[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]

/u/ - Українська мова

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)

File: 1525696619.243565-.jpg ( 106.95 KB , 532x516 )

⋮⋮⋮   No. 10

Надибав таку картинку, братове. Чи має вона якийсь зміст, чи створена виключно для того щоб показати які ми не москалі?

Нещодавно намагався порозумітись з поляками (які до останнього прикидались що не знають солов'їної), і помітив, що доволі часто використовую слова, знайомі мені із російської (не власиві українській), перекручені на польський лад. Тобто виглядало що російська та польска мови куди ближчі, ніж я звик вважати.

А загалом зробив для себе висновок, що вивчення кожної наступної слов'янської мови має йти суттєво простіше

⋮⋮⋮   No. 11

>>10
> Чи має вона якийсь зміст
Зміст безсумнівно має, а от чи має якийсь сенс - хз.

/u/ - коли ти можеш показати як добре знаєш рідну мову

⋮⋮⋮   No. 12

File: 1525704979.916082-.jpg ( 170.75 KB , 590x449 )

>>11
красунчик. ця дошка саме для тебе. лови іще одну картинку з незрозумлою методикою підрахунку

⋮⋮⋮   No. 14

File: 1525709383.735315-.png ( 1.42 MB , 1853x1642 )

>>10
> Чи має вона якийсь зміст
Так, вона створена Тищенком. Він про цю схему пише у своїх «Основах мовознавства» чи якось так. Суть в тому, що на піку різниця словникового запасу мови. Тут не враховуються граматичні властивості ані-ані
> поляками
> не знають солов'їної
а звідки їм її знати? Ти от польської не знаєш теж. От розуміти — інша справа. Українську вони розуміють так само як ми чеську.
> що доволі часто використовую слова
ти чи вони? У польській, насправді, набагато більше слів схожих на українські, бо ми часто один в одного запозичували + чехи нам теж одсипали. Але польській суттєво ближче до української ніж до рус.
> вивчення кожної наступної слов'янської мови має йти суттєво простіше
Ні. Слов’янські мови таки дуже схожі, але тут штука в тому, що дуже часто одні й ті ж слова мають кардинально різні значення. Тож — чим більше слов’янських мов ти знаєш, тим більше плутаєшся.

На піку повна версія схеми

⋮⋮⋮   No. 15

File: 1525709539.511862-.jpg ( 4.18 MB , 581x800 )

>>12
це теж Тищенко, до речі. От його праця (у картинку вшита пдф) до цієї картинки:

⋮⋮⋮   No. 16

>>14
Я не розумію польську. Вони там шось пердять ротом, ніхуя не понімаю.

⋮⋮⋮   No. 17

>>14
> > не знають солов'їної
> а звідки їм її знати? Ти от польської не знаєш теж. От розуміти — інша справа. Українську вони розуміють так само як ми чеську.

гм. я відчув у словах опа легку самоіронію про потуги порозумітись з поляками без знань польської. навряд чи це була претензія

а чеську я трішки розумію. коли мовець хоче, щоб його зрозуміли. говорить повільно, перефразовує, жестикулює. думаю поляки українську десь на тому ж рівні. питання в тім, що хотітимуть зрозуміти мову вони хіба що будучи в Україні

⋮⋮⋮   No. 18

>>15
дівка з косою? це теж тищенко? в картинку вшита педееф? можна зрозуміліше?

⋮⋮⋮   No. 20

>>18
> MMXVIII
> не знати про рарджпег

⋮⋮⋮   No. 26

>>16
Ото я програвся вщент.

⋮⋮⋮   No. 35

Літературною мовою Росії була староболгарська, Жечі Посполитої польска.

/thread

⋮⋮⋮   No. 36

>>14
ту на картинці намальований зв'язок між фінською та естонською і далекий між естонською та угорською. завжди вважав що фінська стоїть зовсім осторонь скандинавських та прибалтійських мов, і, крім угорської, ні з чим не родичається

⋮⋮⋮   No. 37

>>36
Естонці - продукт суміші угрофінських племен (для них так і не придумали кращої назви?) з прибалтійськими. Мова належить до угрофінської групи, так

⋮⋮⋮   No. 38

>>35
Випадково надибав статтю про нащадків українців, що сформували свою мікромову в Сербії та Хорватії. https://uk.wikipedia.org/wiki/Бачвансько-русинська_мова

⋮⋮⋮   No. 39

>>38
Прикольно.

⋮⋮⋮   No. 51

>>38
Цікава штука

⋮⋮⋮   No. 54

>>38
Пропоную замість вирвиокої латинки дозволити на Кропиві цю говірку. Багатство мови треба плекати.

⋮⋮⋮   No. 55

File: 1526925694.679351-.png ( 361.54 KB , 640x957 )

>>54
Чисто теоретично - можна її використовувати як один із діалектів української мови. Але все одно вона буде тяжкою для загального розуміння і рано чи пізно через якогось довбойоба, який буде нею зловживати, її заборонять теж.

⋮⋮⋮   No. 56

>>55
> через якогось довбойоба, який буде нею зловживати
через культ сталіна в адміна

⋮⋮⋮   No. 57

>>56
> через культ сталіна в адміна
Культ сталіна - це якби посіпаки адміна схопили бідолаху латинко-уїбана за антикропиванську діяльність і запроторили працювати на благо Кропивача десь у морозильній камери.

А обмежити вжиток того, що шкодить більшості спільноти - це практика демократії.


Ще хочу додати, що той деган для латинки зробив гірше, пишучи оут. Якщо я раніше терпимо ставився до латинки їречеківки чи абецадла, то він відвернув мене від неї геть. Я обома руками за кирилку, а якщо і є потреба в транслітерації якихось власних назв (приміром, на вуличних знаках) чи реалій (як то vyshyvanka) - на основі англійської.

⋮⋮⋮   No. 61

>>57
I jak ty anhlijs'koju transliteratsijeju majec vidrizn'aty, prymirom, "zhory" vid "Gory"?

⋮⋮⋮   No. 62

>>61
wow, so latynka

⋮⋮⋮   No. 68

>>61
Проблема zh вирішується дуже просто - ставимо апостроф, якщо це не "ж".

"zhory" - "жори" (що б це не значило)
"z'hory" - "згори"

Ще питання?

⋮⋮⋮   No. 130


⋮⋮⋮   No. 155

>>10
>Тищенко
Ох ліл, ще той поєхавших дідок, але слухати його лекції було цікаво. Та й книжка його є.

⋮⋮⋮   No. 157

>>68
A mjakist' todi jak?

⋮⋮⋮   No. 168

>>68
Тупа транслітерація, котру підписала ще Тимошенко, коли можна просто і легко:

ch ч
gh г
jh ь (або j без апострофа)
kh х
sh ш
zh ж

Так, h ніде не вживається, лише як модифікатор. При подроєні пишемо так: жж zhh.

zhory (жори)
zghory (згори)

Наголошу, що (англійська) транслітерація не тотожно латинки.

⋮⋮⋮   No. 169

>>168
Забув додати, що краще вживати лише w, а не v для в: Kyjiw. Бо [v] не маємо, а [w] є основою.

⋮⋮⋮   No. 170

>>169
>Кайджіу
Зурозуміру.

⋮⋮⋮   No. 171

>>170
А czech — кзек? І marijuana маріджйуейнe? Якщо не вийобуватися, то все ок.

⋮⋮⋮   No. 172

>>169
"W" zruczno vwyvaty trohy inaksze. A jot miw dvoma golosnymy mowna ne pysaty, vin tam po defoltu, jaxo persza golosna ne "i": Kyiv. Zvisno, e vyniatky i uskladniuecca zvorotna transliteracija, ale cej nabir pravyl suttievo pryskoriue napysanja i druk textiv na praktyci.

⋮⋮⋮   No. 173

>>172
>cz
>sz
Anu drysj zvidsy, pidpceknutyj. A ctce prykydawsja, ctco za translit topyc, kurva japjerdoljna.

⋮⋮⋮   No. 174

File: 1536408505.713885-.jpg ( 37.49 KB , 570x419 )

А за шо ви суржик обіжаєте? Це ж природній путь раціоналізації мови. От взяти банальну фразу: "єлє ходе". Українською буде "ледве ходить". Російською буде "еле ходит". Суржиком — короче обох варіантів! А як ше рунгліш с суржиком смішать, то вобшє казка буде!

⋮⋮⋮   No. 175

>>174
Тю, нада було тредом здєлать, ну ладно.

⋮⋮⋮   No. 176

>>175
От кстаті, про "ладно". Українська мова чим файна? Шо вона милозвучна! Шо милозвучніше, потюрчене "гаразд" чи москальське "ладно", га?

⋮⋮⋮   No. 177

>>173
Sco ne tak? Po dilu govory.

>>176
"Ok".

⋮⋮⋮   No. 178

>>174
> ledve hodyt'
> elie hode
Led' ide.

⋮⋮⋮   No. 179

>>177
>Sco ne tak?
Proponuvaw anhlijsjku transliteratsiju, a skotywsja zrectoju w pcetcku.
>"Ok".
Nu tse wge zalegno vid toho, jak vono do vircovanoji formy wpysujetjsj. Tam na percyj sklad naholos, tut na druhyj.

⋮⋮⋮   No. 180

>>178
Іти і ходить — то разні речі, ти шо, часи Indefinite і Simple не отлічаєш, манкурт підпіндошений?

⋮⋮⋮   No. 181

>>179
Anglijsku proponuvav anon, kotromu ja vidpoviv, a ne ja. Polska tew malo czym nagadue mij text, vin blywcze do czeskogo neformalnogo.

>>180
Czym rizni?

⋮⋮⋮   No. 182

>>181
>neformalnogo
Do retci, zahljadaw na chanon.ro, tam nixto z diakrytykoju ne pyce. Jim linjky jiji drukuvaty, tcy ctco? Tcy to jak ё u moskaliw? I ctce mene tut krytykujutj za te, ctco obraw zrectoju variant latynky Jurodyvoho bez dijakrytyky, kek.
>Czym rizni?
Ity — perexidne dijeslovo. Xodyty — neperexidne.

⋮⋮⋮   No. 183

>>182
Same tak, bagato drukuut' i jim nezruczno. Dvi litery prostisze nabraty, niw odnu z gaczkom czy krapkou. Ty peven, sco ity perehidne? Jogo tut jak zrazok neperehidnosti opysuut': https://pidruchniki.com/68686/dokumentoznavstvo/kategoriya_perehidnostineperehidnosti

⋮⋮⋮   No. 184

>>183
>bagato drukuut' i jim nezruczno
Tcomu ja bahato drukuju rosijsjkoju i meni zrutcno pysaty ё? A jakraz ctcob pysaty zamistj njoho е — treba svidomo kontroljuvaty.
>Dvi litery prostisze nabraty
Tam ne po dvi litery drukujutj, tam prosto vidrizajutj diakrytyku.
>Ty peven, sco ity perehidne?
Obisrawsja, tak. Ta j xodyty mogna, prymirom, haljavynoju.

⋮⋮⋮   No. 185

>>184
Jo mae vlasnu klaviszu. Czomu vidrizaut' zovsim, ne znau. Mowlyvo, v nyh nema standartu dvoznakiv dlia alternatyvy. Krasce zapytaj u jihniomu internacijonali.

⋮⋮⋮   No. 186

>>185
>Jo mae vlasnu klaviszu
Tak rumuny teg majutj rozkladku z usima potribnymy klavicamy.
>Jo mae vlasnu klaviszu
Wse prostice: jim i tak zrozumilo.

⋮⋮⋮   No. 187

File: 1536419974.311268-.png ( 39.18 KB , 592x220 )

>>186
Ne vsima, deaki na drugomu rivni abo vytisniaut na cej riven' punktuaciju.

⋮⋮⋮   No. 188

>>172
Нічого, що я казав про наближену до англійської трансл, котра вже апріорі не для швидкого писання?

Повторюю, не для:
— транскрипції
— латинки (котра твоя вже така собі)
— якогось иншого невідомого мені лайна

Пояснюю, чому «вона така собі», хоча я не бачив повну таблицю чи пояснення.

Старі польські хвороби: «z» та «і» як пом’якшення.
— «z» не має ніякого прямого стосунку до «ш» та «ц». Чому б не ввести просте правило (не добре, але краще за безлад» «один звук — одна буква», в такому випадку матимемо афрікати: «дж», «дз», «ц» та «ч» як дві букви. Сполучники «ts» та «dz» для нас не складні, а ось з «дж» та «ч», котре «тш», треба подумати. Наприклад, рішення як «dg» (а «ґ» стає «q», що в рази лоґічніше за «w» як «ж») i «tc» (буква «c» вільна, і теж логічніше за «твоє») цілком підходить. Окрім цього, побуквене читання тут лоґічніше, аніж польське.
— Не підходить для наших слів як «піаніно», «фіалка» і подальше, таких слів вистачає.
— Так розумію, тут ще замість «х» — «ch».

До доповнення, мені смішно, як вжив «х» як «кщ» і «кс». Очевино, польське «szczo» писати складніше супроти наприклад «ctco».

>>176
Це міт, але веселить, що він досі поширений.

>>187
Існує декілька способів впихнути додаткові букви:
— під від 3 рівня, зазвичай це під Alt й Alt+Shift;
— на не дуже потрібні кнопки, переважно це права частина клявіятури, подекуди це й верхні числа
— мертвими клавішами (котрі в свою чергу впихуються перевжно двома способами вище), але це роблять переважно для діякритичних букв, наприклад «апостроф» + буква, це «буква з акутом».

Як не дивно, але цього можна вжити подекуди і для сучасної україньської кирилиці, наприклад:
— ї — і + двокрапка
— й — и + бревіс

⋮⋮⋮   No. 189

>>188
Pane Jurodyvyj, tvoja "transliteratsija" do anhlijsjkoji ne blygtca, nig joho.

⋮⋮⋮   No. 190

>>189
Достатньо близька за узвичаєними нормами романізації.

Також чим не близкіша? До прикладу згаданої «ј»:

За, наприклад, словником Кемріджа:

— Hallelujah — ˌhæl.ɪˈluː.jə
— fjord — fjɔːd

́Яка дивина, «j» звучить як «й».

⋮⋮⋮   No. 191

>>190
To zapozytcnennja z incyx mow, jaki do anhlijsjkoji hramatyky wzahali stosunku ne majutj. Tcerez jaku sraku ty proponujec svoju romanizatsiju zdijsnjuvaty? Wse wpyrajetjsja u vidsutnistj ukrajinsjkoji latynky, z jakoji mogna bulo b takym tcynom zapozytcuvaty.

⋮⋮⋮   No. 192

>>188
Pijanino, fijalka, sco. Ja produmav bagato vypadkiv i testyv qruntovno na suczasnyh textax, znahodiaczy i vyriszuuczy konflikty. Metou w e ne tupa transliteracija dovgyj czas zatoczuvanyh pid kyrylyciu slovnykiv, a v reformi pravopysu. Glian' kod, jaxo tobi cikavo. Jaxo ni, vse odno glian'. https://380.cz/

>>191
Hoczu sprobuvaty oce "j" tudy vtulyty zamist' svogo apostrofa, vygliadae logicno.

⋮⋮⋮   No. 193

>>191 Do tcoho tut anqlijsjka qramatika? Xotca tak, latynjka zmencuje potribnistj perebukwok.

>>192 Boge, wse wyjawylosj nawitj hirce, nig hadaw, a pidkriplennja "ne perebukwy, bo prawopys" tiljky nasmicyw. Jak tiljky sjadu za komp'juter, rozkagu de wady, a jyx nejmowirno bahato.

⋮⋮⋮   No. 194

>>193
Garazd, czekaju. Pro deaki vady znau vwe sam, napryklad slovo "науковий".

⋮⋮⋮   No. 195

>>194
> сприяє
Zbyratymu tut sobi slova, bagy v konverti jakyh sam pomiczau. Scob fixyty potim. Hto sce sco znajde, proszu dopysuvaty.

⋮⋮⋮   No. 196

>>194
>>195
Ci dva popravyv.

⋮⋮⋮   No. 197

>>194
Otge pojasnjuju.

Buduwaty mowu na zakonomirnoji fonetiky newirnyj cljax buduwaty mowu.

Tcomu? Tomu ctco mowa budujetjsja na slowotwortcij osnowi. Tse tobi i nam zaraz podekudy lehko hadaty ctco i jak pysaty, a nactcadkam treba bude wtcyty ledj ne kogne slowo okremo i teg wycukuwaty baqy tcy jyx obxodyty. Mowtcu wge pro te, ctco ctce wtcyty kogen dwoznak i biljceznakiw. Anqlijsjka, Frantsuzjka i podaljci fonetiky w tsjomu wge tcutlywo stragdajutj.

Propustymo obhowir bahatozwukowistju odnijeji i toj samoji bukwy. Potcnimo.

1. ться = cca

Hubytj na korinnja dijalektytcni tcy wzahali moglywi normy mowy.

— Maucca
— Maut' sia

Odna i ta slowotwortca osnowa, ale hetj rigni. Ja batcu, tut okrim «i», ctce apostrof hraje rolj m'jakoho…

2. чці = cci

Okrim toho, ctco «cc» tut wge tcytajemo wge yncakce, my ctce zustitcajemo nejmowirno tupyj sposib mjakcennja, kotryj prywnosytj bahato problem, okrim zhadanoho, win takog ne dozwoljaje moglywistj zrobyty «twerdu i». Ale nawitj jakctco na tse pljunuty i smoktaty nadalji prutni poljsjki j moskowsjki, to majemo problemu z slowом «міццю» i podaljcymy, kotri budutj zapysani jak «micciu», ale za zhadanym prawylom mogna protcytaty jak «мічцію» tcy «мічціу».

3. чч = ccz

Wse b njitcoho, ale koly pohljanuty na podibnyj ynce prawylo, to kaca i stydoba:

> Жжя = wja, ння = nja, ччі = czji, шшю = szju

Wse tse ne nazwaty tcymosj ynakce jak «trykljati kostylji». Pro wsjak zaznatcu, ctco moja latynjka чч = tcc w budj-jakomu wypadku. Jak i цц = tss. Njijakyx kostyljiw, ja nawitj dozwoljaju дждж = dgg i дздз = dzz.

4. Щ = sc, кс/кщ = x

Meni teper stsjaty na moskaljiw, tcy wge teper щяти.

A pro x — tse gax. Okrim moglywyx dwox zwukiw (prytcomu hetj ne potribni dlja wydokremlennja w ukrajynjsjkij), tak teg hubytj slowotwortcistj
— jaxo
— jak sco

Otcewydni kostylji, aby ne pysaty «jakszczo». Osj taka mowa z kostyljiw.

5. Вськ = vsk, зькі = zki, льр = lr, аюсь = aus...

Natjak na stwerdinnja sliw, tsebto omoskowtcennja tcy opoljatcennja. A perce ctce takog hubytj slowotwortcistj «w + sk…», napryklad «wskiljky» (jak «wkotre»).

6. Ую = uu, " є" = " e"...

Ne batcu sensu pruxowuwaty jota, tse okremyj zwuk. A okreme prawylo dlja «je» teg dywne:
— widokremljuje wid yncyx odnobukw jotowanyx
— jak i «a» (jak slowospolutcnyj «a» i «ja»), teg maje dwi rolji «e» jak wyhuk pry zdywuwannja i «je» jak djijeslowo.

7. Жжя = wja, ння = nja, ччі = czji, шшю = szju...

Okrim zhadanyx ranjice kostyljiw, wse harazd, okrim durnuwatoji «w» jak «ж». Osj tut b zminyty prawylo:

> Г = g, ґ = q, х = h

г = h, ґ = q, х = x, ж = g.

Dectco staje sxogoju na moju latynjku, ale pro neji rozkagu z nastupnym rozhljadom.

8. Krapky mjakym ḋ/ṫ i ṡypliaċym, rysky reṡti mjakyh

— krapky daleko ne wxodjatj w bazowyx
— rozdil mjakyx
— dubljuwannja staryx tcesjkyx i ta slowatsjkyx abetok

---

Widsy mogna potcaty pro perewahy mojeji latynjky, kotru, moglywo, teg mogna pokractcyty.

1. Prawylo «1 zwuk = 1 bukwa», okrim:
— mjakyx — dodajetjsja «j» i tiljky wona
— afrikatiw — wony skladajutjsja z dwox widpowidnyx zwukiw: tc, ts, dz, dg
— podowgenyx: dwi bukwy, wynjatky lyc afrikatni: tcc, tss, dgg, dzz.

Pro afrikaty okremo:
— podekudy wony zminjujutj sutcasni «тс» na fonetytcnyj «ц», napryklad institutsjka, bahatstwo (do prykladu tkatstwo, kotre wge z «ц» za normoju).
— z nyx pry potrebi (xotca ne zaoxotcuju) lehko stworjuwaty bukwy z dopomigkamy: ts — š, tc — č, dg — ǧ, dz — ž. Lyc 2 pljusy: 1) щ staje «cč», ctco lehce drukujetjsja za «šč» i krasywice; 2) tcitkice batcno zwjazok odnoho narostku щ — чч: pancčyna, kozaččyna.

2. Biljcitj bukw wizualjno sxogi
> SZ GC HX PB
I wony — parni pryholosni. Ne wystatcaje lyc KQ DT, de lyc KQ maje nezatwerdgene tcerhuwannja:
— h — z — g: noha — nozi — nigka;
— k — ts — tc: ruka — ritsi — rutcka;
— x — s — c: wuxo — u wusi — wucko

I ne zatwerdgene:
— q — dz — dg: qerlyqa — qerlydzi — qerlydgenjka, Qrzqa — Qrydzi — Qrydgyn.

Do bonusu: Lodzj — Lodzzju.

3. Wgyw apostrogu zalycajetjsja desj na riwni staroho (dowolji ridkyj, tobto 1 apostrof na 1000 znakiw). Xotca pry tsjomu win wgywajetjsja takog dlja rozmeguwannja zwukiw: naj-aktywnyj, korot-ce, wid-zelenyty… jak batcno, perewagno mogna zaminyty defisom, jak robljatj w latynjopysemnyx mowax: dlja rozmeguwannja pryrostkiw ta skladiw (napryklad «co-operation»), tomu w biljcosty wypadkiw tcy w narodi mogna nawitj ne pysaty defisu.

4. Jak batcno, teg maju perewahu pysaty tcysto «anqlijsjka + apostrof», prytcomu bez «v» i apostrof ne tcastowgywanyj.

> Experyment: QWERTY pravopys. Sproscue nabir, vrahovuuczy zakonomirnosti ukrainskoi fonetyky. Takow ekonomyt' bajty.

Ekonomyty bajty w 2018, nu takeje. Do retci, radgu ne QWERTY, a nimetsjku QWERTZ, wona zrutcnica, oskiljky wdostalj majemo «ynu» jak ot w «zakynu», «dolynu»… de «ynu» zmuceni pysaty odnym paljtsem. Ale to na wac smak, tse lyc moja porada.

⋮⋮⋮   No. 198

>>197
Dodam ctce dectco, ctco zhadaw pry peretcytuwannji

1. DT ne sxogi mig soboju wizualjno, xotca parni, ale lyc wony je osnowoju dlja dwoznakiw, take sobi tsjikawe sposteregennja

2. Apostrofy takog mogna ne pysaty pislja hubnyx (dectco sxoge z tceskoju wyxodytj podekudy), ale ja proty tsjoho. Ja za tcitke widobragennja rozmeguwannja zwukiw, ale «w narodi» tsjilkom sobi mogna i bez broplem.

⋮⋮⋮   No. 199

>>197
Diakuu. V naz rizni cili, tomu te, sco ty spryjmaesz za nedolik, daleko takym ne e. Ja hoczu "korotko" i "QWERTY". Porivniav tvij text i vyvid mogo skrypta, znakiv bilsze jakraz u tebe vyhodyt', a ne jak ty kawesz. Moa des' poseredyni miw kyrylyceu i tvoim variantom. Tobto cil' dosiagnuta.

Odrazu skawu, z czym zgoden. Ce te, sco "i" ta apostrof dlia mjakosti taky nezruczni. Probuu zaminyty jih na jot. Vysce pro ce napysav.

Kategoryczno ne zgoden, sco "odna bukva = odyn zvuk" czy oczevydnist' pohodwenja sliv - ce perevagy. V rezultati text sylno zasmiczenyj faktyczno nepotribnymy znakamy, kotri legko pokryvaucca pravylamy.

"Jaxo" - mabut' u mene edyna latynka, de ce slovo mae ne bilsze znakiv, niw u kyrylyci, a vono duwe czaste; navisco kowen raz vykonuvaty zajvu robotu?

Scodo "x", na dodaczu do "jaxo", ves' czas zustriczau j vykorystovuu pozyczeni slova na zrazok "text", "fix", "maxymum", "reflex", "box", "elixyr", "fenix", "anglosax". Doreczne, pryrodnie misce dlia cijei litery. Koly ty proponuesz vydalyty ce i zrobyty "х = x", "ж = g" to ce oznacae, sco odna z typovyh, poszyrenyh liter iz bazovoi latyns'koi abetky, "w" abo "v", lyszaecca vilnou, a v usi ti slova povertaecca striomnyj kyrylycznyj kostyl "ks". Taka wertva bez profitu? Ta nu.

"Nja", "cca" te same, u tebe ves' czas czotyry/pjat' symvoliv, sco mowe j terpymo na perszyh porah, ale zovsim ne optymalno, kupa takyh sliv led' ne v kownomu texti. Prosto natysny v skrypti galoczku j liczylnyk tebe perekonae, sco sproscenja mae sens.

"Чці" zustriaecca nacze til'ky v kinci slova, dumau bulo b dostatnio jogo zvuczanja dokumentuvaty, ta j use.

Pysaty jot u vsih tyh misciah de proponuesz, ce znovu w taky zajva vtrata czasu, bo jogo mowna norm pokryty pravylom.

Navodysz dvoznaky jak mij nedolik, i tut we ci svoi "ctc", "tcc", "tjsj" (kotre navit' tak te zvuczyt', prosto kal'ka z kyrylyci), "tss". Ce taki w kostyli. Ale kostyli, a tocznisze pravyla, to ne e pogano, bez nyh nikudy. My prosto proponuemo rizni jih nabory.

"Ynu" pyszecca dvoma palciamy, serednij zmiscuesz, koly vkazivnym tysnesz klaviszu porucz.

Nimec'ka rozkladka uskladniuvala meni [];, i, zdaecca, zmiscuvala znaky na cyfrah, hocz toczno ne pamjatau. Zavawae taky. Ty nedarma svij translit vysce buduvav na anglijskij rozkladci, ce standart i defolt. QWERTY e skriz' odrazu, vse insze treba nalasztovuvaty. Jaxo treba nalasztovuvaty, ce zajvyj barjer.

Omoskovszenja/opoliaczenja tobi vvywaucca. Ti osoblyvosti, sco zbigaucca z jihnimy, racijonalni j spilni z inszymy slovjans'kymy pravopysamy.

Tym ne menw, isce raz diakuu za ogliad, test i komentari. Mowesz buty peven, sco tvoi zauvawenja spryjmau maxymalno serjozno. Prote meta v nas ne odna j ta sama, i tvoi propozycii jdut' priamo proty moei. Ty hoczesz "odna bukva = odyn znak", ja hoczu skorotyty nabir, jakyj latynky v osnovnomu rozduvaut do nejmovirnyh rozmiriv.

> stsjaty
Uwe tobi des' pysav, same oce i e pryklad spravwniogo "omoskovszenja".

⋮⋮⋮   No. 200

>>199
> 1. znakiv bilsze jakraz u tebe vyhodyt', a ne jak ty kawesz
znakiv bilsze jakraz u tebe vyhodyt', a ne jak ty kawesz

Ctco kazaw? Ja nawpaky kazaw, ctco robyty formulu «forma > zmist» — tse pownyj absurd.

Ot ty zhadaw:

> "ctc", "tcc", "tjsj" (kotre navit' tak te zvuczyt', prosto kal'ka z kyrylyci)

Wony tobi tcomusj nepryjemni, ale wony zwutcatj same tak, jak zwutcatj:
— ш-тш — шч — ч
— ть + сьа, widsy ja mogu lehko «sja», ctco waglywo, a ty ne mogec — i prowodyc moskowyzatsiju, de wsjudy tjsja pycetj sja razom. Do prykladu, «sja» buwaje ne lyce pislja «tj» — lycylosja. Ja ne zminyw formu, a ty zminyw, a otge suttjewe uskladnennja. I tse buly ne kostylji, my podowgennja same takym tcynom kagemo — чч = тшш, a ne тштш tcy jakymosj ynakcym tcynom.

> 2. V rezultati text sylno zasmiczenyj faktyczno nepotribnymy znakamy, kotri legko pokryvaucca pravylamy.

M-m-m, tcytaty po bukwam tcy wyhaduwaty prawyla j wynjatky… ctco doretcnice? Ja b woljiw maty mence prawyl j wynjatkiw.

> 3. "Чці" zustriaecca nacze til'ky v kinci slova, dumau bulo b dostatnio jogo zvuczanja dokumentuvaty, ta j use.

Dodatkowyj wynjatok. Ljublju take.

> 4. Pysaty jot u vsih tyh misciah de proponuesz, ce znovu w taky zajva vtrata czasu, bo jogo mowna norm pokryty pravylom.

Ne mogna, bude wynjatky. Ale ja g zabuw, ctco ty jyx ljubyc, tomu «ctce bezhluzdne prawylo, m'lorde».

> Ti osoblyvosti, sco zbigaucca z jihnimy, racijonalni j spilni z inszymy slovjans'kymy pravopysamy.

Nji, sprawa w tomu, ctco ukrajynjsjka ledj ne odna, kotra rozwynula tcy zberehla pozytsiji m'jakyx tut. Bo takym tcynom, pidllactowuwatymemo pid napysy, a otge fonetiky yncyx slow'janjskyx mow — ne batcu potreby. Sowitsjka wlada tsjoho wge zrobyla: українська zamistj україньська, ne skladno zdohadatysja, ctco wplyw wdawsja.

> 5. > stsjaty
> Uwe tobi des' pysav, same oce i e pryklad spravwniogo "omoskovszenja".

Pojasny. I ja tak ne zrozumiw, jak ty tsjoho pusatymec, bo sciaty буде щяти, a ne сцяти.

⋮⋮⋮   No. 201

>>199
Zabuw pokazaty perewahy jotatsiji, na prykladi djijeslowa, xotca otcewydno, take ne lyce dlja nyx.

hojyty
hojmo
hoj
hojte

hojytymu
hojytymem·o
hojytymec
hojytymete
hojytyme
hojytymutj

hoju
hojym·o
hojyc
hojyte
hojytj
hojatj

hojyw
hojyly
hojyla
hojylo

Jak wydno, meni ne treba wyhaduwaty pro jakisj durnuwati prawyla, ja prosto maju korinj i dodaju widpowidne zakintcennja, prytcomu dejaki zakintcennja, jak i «sja», mogutj pysatysja okremo, napryklad «mo hoj».

⋮⋮⋮   No. 202

>>201
Pereprocuju, «mu hojyty». Nu koly potcaw pysaty nowyj tekst, to dodam tce napryklad zajmennyk i korotenjko

moja
mojeji
mojij
mojeji
mojeju
mojij

Wse tak samo, i take jawyctce postijne, tomu lehce wywtcyty zahaljni zakintcennja i korenji, a ne zhaduwaty jak i koly pysaty, bo je jakisj dlja tsjoho prawyla.

⋮⋮⋮   No. 203

Ta nu vas u sraku, natce wge buly pohodyly Jedynyj Variant Wsekropyvatsjkoji Latynky, a tut znovu sratci. Я більше не латинкойоб.

⋮⋮⋮   No. 204

>>203
Коли не латинкойоб, то можу запропонувати праведну україньську кирилицю.

1. Йот

Бука й це и з бревісом. Бревіс позначає короткий, отже коротке и. Маячня, чи не так, бо насправді це коротке і або просто йот. В такому випадку ліпше застосувати сербсјку j.

2. Јотовані голосні

На цьому запозичення з сербської ми не зупинили. Розчепимо јотовані голосні на ј чи ь плюс голосна. В такому випадку:
— всі јотовані голосні рівні
— легше розріжнення між йі та йи
— легше відмінювання тощо
— менше на 4 знаків: ЄЮЇЯ
— а також апостоф непотрібниј

3. Афрікати

Продовжујемо запозиченньа з сербськојі, або льіпше з македоньськојі — дльа дж та дз матимемо џ та ѕ відповідно.

4. Двозвук

І останнье запозиченньа: викинути щ. Там звучить јак шт, тут шч.

5. Переосмисленньа

Буква г всьуди звучить јак [g], тому чому б не поміньати місцьами ґ та г?

---

Підсумујемо:
— −3 знаків = −5 ЩЮЯЇЄ + 2 ЏЅ (виходить 30 буков, ґарне число)
— Стариј апостроф викинутиј
— Логіка абетки унормована

Ось тепер ти кирилкојобишче.

⋮⋮⋮   No. 205

>>204
Перепрошују, насправді кирилкојібишче, ось так.

⋮⋮⋮   No. 209

>>200
V centri ta na pivnoczi "ччі" zvuczyt' same jak "cci" ("цці"). "Ч" showe na "ць", menw na "тш".

Po bukvah nihto ne czytae, dyvliacca na znaomu formu slova, a pravyla szvydko staut' intuityvnymy.

"Sykaty" bude, vid slovjanskoi osnovy, i zazvyczaj navit' u takyh slovah nema potreby. A "сц" i tak mae zdatnist' perehodyty v "щ", typu "місце" - "переміщення". Slid cej proces pryskoryty, a to na vynjatok showe jakraz te, sco maemo zaraz.

>>201
Ne treba jih okremo pysaty, vony tomu j pryednalysia do sliv, bo ce ne zruczno.

>>203
Zgody nikoly ne bude. Ty, ce, pyszy. Obery prosto miw racijonalnym skoroczenjam i estetycznym kilometrom textu. Nas vsiogo troe. Mowe, czetvero.

⋮⋮⋮   No. 210

>>209
Po bukwam na potcatku tcytajutj i pycutj zawce. Tut nitcoho lehko zdohadatysja, tse tak tobi sdajetjsja.

Dokaz pro mistse xibne. Takog dywne poperednja zhadka pro omoskowtcennja. Nahadaj, jak bude peremictcennja moskowsjkoju? Otog-bo. Moge tse wse taky ukrajynjsjka osoblywistj?

Zrutcno dlja koho? Ne smicy, ctcomusj poljaky i podaljci tak ne wwagajutj. A pro moskowsjku zrutcnistj wzahali smicno, tam problema ться i тся majge perca. Osj ctco buwaje, koly robyc aby bulo.

> V centri ta na pivnoczi "ччі" zvuczyt' same jak "cci" ("цці"). "Ч" showe na "ць", menw na "тш".

Було б непогано чимось підкипити.

⋮⋮⋮   No. 211

>>210
Opeczatavsia. Mav na uvazi "чці". Storinka 45, typovyj pryklad asymiliacii. http://er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/24824/1/Українська%20мова.%20Навчально-практичний%20посібник%20для%20слухачів%20підготовчих%20курсів%20Інституту%20доуніверситетської%20підготовки.%20Частина%201.pdf Pro mjakyj "cz" infa v statjah pro serednionaddriprians'kyj, slobowanskyj i stepovyj govir, napryklad http://litopys.org.ua/ukrmova/um169.htm Tam rozpysano pro mjake zvuczanja, a blyzkist' ciogo zvuczanja na "ць", a ne "тш" - to vwe moe anekdotalne sposterewenja jak meszkancia ciei miscevosti. Pyszut' tew ne dumauczy pro okremi litery, a zgaduuczy "kesz" iz pamjati proczytanogo. Smijsia z "moskovskogo vplyvu" skilky hoczes, ce lysze tvoa proekcia, bo ne korystuusia rosijskou zovsim.

⋮⋮⋮   No. 212

>>211
Radgu potcytaty ortoepiju i zrozumity, ctco zahaljna ukrajynjka ne maje m'jakyx ч (jak moskowsjka tcy ynci mowy), jak i ш, tomu apriori tse ne moge buty sxogoju na ц, kotra jakraz moge buty m'jakoju.

Takog wony sja widrignjajutj zwukotworennjam: cypljatci j swystjatci.

Pro tse bahato de rozkazano, mogene napryklad potcytaty tut:
http://194.44.152.155/elib/local/2142.pdf#page=23

Natce bazowa ortoepija, ale…

Jeji ne obow'jazkowo znaty, koly mogna mowyty bukweno, bo, raptowo, tebe zrozumijutj odnakowo. Osj tobi tcerhowa perewaha slowotwortcoji osnowy. Xotca ne zaperetcuju, ctco mistsjamy treba pylyty, koly je taka moglywistj, ale totcno ne tutecnjyj wypadok.

Nu i do fonetitcnoho wam daleko, ale ja wge kazaw nedoliky tsjoho — treba todi wtcyty kogne slowo, a ne 1 slowo i rostky, jak za slowotwortcij osnowi — jak i ustaleno bahatjma mowamy.

⋮⋮⋮   No. 213

>>212
Universytet iz Prykarpatja ce zvizno dobre, ale ta "zagalna", "bazova" ukrainska pryczepylasia do osoblyvosti govirky czastyny zahidnogo naselenja. Prykol u tomu, sco cz i sc ne prosto mowut' buty mjakymy, a zavwdy e lysze mjakymy, koly proidesz trohy vglyb krainy.

⋮⋮⋮   No. 214

>>213
Ja g kazaw, tse lyc pryklad, mogec pohljanuty ynce dgerelo. A koly j je, to tse lyc pryklad moskowizatsjiji.

⋮⋮⋮   No. 215

>>214
Ce pryklad naszoi movy.

⋮⋮⋮   No. 216

File: 1536507121.936104-.gif ( 187.49 KB , 336x468 )

da da ja ponav sho vy tut vsi eblany ja pravylno zrozumiv

⋮⋮⋮   No. 217

File: 1536507527.202539-.jpg ( 137.68 KB , 1280x800 )

>>216
Ta ty pohodu genij, iz perszoi sproby vsiogo dva slova z pomylkou.

⋮⋮⋮   No. 218

>>217
A co, ja ne henijaljnicyj za njoho?

⋮⋮⋮   No. 231

>>174
І вопшє, от чим оці шовіністи, які не щитають суржик за мову, лучє москалів, які щитають українську за пшеко-москальський суржик? Я трєбую визнать суржик восточним діалєктом! Закарпатцям можна з їхнім поугорченим не пойми чим, а нам шо — нізя?

⋮⋮⋮   No. 232

>>231
Я вам більше скажу, суржик — це природне явище в голові у настоящого білінгва! От нагадайте, як есперанто появилася — Заменгоф, чи як там його, виріс у хаті, де на чотирма чи більше мовами балакали. І здєлав нову усрідньону мову, шоб усі були довольні. Мова визнана есперантистами по всьому міру! А ше учоними доказано, що у білінгвів у середньому вищі розумові способності. Так шо ви нам отамо на западі не завидуйте і не розказуйте, якою мовою нам балакать!

⋮⋮⋮   No. 235

>>231
Я давно вже кажу, що ніякого "суржика" не існує. Є діалекти української, є росіянізми. А багато слів, які кієфлянє вважають "суржиком" - то українські слова. Банальні приклади - ждати всюди в класичній літ-рі, невдобний є в думах. А інші багато слів, які вважають росіянізмами - то інтернаціоналізми: мінута є в Шевченка, на 100 гривнях навіть, іюнь, іюль та інші римські назви місяців, які багато-хто використтовував до 1920-их напр., Грушевський. І прочая, прочая, прочая.

⋮⋮⋮   No. 239

>>232
>ше учоними доказано, що у білінгвів у середньому вищі розумові способності.

Тут ти, друже, подумаєш причину та наслідок. Най ти вивчиш і третю - мізків тобі не додасться. Гідне володіння кількома мовами - радше ознака їх наявності.

⋮⋮⋮   No. 240

>>239
Подумаєш=плутаєш. Сраний не Т9.
(Сраний хотіло виправити на "мовний")

⋮⋮⋮   No. 241

>>240
Нащо тобі це лайно?

⋮⋮⋮   No. 242


⋮⋮⋮   No. 248

>>241
нащо swype клавіатура?
робить набір тексту на телефоні стерпним

(якось кумедно звучить слово "набір" в контексті телефону)

⋮⋮⋮   No. 249

>>248
>стерпним
Terpyla prohnuwsja pid navalu tatcskriniw, zrozumilo.
>(якось кумедно звучить слово "набір" в контексті телефону)
Ta newge? Teenager Wins Speed Texting Competition

⋮⋮⋮   No. 714

What Type Of Prescription Is Keflex Avanafil Online Amoxicilina In Canada Free Shipping Overnight Shipping <a href=http://aaost.com>buy generic cialis</a> Baclofene Irex 10 Medication Zithromax

⋮⋮⋮   No. 722

File: 1567514828.971797-.jpg ( 127.53 KB , 400x530 )

>>10
> Тобто виглядало що російська та польська мови куди ближчі, ніж я звик вважати.
Давно це помітив. Просто не треба вважати що українська мова якась унікальна і інші мови ніяк не пов'язані.

> А загалом зробив для себе висновок, що вивчення кожної наступної слов'янської мови має йти суттєво простіше
Як і вивчення будь-якої мови загалом.

А всі ці картинки можуть нічого не означати, все це припущення і вигадки лінгвістів. Як сучасний погляд на питання, а історія може бути і іншою.

⋮⋮⋮   No. 782

Taking Amoxicillin While Pregnant Propecia Chimica <a href=http://gnplls.com>tomar levitra</a> Cialis 5 Indications Propecia Es Bueno 1 Mg

⋮⋮⋮   No. 813

>>10
коли на Україні-Русі будували академії, російської літературної не було як такої. А коли в Московії почали будувати академії - то просто копіювали південно-західну церковнослов'янську, адже своєї не було ну і як це традиційно для росії - копіювати чуже.

/thread



[Return] [Go to top] [Catalog] [Post a Reply]
Delete Post [ ]

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]