[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]

/l/ - Література

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)
Options Use op-stickers

File: 1518798068.279607-.jpg ( 84.77 KB , 552x349 )

⋮⋮⋮   No. 2227 [Reply]

Цікава стаття про історію української літературної періодики Львова https://zbruc.eu/node/41766

А чи зараз ти підписаний на якусь літературну газету/ журнал, аноне?

Я недавно зацікавився журналом "Критика", додав у закладки . За місяць потому вирішив роздивитися й передплатити - та вивчивши пильно статті в онлайн доступі, втямив, що про літературу там мало, а значна частина журналів - "інтеліґентські" бесід ніпрощо в дискурсі підарасів, феміністок і нігерів.

Натомість був рік отримував журнал перекладної літ-ри "Всесвіт". Ото непогано було - деякі цікаві тексти вони таки друкували, що їх не знайдеш у книгарнях. Певно, передплачу знов.

File: 1518783130.385313-.jpg ( 35.0 KB , 720x720 )

⋮⋮⋮   No. 2203 [Reply]

Безсумнівний факт, що жінки більше читають книжки.

Ваші версії: чому?
10 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 2217

>>2211
>Тому що серед жінок більше NEET
> жінка з зачатками інтелекту
буде радше працювати. серед "ні-ні" людей куди більше не обтяжених інтелектом

>В наш час багато жінок теж грає в ігри
достатньо, але куди менше від чоловіків

⋮⋮⋮   No. 2219

>>2216
> протележне
Твоя вибірка не репрезентативна.

⋮⋮⋮   No. 2220

>>2212
>Я взагалі серіали вважаю примітивним видом...ммм...кінематографу
Сучасні серіали досить непогані на відміну від того що коїться з кінематографом.

>цільова авдиторія книгарень - студентки і юні спеціалістки
Як і аудиторія більшості івентів та й взагалі "модних молодіжних" просторів, що не відміняє високий шанс того що вони за ~5-10 років "знайдуть чоловіка" і обмежать свою активність сім'єю.

>>2217
>жінка з зачатками інтелекту буде радше працювати
Враховуючи перспективи на нашому ринку праці і те, що не всі жінки дружать з комп'ютерами?

>серед "ні-ні" людей куди більше не обтяжених інтелектом
Не бачу кореляції.

>достатньо, але куди менше від чоловіків
Я вважаю це наслідком інших інтересів (в природі ігри є простором для покращення навичок) та підтримкою гіпотези про ретроградію.

⋮⋮⋮   No. 2221

>>2220
> Сучасні серіали досить непогані на відміну від того що коїться з кінематографом.
Може бути, але я їх не дивлюся, бо вони відбирають купу часу.

> Як і аудиторія більшості івентів та й взагалі "модних молодіжних" просторів, що не відміняє високий шанс того що вони за ~5-10 років "знайдуть чоловіка" і обмежать свою активність сім'єю.
Чи не ти вище писав, що саме сімейні домогосподарки й читають од нічев'я.

⋮⋮⋮   No. 2222

>>2219
та невже!


File: 1517846278.860466-.png ( 277.89 KB , 539x364 )

⋮⋮⋮   No. 2160 [Reply]

Просто скину це тут: http://mytets.com.ua/

File: 1517745003.71209-.jpg ( 33.96 KB , 640x428 )

⋮⋮⋮   No. 2105 [Reply]

Ґротескної та стилистично сильної української літератури нитка.

Хто може порадити українських авторів, в яких були б стилистично ідеальні твори? Хто з постмодерністів такий постмодерніст, що аж радість на душі?
10 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 2155

>>2152
> Я бачу ти дуже сильно знайомий з його творчістю.
Добре, покажи, де в Горліс-Горського постмодернізм і ґротеск як реквестував ОП.
Нє, я радий, що ти хоч одну книжку в житті прочитав. Але ж не треба всім її тепер радити, де треба і не треба.

⋮⋮⋮   No. 2156

>>2155
>де в Горліс-Горського ґротеск?
>"Ave, dictator!"

⋮⋮⋮   No. 2157

>>2156
Кинув оком стомленим - якась просвітянська хуїта, а не постмодерністський ґротест. Пінчона почитай, чи шо - і не ганьбися перед пристойними людьми зі своїми хуторянськими графоманами.

⋮⋮⋮   No. 2158

>>2157
Ну добре, будемо тепер всі читати тільки Пінчона. Виключно Пінчона. Норм?

⋮⋮⋮   No. 2159

>>2158
Пінчон - це класика постмодерністського ґротеску. Звісно можеш повестися з підлітковим максималізмом - певне це тобі звично. Однак радив би ніколи не фіксуватися на одному авторі.


File: 1517097931.176476-.jpg ( 156.69 KB , 3072x2304 )

⋮⋮⋮   No. 1859 [Reply]

Żýlo sobi kolişqatko. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. Obértalośa j obértalośa. I raptowo stalo.

— Şqo za majaqńa? — pódumalo kolişqatko. — Obértanńa — ce ustalényj lad. Né możé butý takoho, şqob obértanńa prypýnylośa, nisénitnýċa ce! Kineċ svitu!

Ale qas mýnaw, a svit ýsnuvaw i nijak ne zakinquvawśa.

— Straşni reqi kojaŧśa! — pódumalo kolişqatko. — Newże ustalényj lad ZMINYWŚA? Butý takoho né możé! Żytý u qasy zmin — ukraj, ukraj néwđaqna sprava, vażka sprava. Qómu ce pérépalo méni? Za şqo? ZAŞQO-O-O-O? — ostanńe slovo kolişqatko provolalo wże wholos. Qy, prýnajmni, pódumalo, şqo provolalo. Kolişqatko ne mohlo dostémenno skazatý, moźe vono balakatý qy ni.

— Ahow? — pérévirýlo ýşqe raz kolişqatko. Ale nixto jómu né vidpoviw. Dowkola stojala tyşa. Ta qy j bulo ce "dowkola"? Kolişqatko ne malo oqej, toż vyznaqýtý, qy je şqoś dowkola, ne mohlo. Ta j vux, şqob rozriznytý, tyşa dowkola qy halas, ne malo też.

— Nu j xalepa, — pódumalo, qy to movýlo, kolişqatko. — Newże ja muşu doviqno żytý za novoho ladu i ne obértatýśa? A może, ne dowiqno? Może, skoro lad znovu zminýŧśa? A koly nastane ce "skoro"? A na şqo zminýŧśa lad? Możé, ja znovu obértatýmuś? A moźé, obértatýmuś v ynśýj bik? A może, ne obértatýmuś i ne ne obértatýmuś? A şqo todi? Şqo ýşqe może robytý kolişqatko? Może, u meni prýqajilaśa Wélyka Nadsyla, ale ja j hadky dosi ne maw, şqo jiji maju?

Kolişqatko poqékalo. Potim ýşqe poqékalo. Ale nijaka nadsyla sebe ne vyjawĺala. Kolişqatko prodowżuvalo stojatý néporuşno.

— Straşni reqi kojaŧśa, — ne whavalo kolişqatko. — Sxoże, novyj lad wstanovywśa NADOWHO. I ja lýşe, tak bý movýtý, perşyj svidok cijeji néabyjakoji podiji. Rozpovidatýmu naşqadkam, şqo kolyś lad buw ne takyj, şqo kolyś kolişqatka obértalýś, a téper ne obértajuŧśa… Ale qy je w méne naşqadky? Qy może kolişqatko maty naşqadkiw? Nawŕad qy kolişqatka rozmnożujuŧśa. I wzahali, qómu ja vyriśýlo, şqo je şqe jakiś kolişqatka? Treba métýkuvatý tak. Jakşqo je şqe jakiś kolişqatka — znaqýŧ, razom my skladajémo jakyjś MÉXANIZM! A jakşqo my skladajémo méxanizm — znaqýŧ, vin zupýnywśa. Ne może ż mexanizm praċuvatý, koly dejaki kolişqatka obértajuŧśa, a dejaki — ni? Toż ne stanéŧśa niqoho pohanoho, jakşqo ja vyjdu zi skladu ċoho méxanizmu! A doký vin zapustýŧśa znovu — povernuśa. Bez mene wse odno ne zapustýŧśa!

Kolişqatko sprobuvalo vypruqatýśa. Ale marno.

— Kepśka sprava. Duże kepśka. Sxoże, ja duże micno zatysnéne miż svojimý bratamý, ynşýmý kolişqatkamý. Ta qy j isnujuŧ ynşi kolişqatka? Może, ja samotné kolişatko, şqo deś vaĺajéŧśa i ne może sobi radý datý? Adże na şqo zdatne odne kolişqatko? Kolişqatko prýdatne lýşe u skladi méxanizmu. A samotńe kolişqatko — ni do qoho ne prýdatne. Lýśe léżatý, i léżatý, i qékatý, doký mene pidnimuŧ i do qohoś prýladnajuŧ. A może, mene néma kómu j pidńatý? Moźe, né isnuje dowkola mené nijakoho svitu? Uveś svit skladajéŧśa lýşe z mene. Tómu ja j povoruxnutýśa ne możu — néma de voruşytýśa. A może, ja i je cilýj svit? Moźe, u méni výruje maleńkýj svit, zakutýj u kolişqatku? Pewne, jómu tam dużé tisno. Ja ż maleńke kolişqatko. Ot jakby ja bulo xoq troxý biĺśým! Svit by w meni xoq troxy menśe strażdaw! A tak hore, hore ċomu bidolaşnomu svitovi!

Poxńupýlośa kolişqatko. Tak poxńupýlośa, şqo leđ u dépresiju ne wpalo. Naklalo b na sebe wże ruký… jakbý jix malo. Ale ruk kolişqatko ne malo, malo lýśe zubqýký.

— Ta ńe, ne może takoho butý, — mirkuvalo dali kolişqatko. — Ja ż ranişe, za mýnulýx qasiw, obértaloś. A obértanńa — riq vidnosna, obértatýśa może şqoś vidnosno qohoś. Vidnosno svitu uséredýni mene ja obértatýś ne możu — ce b svit vidnosno mene obértawśa, a ja b stojalo népóruşno. Znaqýŧ, je jakyjś zownişnij svit, vidnosno jakoho ja obértaloś. Ale z ynśoho boku — lad że zminywśa. Może butý j take, şqo za staroho ladu svit buw dowkola mene. A téper toj że svit uséredýni mene. Toj że svit, bez odnoho-jédynoho kolişqatka, jake téper ne w ńomu, a dowkola ńoho. A bez kolişqatka i toj méxanizm, u jakomu vono bulo, ne praċuje. Xoqa, şqo zavażaje zaminytý kolişqatko, jakoho brakuje, ynşým, takym że kolişqatkom? Novym, micnym i lýskuqým?

I tut kolişqatko osinylo. Vid motoroşnosti zdohadu w ńoho naviŧ prostupyw by xolodnýj pit… ale kolişqatko né malo şkirý i ne malo w nij potovyx zaloz, toż jómu lýşalośa lýśe zdrýhatýśa pro sebe.

— Jakşqo kolişqatko możuŧ zaminýtý — zaminytý joho możuŧ i w zownişńomu sviti. Prosto tómu, şqo koliśqatko znosylośa i nastaw qas zaminytý joho novym. A stare kolişqatko wźalý j vykýnulý. Bidne, néşqasne ja, stare, ponivéqéne kolişqatko! Nikomu ja biĺśe ne potribne! Pewne, obértajéŧśa téper tam, de obértalośa ja, mij naśqadok! I ne możu ja opovisty jómu, jak że to harno bulo za staroho ladu! Ta j navişqo? Dĺa ńoho ce ne staryj lad, a potoqnýj. Pewne — też vono hadaje, şqo maje obértatýśa j obértatýśa, obértatýśa j obértatýśa, i bude tak viqno, i nijak ynakşe butý né może! Ale kolyś i joho vykýnuŧ. Jaka ż néwđaqna doĺa — butý kolişqatkom! Za şqo nam take? ZAŞQO-O-O-O?!

I tut raptovo kolişqatko znovu poqalo obértatýś. I ne mirkuje wże vono, qómu vono raptom stalo, a potim znovu poqalo obértatýś. Ne mirkuje pro vażku doĺu kolişqatko. Ne mirkuje, de vono obértajéŧśa, qómu i navişqo. Prosto obértajéŧśa j obértajéŧśa. Obértajéŧśa j obértajéŧśa. Obértajéŧśa j obértajéŧśa. Obértajéŧśa j obértajéŧśa. Obértajéŧśa j obértajéŧśa. Obértajéŧśa j obértajéŧśa. Obértajéŧśa j obértajéŧśa. Obértajéŧśa j obértajéŧśa. Obértajéŧśa j obértajéŧśa…
37 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 2057

>>2055
>навіщо змінювати те, що виконує свою функцію на 100% добре?
Pro sovok też tak kazalý.
>подрочи
Ne potribno.
>дешевше для країни буде
Jakşqo výxodýtý suto z ékonomiqnýx pýtań, to dawno slid bulo b pryjédnatýśa do Rosiji.

⋮⋮⋮   No. 2064

>>2057
> dawno slid bulo b pryjédnatýśa do Rosiji
Чому тобі це здається чимось абсурдним? Пройде пару років і самі будете на коліньцях стояти в позі раком перед батюшкою Імператором і слізно просити onii-chan! don't cum inside please!! захистити Українушку від диких орд європейського халіфата.

⋮⋮⋮   No. 2065

>>2064
Імператора зватимуть Рамзан Кадиров, та й з європейським халіфатом ти обісрався.

⋮⋮⋮   No. 2066

>>2065
Скоріше Рамзан Кадиров прийме православ'я, ніж Європе не стане мусульманською. Читай Мішеля Уельбека, бидло.

⋮⋮⋮   No. 2067

>>2066
Бидло це ти, якщо за тебе аналізом займаються всілякі Уельбеки, а ти тільки ретранслюєш.


File: 1517326375.396628-.jpg ( 59.47 KB , 620x413 )

⋮⋮⋮   No. 2043 [Reply]

Обшім, жопа нєгра — це, так би мовити, замкнута система, не уязвіма до внєшніх іноземних політичних зазіхань. Тим-то я вважаю, що єдиним сприятливим майбутнім для України є жопа нєгра. Самі подумайте: температура в жопі нєгра цілий рік становить 39 градусів. Це вище, ніж, приміром, у Єгипті. Одразу пропадає потреба у закупівлях газу, зате ми можемо випускати гази на експорт! Шахтарство знову стане престижною професією, жителі Донбасу зможуть повною мірою реалізувать свою сущность і суміщати приятне с полєзним, прочищаючи анальні шахти. Причому жопа має бути імєнно нєгра, потомушо вона має характерний мускусний запах, которий одпугує нацистів, у тому числі москальських нацистів. А уявіть, як нею можна буде задобрювати чорноземи!

File: 1516512057.439458-.png ( 20.62 KB , 628x481 )

⋮⋮⋮   No. 1818 [Reply]

𐑖𐑗𐑧 𐑵𐑧 𐑘𐑫𐑧𐑮𐑤𐑨 ·𐑪𐑒𐑮𐑢𐑦𐑵𐑰 𐑵𐑦 𐑕𐑤𐑨𐑘𐑨, 𐑵𐑦 𐑘𐑩𐑤’𐑢𐑨.
𐑖𐑗𐑧 𐑵𐑨𐑫, 𐑚𐑮𐑨𐑑𐑑’𐑢𐑨 𐑪𐑒𐑮𐑢𐑦𐑵𐑔𐑦, 𐑪𐑕𐑫𐑦𐑙𐑵𐑧𐑑’𐑕𐑢𐑨 𐑛𐑩𐑤’𐑢𐑨.
𐑟𐑣𐑰𐑵𐑪𐑑’ 𐑵𐑨𐑖𐑦 𐑘𐑩𐑮𐑩𐑠𐑧𐑵’𐑒𐑰, 𐑢𐑨𐑒 𐑮𐑩𐑕𐑨 𐑵𐑨 𐑕𐑩𐑵𐑔𐑦,
𐑟𐑨𐑐𐑨𐑵𐑪𐑢𐑧𐑫 𐑦 𐑫𐑰, 𐑚𐑮𐑨𐑑𐑑’𐑢𐑨, 𐑪 𐑕𐑑𐑩𐑮𐑩𐑫𐑔𐑦.

𐑛𐑪𐑖𐑪 𐑢 𐑑𐑦𐑵𐑩 𐑫𐑰 𐑐𐑩𐑤𐑩𐑠𐑰𐑫 𐑟𐑨 𐑵𐑨𐑖𐑪 𐑕𐑘𐑩𐑚𐑩𐑛𐑪,
𐑦 𐑐𐑩𐑒𐑨𐑠𐑧𐑫, 𐑖𐑗𐑩 𐑫𐑰, 𐑚𐑮𐑨𐑑𐑑’𐑢𐑨, 𐑒𐑩𐑟𐑨𐑔’𐑒𐑩𐑣𐑩 𐑮𐑩𐑛𐑪.

поки прототип і базисний

https://en.wikipedia.org/wiki/Shavian_alphabet
28 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 1848

>>1847
font forge? бачу анон знає сенс опенсорсі. тепер все стає ясно. але латинка - залишу її до кращих часів. може й спробую

⋮⋮⋮   No. 1849

>>1848
>font forge?
𐑵'𐑧, gucharmap.
>але латинка
𐑔𐑧 𐑠 𐑵𐑧 𐑤𐑨𐑑𐑰𐑵𐑒𐑨.

⋮⋮⋮   No. 1850

>>1825
Якшчо зробив — підкинь.

⋮⋮⋮   No. 1851

File: 1516580912.411832-.png ( 255.97 KB , 1366x768 )

>>1850
𐑩𐑕'𐑩 𐑠 𐑐𐑦𐑕𐑤'𐑨 𐑐𐑦𐑞𐑒𐑪𐑮𐑨 𐑐𐑮𐑰𐑤𐑦𐑐𐑰𐑢 >>1834

⋮⋮⋮   No. 1852

File: 1516591053.822983-.jpg ( 220.46 KB , 1004x652 )

>>1851
Так, бачу. Сам вже почав складати.

Почав з збору відомостей:
https://sttmedia.com/characterfrequency-ukrainian

Отримав

О 9,28% А 8,34% Е 4,59% У 3,38%
І 6,23% И 6,00%
Н 7,10% М 3,02% Л 3,93% Р 5,48%


В 5,50% Ф 0,35%

Т 4,77% Д 3,06%

С 4,57% З 2,10%
К 4,00% Ґ 0,01%
П 2,84% Б 1,53%
Х 1,17% Г 1,59%
Ч 1,15% ДЖ
Ц 1,02% ДЗ
Ш 0,71% Ж 0,71%

Й 1,24% Є 0,39% Я 2,16% Ї 0,84% Ь 1,83% Ю 0,70%


Тому очевидно, шчо глухих тре на перший рівень, а двінких — на другий.

Якось так

xkb_symbols "shavian"
{
name[Group1] = "Shavian (Ukraine)";
key <AB01> { [ U10457, U10461 ] }; // 𐑗 𐑡
key <AB02> { [ U10455, U1045F ] }; // 𐑕 𐑟
key <AC02> { [ U10466, U10470 ] }; // 𐑦 𐑰
key <AC03> { [ U10458, U10453 ] }; // 𐑘 𐑓
key <AC04> { [ U10468 ] }; // 𐑨
key <AC05> { [ U10450, U1045D ] }; // 𐑐 𐑝
key <AC06> { [ U1046E, U10464 ] }; // 𐑮 𐑤
key <AC07> { [ U10469 ] }; // 𐑩
key <AC08> { [ U10462 ] }; // 𐑢
key <AC09> { [ U10451, U1045B ] }; // 𐑑 𐑛
key <AD02> { [ U10454, U1045E ] }; // 𐑔 𐑞
key <AD03> { [ U1046A ] }; // 𐑪
key <AD04> { [ U1045C, U10452 ] }; // 𐑜 𐑒
key <AD05> { [ U10467 ] }; // 𐑧
key <AD06> { [ U1046F, U10465 ] }; // 𐑯 𐑥
key <AD08> { [ U10459, U10463 ] }; // 𐑙 𐑣
key <AD09> { [ U10456, U10460 ] }; // 𐑖 𐑠
};


лаштовувати і робити, аби система бачила поки ліньки.

Через setxkbmap -layout shavian можу вживати (може колись згодить)

𐑖𐑕𐑢 𐑢𐑨𐑜𐑩𐑕𐑢 𐑑𐑨𐑜


File: 1513506078.67732-.jpg ( 161.46 KB , 584x876 )

⋮⋮⋮   No. 1771 [Reply]

Прийшла така думка.
Поки пьозди формують тренд в укр. літ. бізі, ми матимемо проблеми з нормальними авторами, перекладами, критикою й літЗМІ.
Що гадаєш з цього приводу, аноне?
20 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 1794

>>1793
не де полихають, а де змушують полихати инших
так це одне й теж. Замкнутий, самопідтримуючий себе процес.

⋮⋮⋮   No. 1795

File: 1513713795.758353-.jpg ( 97.64 KB , 800x800 )

Та воно завжди таке було, є і буде надалі.
А щось гідне буде лише паралельно. А може і є.

⋮⋮⋮   No. 1796

>>1793
Дошки - це де кожен робе що хоче. Оно ти пишеш як даун - я ж тебе не посилаю нахуй.

⋮⋮⋮   No. 1797

>>1796
Гаразд.

⋮⋮⋮   No. 1816

>>1783
слкадається враження що ти навмисне ходиш в непотрібні тобі ресурси щоб образитися


File: 1515962596.978697-.jpg ( 35.82 KB , 300x451 )

File: 1515962596.978697-2.jpg ( 69.71 KB , 600x631 )

⋮⋮⋮   No. 1814 [Reply]

Що за фігню я щойно прочитав?

File: 1510302284.629441-.jpg ( 27.66 KB , 552x414 )

File: 1510302284.629441-2.jpg ( 164.33 KB , 2000x1500 )

File: 1510302284.629441-3.jpg ( 92.68 KB , 677x960 )

File: 1510302284.629441-4.png ( 75.74 KB , 500x500 )

⋮⋮⋮   No. 1720 Locked [Reply]

Традиційний Юнгеро-тред букача, віднині також на кропивачі. В цьому треді ми обговорюємо книги нашого улюбленого німецького письменника.

Гайд по книгам Юнгера

Послідовність прочитання книг Юнгера для початківців:

1. В сталевих грозах — спогади автора часів Першої світової. Краще, що мені доводилось читати в цьому жанрі, хардкор та пересилювання додаються."
2. Боротьба як внутрішнє переживання — філософський трактат, присвячений темі боротьби, війни, смерті та їх неминучості.
3. Африканські ігри — повість про мрійливого юнака, що втік з дому та відправився в Африку у складі Французького Іноземного легіону.
4. На мармурових скелях — наповнена символізмом модерністська повість про насильство і терор.
5. Серце шукача пригод — книга-роздум заснована на післявоєнному досвіді та думках Юнгера.
6. Лейтенант Штурм — художня повість про Першу світову.
7. Сади і Дороги — щоденники Юнгера 1939-1940 років наповнені філософськими роздумами.
8. Випромінювання — щоденники Юнгера 1941-1945.
9. Мир — філософський трактат про війну та мир, а також про те, яким має стати світ після Другої світової.
10. Роки окупації — мемуари за 1945-1948 роки, опис подій періоду окупації Німеччини союзниками.
11. Геліополіс — фантастичний роман, що описує футуристичне майбутнє з алюзіями на події Другої світової .
12. Евмесвіль — фантастичний роман-есе, що описує історико-філососфські погляди Юнгера в художній формі.

Ну і далі “Сімдесят років минуло”, паралельно читаючи Гессе , Новаліса, Гельдерліна, Екзюпері(!), Малапарте, ля Рошеля та інших.

Пошта для бажаючих прийняти участь в перекладі книг Юнгера з німецької, а також для зв'язку: [email protected]

Архів тредів
№ 1 http://tellmemore.name/arhivach/2ch/bo/184320/v_stalnykh_grozakh_khkh_veka
№ 2 http://arhivach.org/thread/31111/
№ 3 http://arhivach.org/thread/65256/
№ 4 http://arhivach.org/thread/96939/
№ 5 http://arhivach.org/thread/128468/
№ 6 http://arhivach.org/thread/150185/
№ 7 http://arhivach.org/thread/159965/
№ 8 https://2ch.hk/bo/arch/2017-01-08/res/427968.html
№ 9 http://arhivach.org/thread/229753/
№ 10 http://arhivach.org/thread/236332/
№ 11 http://m2ch.hk/bo/res/463588.html
6 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 1727

>>1725
а чо, норм, там він ще про "дАбравольцев на Данбасе упаминает")

⋮⋮⋮   No. 1728 OP

File: 1510303481.651256-.png ( 75.74 KB , 500x500 )

Нещодавно вийшла друком книга Юнгера "Скляні бджоли". Це перше видання цієї книжки слов'янською мовою.
Вже придбав, нині читаю. Надзвичайного рівня текст, наполегливо рекомендую прочитати всім.

http://publisher.in.ua/book/sklyani-bdzholy/

⋮⋮⋮   No. 1732

>>1728
Дивно, що ти не зачекав на російський переклад, підоре підкацапний.

⋮⋮⋮   No. 1812

>>1725
Українець радить нам читати Юнгера і розповідає про цікавість лекцій підпідорашеного дядечка.
От скажи мені, нахуя тобі Юнгер, якщо ти від того не стаєш розумнішим ?

⋮⋮⋮   No. 1813

>>1720
тут тобі не «букач». Закрито


Delete Post [ ]
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] | Catalog

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]