[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]

/t/ - Технології

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)

File: 1505463579.191997-.jpg ( 79.86 KB , 518x376 )

⋮⋮⋮   No. 31

Нитка текстів

Notepad++ — напевно один з найкращих і найперших текстових середовищ на Вікнах.
https://notepad-plus-plus.org/
Sublime Text — але його замінив цей. Колись був доволї зручним і популярним. Але розробляють чи підтримують — доволї повільно. Ось минуло десь рік і тільки оновили версїю нещодавно. А також инколи пропонує придбати лїцензїю. Але досї непоганий для редаґування тексту (не розробки)
https://www.sublimetext.com/


На Electron
Atom — коли закинули ST, перейшов сюди
https://atom.io/
VS Code — але це швидше за Атома і непогане, навіть якщо це від Microsoft.
https://code.visualstudio.com/

Инше
vim — Також трохи пробував , цїкава штукенцїя, але (1) трохи тупо для тих, хто використовує часто дві розкладки мов (2) більшість сучасних редаґувачів включають vim-режим
https://vim.sourceforge.io/

Тут також можна обговорювати додатки до редаґувачів.

⋮⋮⋮   No. 32

>для редаґування тексту (не розробки)
не розробки? ідеально для розробки. ну так, для розніжених кодерів що не вже не можуть без автодоповнення мабуть буде тєжко.
але тут можна робити движ

⋮⋮⋮   No. 33

Чого не згадав продукцію jetbrains?

⋮⋮⋮   No. 36

>>33

Я багато чого не згадав:
– Emacs
– Brackets від Adobe: http://brackets.io/
– NetBeans (переважно для Java)

>>32

Взагалї автодопова — це зручно, особливо якщо проєкт завеликий. Просто автодопова є і в ST. Але суть не в цьому, ST доволї обмежений по API.

⋮⋮⋮   No. 37

>>31
> vim
найкращий редактор у світі, особливо Neovim
\thread

⋮⋮⋮   No. 38

>>36
Якщо мені не зраджує пам'ять, то Net Beans безкоштовний офіційно, і на ньому виходить можна писати комерційне ПЗ.

⋮⋮⋮   No. 39

Юзаю PHPstorm від jetbrains. Розлінився як кіт в м'ясника. Але пошук по усьому проекту - це те, чим жоден редактор не похвалиться.

⋮⋮⋮   No. 41

>>39
> пошук по усьому проекту - це те, чим жоден редактор не похвалиться.
vim уміє це

⋮⋮⋮   No. 54

>>37

пейсмакс краще http://spacemacs.org/

⋮⋮⋮   No. 62

>>39
>від jetbrains.

>JetBrains — компанія з розробки програмного забезпечення з офісами у Празі, Санкт-Петербурзі, Бостоні, Москві та Мюнхені.

>Компанія була заснована в 2000 році як приватна компанія Сергієм Дмитрієвим, Євгеном Бєляєвим і Валентином Кіпятковим.

⋮⋮⋮   No. 65

>>62

то є кацапи, вкрадуть ваші паролі. Не користуйтеся цим

⋮⋮⋮   No. 74

>>37
хочу спробувати вім, поки вмію тільки виходити з нього. є якісь гарні гайди, як осягнути джен за 21 день?

⋮⋮⋮   No. 97

kdevelop

/thread

⋮⋮⋮   No. 98

>>97
> kdevelop
вимагає X сервера. Не тру

⋮⋮⋮   No. 207

хтось справді юзає вім? хочу спробувати, але чогось страшно.

⋮⋮⋮   No. 273

>>31
А навіщо локальні ІДЕ? Я на codeanywhere зареєструвався та й пишу в бравзері + установив додаток на Андроїд. Ще є рішення cloud9, який прикупив собі Амазон, декхто віддає йому перевагу, але мені сподобався мінімалізм codeanywhere, тому я вибрав його.

Локально я можу хіба побавитися в терміналі у віртуальній машині + плюс файлик з кодом у текстовому редакторі пограти.

Припускаю, що локальний ІДЕ надійніший, коли є перепади з інтернет-зв'язком? Чи ви просто зі звички ним користуєтеся?

⋮⋮⋮   No. 282

>>273
бамп питанню
мені ж цікаво

⋮⋮⋮   No. 283

>>273
>>282
Якщо ти нічого серйознішого за хелловорд не пишеш, то будь ласка. Якщо тобі треба підняти сервер, клієнт, БД, на сервері і клієнт через спеціальні мавени/градли/нпми підтягується купа бібілотек + всіляки фреймворки, і все це потрібно дебажити, відслідковувати що може піти не так і тд, то браузер з андроїда не підійде.

⋮⋮⋮   No. 284

>>74
vimtutor

⋮⋮⋮   No. 285

>>207
йа юзаю

⋮⋮⋮   No. 287

>>283
Якщо метою твого поста було самоствердитися за рахунок новачка, приписавши йому наднизький рівень знань, то все правильно написав. Однак мені толку з твоєї відповіді?
Я так і не зрозумів, у чому різниця між хмарним середовищем сервер запускав, бібліотеки й фреймворки інсталював туди, наприклад і стаціонарною машиною.

Краще не відповідай. Сам поґуґлю.

⋮⋮⋮   No. 288

>>287
Я і сам новачок, а мети самоствердитися в мене було, я просто пояснив, що розробка програмного забезпечення включає в себе доволі таки багато різних речей, які потребують ресурсів. В цілому хмарні технології це непогано, зараз є, наприклад, можливість запускати нові ігри на старих комп'ютерах з допомогою сервісів, які обчислення проводять у себе.

Варто розуміти, що якщо ти хочеш писати справжні програми, то краще писати в справжніх IDE, бо якусь Intellij Idea дуже легко зламати і користуватись, набуваючи досвіду роботи з хорошими інструментами, а на сайті тобі безкоштовно розвернутися не дадуть.

⋮⋮⋮   No. 289

>>31
>трохи тупо для тих, хто використовує часто дві розкладки мов
Ty jix prosto pérémýkajéş qeréz sraku. Umýkaju rozkladký nemodaĺno natysnénńam LShift/RShift/RAlt, problem takyx ne maju.
>більшість сучасних редаґувачів включають vim-режим
To jak humova baba, skiĺký jix pérétyċaw --- uśudý qohoś ne výstaqaje.
>>65
Ta naviŧ gugeĺ napolovynu kacapamý zasnovanyj.
>>74
Je ż wbudovanyj vimtutor, şqo tobi şqe treba? Şqe qitşitý intérnetamý huĺajuŧ. Holowne, şqo treba opanuvatý, şqob péréstatý bojatýśa, şqo Vim poqne pýşqatý j wse psuvatý --- klaviş u (Undo).
>>288
Monolitni IDE --- to mýnule stolitŧa. LSP FTW. Ty b ýşqe za myşký ahituvaw qy IQ-porty.

⋮⋮⋮   No. 290

>>289
> LSP
лїл, курва

⋮⋮⋮   No. 291

>>290
Smijśa, smijśa, skoro vin vbje velosýpedni ni z qym biĺşe ne sumisni pĺuhinqýký do IDE, jak xŕunikod vbyw zoopark koduvań.

⋮⋮⋮   No. 292

>>288
>якусь Intellij Idea дуже легко зламати і користуватись
A jiji ne obovjazkovo j lamatý, ruşijemizký dajuŧ srakensorċ-proektam bézkoştownu licenziju. Toż zapýĺaj şqoś potribne, vykladý pid viĺnow licenzijew ta pýşy jim qolobytnu.

⋮⋮⋮   No. 293

O, fajno, na kropýwi Vim-navihacija praċuje bez addoniw.

⋮⋮⋮   No. 295

>>289
>>291
>>292
>>293
і навіть хочу прочитати - але кину оком і стає впадло парсити. тра буде запиляти скриптець для транслітерації в людську

⋮⋮⋮   No. 296

>>289
>Monolitni IDE --- to mýnule stolitŧa.
Коли якісь гугли/амазони/майкрософти(не говорю про звичайні галери) будуть пересаджувати співробітників на IDE "нового" століття, покличеш.

Поки що це лише новомодна нікому не потрібна штука

⋮⋮⋮   No. 297

>>293
соромлюсь спитати, але що є вім навігація?

⋮⋮⋮   No. 298

>>297
Harjaći kljaviśi vid ljaljky. Ale to smixovyna, bo spravźnja vim-navihacija – nakazy ćerez kljuć, napryklad «dvokrapku» (:fav <perelik tvojix zirkovyx nytok>). I tut takoho, zvisno, nemaje.

⋮⋮⋮   No. 299

>>298
можеш трішки детальніше про наявні гарячі клавіші (огидний переклад)? чи ланку на почитати?

⋮⋮⋮   No. 300

File: 1517235258.482644-.jpg ( 237.98 KB , 433x875 )

>>299
Ćoho same, pro kljuć-kljaviś na Kropyvaći? Osj

Laśtunky ljaljky
Common
Hotkey
Edit

⋮⋮⋮   No. 301

>>300
дяк

⋮⋮⋮   No. 302

>>296
A şqo, na halerax prohramistam şqe j stek PZ navjazujuŧ, jak jakymś buxhaltéram?

⋮⋮⋮   No. 303

>>296
Aĺzo, VS Code i vlasne LSP majkrosoft że i rozrobyw.

⋮⋮⋮   No. 304

>>298
Jakyj stósunok CLI maje do Vima? Nu maje Vim komandnýj réżym, to j şqo?

⋮⋮⋮   No. 305

>>304
Z velykymy moźlyvostjamy perexodu i takoho podibnoho. Kraśće pobaćyty te na Rediti. Takoś zabuv pro vydy reźymiv.

⋮⋮⋮   No. 306

>>302
ти не повіриш

⋮⋮⋮   No. 307

>>288
> Варто розуміти, що якщо ти хочеш писати справжні програми, то краще писати в справжніх IDE, бо якусь Intellij Idea дуже легко зламати і користуватись, набуваючи досвіду роботи з хорошими інструментами, а на сайті тобі безкоштовно розвернутися не дадуть.
Ну так зразу б і сказав, що річ у браку сек'юрності. Це загалом звичний аргумент проти хмар.

⋮⋮⋮   No. 308

>>306
Harnyj pryvid ne suvatýśa na halerý, zrozumilo.

⋮⋮⋮   No. 309

>>308
>>302
Лол, в будь якій компанії, будь то успішний стартап чи галера, обумовлюється стек технологій, загальний код стайл, середовища розробки та інші нюанси.

⋮⋮⋮   No. 310

>>309
двоїню адеквата.

⋮⋮⋮   No. 311

>>307
>річ у браку сек'юрності
Дирки в IDE експлуатуються не гірше хмар, до того ж ефективна безпека будується враховуючи потенційного злочинця, а не "ми будемо локально кодити CMS не то кім чен ин нападе".

⋮⋮⋮   No. 312

>>311
>>307
Не в сек'юрності, а в тому, що обмежений ти лише ресурсами свого ПК(в той час як за хмари плати підписку в місяць) і маєш можливість все настроїти кастомно під себе, включно з кастомними розширеннями для ідеї. Купа хоткеїв, що зекономлять твій час :alt insert, ctrl w, ctrl y, ctrl alt t, ctrl shift f10 - ці та багато інших хоткеїв виключають з процесу непотрібно рутинну роботу і залишають більше часу для безпосередньо розробки. Також є можливість з самого IDE через контрл-клік подивитися утильні класи.

Все що треба, щоб насолоджуватися ідеєю - скачати її та ввести урл піратського сервера. Так просто отримати доступ до можливостей хмарної іде ти не зможеш. Може тобі і дадуть огризок у вигляді можливості запустити хеловорд, проте сумніваюсь що можна буде безкоштовно скомпілити нормальну програму, що містить чимало залежностей та ліб в собі, плюс платити доведеться не тільки за середовище, а і за ресурси, що витрачаються на компіляцію і тд.


Та і браузер як середовище безпосередньої розробки хуйня тому, що не потрібно тримати всі яйця в одній корзині. Хочу браузити інтернет - відкриваю веб-браузер. Хочу розробляти програмне забезпечення - відкриваю середовище розробки(кіп іт сімпл ступід).

Діксі.

⋮⋮⋮   No. 313

>>309
Koho maje obxodýtý lokaĺnyj soft rozrobnýka, koly je, prýmirom, .editorconfig i awtomatyqnýj lintýnh u CI? Smérdyŧ jakojuś b'urokratijeju j managerstvom vid tvojix sliw.

⋮⋮⋮   No. 314

>>312
>середовище розробки
>кіп іт сімпл ступід
Keknuw. Ty b şqe kontejnéry do KISS prýraxuvaw.

⋮⋮⋮   No. 315

>>313
Стандартизація спрощує процес розробки і значно зменшує проблемні ситуації при командній роботі.
>>314
А ще(о диво) код має бути розділений логічно, зрозумілим(іншим програмістам або навіть тобі через місяць після того як ти його написав) та простим для підтримки.

Якщо можна притримуватись простоти -> потрібно її притримуватись.

⋮⋮⋮   No. 316

>>315
>і значно зменшує проблемні ситуації при командній роботі
Problemni sýtuaciji zmenşujuŧ dosvid i soft-skily; jakşqo w komandi je kryvoruka mawpa, şqo wse lamaje i ne vyznaje ċoho — jij nijaka IDE ne dopomoże.
>Якщо можна притримуватись простоти -> потрібно її притримуватись.
Nezrozumilo tiĺký, jakyj stosunok ohŕadni monstruozni IDE majuŧ do prostoty.

⋮⋮⋮   No. 317

>>313
працюючи з .net, приміром, доволі тяжко відмовитись від студії.

загалом - так, де ти пиляєш свої рядочки нікого не обходить. але компанія може закуповувати ліцензії на певні іде, можуть бути написаними специфічні плагіни, тощо

⋮⋮⋮   No. 318

>>315
> Стандартизація спрощує процес розробки і значно зменшує проблемні ситуації при командній роботі.
Ти розказуєш про стандартизацію заради ліпшої кооперації дегенерату, який пише вирвиокою латинкою. Отямся, чуваче.

⋮⋮⋮   No. 333

>>318
Koopәracija — ce pro wȿaki timspikи j kanban-doшkи, ale do qoho tut IDE?

⋮⋮⋮   No. 448

File: 1526248114.065932-.png ( 55.25 KB , 1130x930 )

Що скажете про це диво?
http://acme.cat-v.org

⋮⋮⋮   No. 449

>>448
буквально вчора вперше на це натрапив на /g 4chan’у.
> Що скажете
скажу, що поки лишатимусь на neovim, причин перелазити на це не бачу

⋮⋮⋮   No. 451

>>448
Скажу, що ви їбануті фетишисти таким користуватись в 2к18, навіть якщо робите це на віддаленому серваку. Не як щось погане.

⋮⋮⋮   No. 452

>>451
> ви їбануті фетишисти таким користуватись в 2к18
or are we?
Подивися виступи головних розробників різних мов (сішка, пайтон, цпп) — усі вони (чи більшість) використовують або вім або імакс.

⋮⋮⋮   No. 453

>>451
ту кажеться шо вім доволі поширений.
пра можна було обрати кілька опцій і можливо вім пікали як Головний Редактор для комміт месседжа

⋮⋮⋮   No. 486

Geany - використовує той же рушій, що й Notepad++. Навіть за функціональністю трохи схожий.
А взагалі, <3 vim

⋮⋮⋮   No. 496

File: 1531971779.17238-.png ( 89.16 KB , 757x462 )

Notepadqq Інколи зручніштй ніж Geany
easyedit лінуховий шовінізм не дозволив його нормально портувати з BSDistibution.
nano просто гівно
vim - просто нащадна хвороба, ущєрбних клавіатур, або звчика. Як програміст на ZX Spectrum де були 4-5 режимів, та всі 40 клавіш були зайняти відповідно 4-5 функціями - дивлюясь на vim-фагів - як на розумово неповноцінних, мазохістів.

⋮⋮⋮   No. 501

File: 1532263530.518859-.png ( 526.55 KB , 2669x1462 )

micro – дуже зручна альтернатива nano (для правки конфігів і ssh).
https://micro-editor.github.io/

⋮⋮⋮   No. 502

>>496
>Notepadqq >qt5
серйозно?
>>501
>micro >go >для правки конфігів
у busybox є vi, конфіги ніби не скаржаться

⋮⋮⋮   No. 504

>>502
> зручна альтернатива

⋮⋮⋮   No. 505

>>504
що незручного у busybox та vi?

⋮⋮⋮   No. 507

>>505
Неінтуітивна система команд (без гугла і манів навідь не пукнути), відсутність підтримки миші, паршиві дефолтні налаштування які можуть відрізнятися на різних дистрибутивах (частіше за все, навідь примітивної підствітки синтаксису немає, тим часом в miсro є лінтинг по дефолту), ну і в цілому задротити vi-mode тільки для того щоб зі швидкістю світла правити конфіги – так собі затія як на мене, інша справа коли юзаєш його на постійній основі.
до чого ти busybox приплів я хз, vi є всюди

⋮⋮⋮   No. 508

>>507
То як у тому micro зкопіювати великий об'єм тексту? Як замінити один текст на інший?

⋮⋮⋮   No. 509

>>508
> То як у тому micro зкопіювати великий об'єм тексту?
Так же як і в інших редакторах – Ctrl+C.

> Як замінити один текст на інший?
Ctrl+E -> replace/replaceall

Нагадаю, на всякий випадок, що презентував редактор як заміну nano а не просунутий текстовий процесор, на цьому поприщі йому з vi не потаскатися.

А от що стосується UX – топ:
Хочеш таби – Ctrl+T
Хочеш файлове дерево – plugin install filetree; tree
Хочеш спліт вікон – hsplit/vsplit, ітд

Мінімалістичність (відносна), мнемонічні хоткеї, логічні назви команд та автокомпліт – тут vi в прольоті.

⋮⋮⋮   No. 511

>>509
>Так же як і в інших редакторах – Ctrl+C
Графічних редакторах? Тому що у командному рядку ця комбінація відправляє SIGINT. А можна було просто зробити :<початковий рядок>,<кінцевий рядок>y (:1,9000y).

>Мінімалістичність
Скільки бінарник важить? Не зміг ніде знайти.

>мнемонічні хоткеї, логічні назви команд
e - edit, y - yank, d - delete, p - paste, s - substitute, u - undo, w - write, q - quit
Це недостатньо мнемонічно та логічно? Багато софту використовує хоткеї та підхід vi: мультиплексори терміналу (screen, tmux), розширення для керування браузером з клавіатури (vimperator, pentadactyl, vimium, cvim etc), тож ці знання не будуть зайвими. Щоб зрозуміти vi/vim потрібно почати з ed man ed

⋮⋮⋮   No. 523

>>507
>(без гугла і манів навідь не пукнути)
Бідолашний, як же ти "звичний" CUA-UX вивчав без ґуґла і манів? Понаучуються якомусь лайну, а потім скаржаться. Навіть у шкільній програмі кінця 00-х вивчення Windows ще починалося з DOS, зараз не знаю.
>інша справа коли юзаєш його на постійній основі
Ну так юзай, хто тобі заважа?

⋮⋮⋮   No. 525

>>511
> Щоб зрозуміти vi/vim потрібно почати з ed man ed
Ще книг порадь по філософії vi і пару лекцій на ютюбі.

>>523
Ну лінь мені вчити кілометрові cheat-sheet'и vi щоб раз в місяць поправити конфіг, а поки не доберешся хоча б до середини кривої навчання – біль. А наскільки доцільно використовувати архаїчний текстовий редактор із 80х для кодингу – це вже зовсім інше питання.

⋮⋮⋮   No. 526

File: 1533084761.785775-.png ( 441.62 KB , 2880x878 )


⋮⋮⋮   No. 527

>>511
Розпакований 1.4.0 важить 10 мб, на роутер може й не влізти.

>>525
>>526
:set background=dark
Python старший за Vim, до речі.



[Return] [Go to top] [Catalog] [Post a Reply]
Delete Post [ ]

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]