба днів три, а то й більше. Я не розумів, за що він на мене нагарчав. Тепер розумію.
Взявши тузьку за шкибарку, я поніс її до ванної. Вона ще трусилася і я розумів, що краще її зараз втопити, щоб не мучилася. Дістав із шафи заниканий коньяк і надпив «для хоробрості».
І почав топити Тузьку.
Не скажу, що вона дригалася дуже сильно. Не скажу, що й довго. Хвилину, можливо й більше. Але, як то кажуть, «Хвилина перетворилася в вічність». Всю цю вічність я намагався не дивитися на те йобане відро, але все ж, треба було це зробити.
Зазирнувши у відро, я блювонув. Я блювонув прямо в відро з мертвою Тузькою… Тому все – її очі…
Повернувся до кімнати. Те, що я проблювався, навіть було добре. Полегшало хоча б тілу.
Так я сидів з пляшкою коньяку і ні про що не думав.
Коньяк трішки вгамував мої думки й адреналін і я пішов до ванної.
Тузька плавала у відрі з водою та блювотою. В принципі, майже все так, як і потрібно бути.
І тут я зрозумів: «ВСЕ! ВСЕ ТАК, ЯК І ПОТРІБНО БУТИ! НЕ ІНАКШЕ!»
Я вимив тіло кицьки від ригачок. Тіло вже схололо, але 5 хвилин в гарячій воді у відрі мало, певне, його зігріти.
За ці п’ять хвилин я зняв з себе одяг, допив майже весь коньяк, залишивши «соточку», і дістав з кишені презервативи, які в цю ніч МАЛИ були б використані. Включив на компі чорнушку для збудження, одяг на свого прутня гандон і пішов їбати метву кицьку своєї колишньої.
Тут треба зауважити, що сексу в мене ніколи не було. Мабуть і не буде.
Я трахав мертву кицьку своєї Колишньої і думав, що на місці кішки має бути саме Колишня: з переломленою спиною і потопена ось цими руками, які ганяють тіло мучениці по прутню свого вбивці. Так! Ось так я втратив цноту. Ось така історія 16-ти-річного хлопчика.
Особливого кайфу я не отримав, хоча це краще, аніж «в долоню».
Вже глибоко вночі, скоріше під самий ранок, я викинув тіло Тузьки в пакеті АТБ на смітник. Дочекався 8:00 і купив собі пива. Відкрив я його вже ввечері, бо цілий день проспав, на диво, без всяких снів.
Зараз почуваюся дуже погано після цього всього. Ще й Колишня дзвонить постійно на телефон. В смс я й не заглядаю. Близько 20:00 вона має прийти забирати те, що ще вчора о 12:00 забрав сміттєвоз.
Я не знаю, що мені робити.
R: 4 / I:
Діло було в 43 мені тоді було 14 років. Виходю бля нахуй з хати, дивлю на Волинь, поляків куча повно повно блядь. Я ж блядь вдягаю форму hugo boss, шнурки пиздилиньк зав'язав на три банти блядь. Біжу нахуй. Снігу по коліна, картопля в мене така зелена ахуєнна була, але поляки вирвали її блядь з корінням, підараси йобані. Та то хуйня, я ж їх різав, різав, жінок і дітей та й думаю ну його нахуй, с'їбався за село, а там сім'я поляків нахуй. Я кажу - Слава Україні! В мене ножичок такий маленький був, махав тим ножом махав, повезло - їбанув з першого разу голову відрубав. Бачу - повзе один, прямо на мене, солдат армії крайової. Я ж йому каску на очі - пиздилиньк, фофана як дав, пизда кароче. Очі повистрелювали, каску погнуло, руки ноги повідривало. Ще повилазили. Шо робити. Я шмайсера з рюкзака дістав, два патрона пиздилиньк, та і лента за лентою татататататататататататата
Діло було в 43 мені тоді було 14 років. Виходю бля нахуй з хати, дивлю на Волинь, поляків куча повно повно блядь. Я ж блядь вдягаю форму hugo boss, шнурки пиздилиньк зав'язав на три банти блядь. Біжу нахуй. Снігу по коліна, картопля в мене така зелена ахуєнна була, але поляки вирвали її блядь з корінням, підараси йобані. Та то хуйня, я ж їх різав, різав, жінок і дітей та й думаю ну його нахуй, с'їбався за село, а там сім'я поляків нахуй. Я кажу - Слава Україні! В мене ножичок такий маленький був, махав тим ножом махав, повезло - їбанув з першого разу голову відрубав. Бачу - повзе один, прямо на мене, солдат армії крайової. Я ж йому каску на очі - пиздилиньк, фофана як дав, пизда кароче. Очі повистрелювали, каску погнуло, руки ноги повідривало. Ще повилазили. Шо робити. Я шмайсера з рюкзака дістав, два патрона пиздилиньк, та і лента за лентою татататататататататататата
R: 31 / I:
Гоління нитка
Не люблю волосся на тілі і його естетику, що взагалі нормально голити, а що - ні? Розкажіть свої історії і що ви голите, а що залишаєте
Гоління нитка
Не люблю волосся на тілі і його естетику, що взагалі нормально голити, а що - ні? Розкажіть свої історії і що ви голите, а що залишаєте
R: 128 / I:
гоу десктоп стрічку
гоу десктоп стрічку
R: 64 / I:
ВИ ВСI ВСРАТI
ВИ ВСI ВСРАТI