[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]

/l/ - Література

Name
Email
Subject
Comment
Файл
Пароль (For file deletion.)
Options Use op-stickers

File: 1497255445236-0.jpg ( 23.54 KB , 250x250 )

File: 1497255445236-1.mp3 ( 3.53 MB )

⋮⋮⋮   No. 768 [Reply]

Безосібний, хочу твоїй увазі запропонувати прекрасну збірку малої прози. Качай, слухай та насолоджуйся.

https://toloka.to/t82376

⋮⋮⋮   No. 769

У текстовому вигляді є?

⋮⋮⋮   No. 770

>>769
Насолоджуйся жіночим голосом.


File: 1489405417685.jpg ( 1.03 MB , 2000x1598 )

⋮⋮⋮   No. 573 [Reply]

Аноне, а ти любив уроки літератури в школі?
19 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 739

>>619
Прикрився підручником, щоб вчитель не спалив і читаєш, що тут складного? А взагалі на уроках тихо було, як щось не так, запис в щоденник і вдома від батьків вигрібаєш на повну. Хуй його зна, що у вас там за порядки, що на уроці і почитати важко.

⋮⋮⋮   No. 740

Коли російську літ-ру прибрали? У нас тільки зарубіжна була.
1989 р.н.

⋮⋮⋮   No. 764

>>734
Ага, так і є. Випуск якраз 1997 року.

Ну таке. Зараз обклався книгами як в бункері, придбав Кіндла, читаю різні класні штуки.

⋮⋮⋮   No. 765

>>740
1989 р.н.
Російська література була, класі в 5-7 десь.

⋮⋮⋮   No. 766

Зарубіжну літературу любив, там було багато цікавого, у тому числі пригодницькі твори, про які писав анон вище що вчився при совку. А от українську здебільшого терпіти не міг. Таке враження складалося, що кожен рік читаєш одне й те саме, про знедолену Україну і скалічені долі селянства. Здається більше українських класиків не цікавило нічого. Хоча у старших класах годнота була, наприклад дуже сподобалось Intermezzo Коцюбинського.


File: 1479735566836-0.jpg ( 150.75 KB , 480x661 )

File: 1479735566836-1.jpg ( 243.5 KB , 1280x848 )

File: 1479735566836-2.jpg ( 70.16 KB , 1600x900 )

⋮⋮⋮   No. 137 [Reply]

Хочу писати українське класичне фентезі ну може трохи темне, щоби багато сексу й крові, але не знаю, з чого почати.
Що підкажете? Які герої були б цікаві сучасним українцям? Який стиль обрати?
25 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 691

File: 1493726911664-0.jpg ( 85.13 KB , 500x609 )

>>690
>учіха

⋮⋮⋮   No. 692

Асло, хтось уцт має вже щось читабильне?

⋮⋮⋮   No. 713

Чорне й біле в сірих тонах. Таке собі темне фентезі-кіберпанк в декораціях Львову майбйбутнього

⋮⋮⋮   No. 729

>>137
Для початку розберись з українською міфологією, з мавками-хуявками. Потім збільши їх до людських розмірів.

⋮⋮⋮   No. 733

>>692
Я маю, але не буду показувати для дебезосизації.
Можу щось написати на замовлення, перші 5 постів будуть враховані при написанні. Прошу не семенити.


File: 1493752810206-0.jpg ( 48.76 KB , 590x604 )

⋮⋮⋮   No. 693 [Reply]

Ааа! Дивіться, що за лайно я надибав!
https://shooz.github.io/latynka/
3 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 697

>>694
А європейці це читатимуть так само як і ми? Чи вони зовсім по іншому будуть вимовляти?

⋮⋮⋮   No. 698

>>697
Очевидно, ні. Неможливо передати звуки з 100% точністю. Але цікаво було би попросити в якомусь чаті поляка/муриканця etc. зачитати це.

⋮⋮⋮   No. 699

File: 1493754530653-0.txt ( 594.64 KB )

Щевченко латинкою? Щевченко латинкою!

⋮⋮⋮   No. 700

>>699
давайте вже бебика тоді

⋮⋮⋮   No. 701



File: 1488053002880-0.jpg ( 72.15 KB , 764x960 )

⋮⋮⋮   No. 529 [Reply]

Хай тут буде тред української поезії.

*Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…

Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею! *

—————————————
*Я не обираю батьків, батьківщину, буття,

Орієнтацію, стать і сумління. Біблійна вівця

Не обирає собаку, ні вовка, ані пастушка…

Здібностей не обираю, смаків і доби

Де народитися – до революції? Після війни?

Вроджених якостей не вибираю, спадкових хвороб,

Ні вчених, що череп мій років за тисячу смикнуть

Чи через п’ятсот.

Здатність до вибору не вибираю і волі свободу.

Це нам нав’язує Бог і кожному творить породу.

І здатність збагнути, що вибору мало на всіх,

Святість дається згори, але я можу вибрати гріх –

Сходити на вибори і депутату додати процента.

Ще смерть можу вибрати і президента.*
—————————————
*Черкащина. Перестигає виноград

Вечірнє небо невимовне,

Серце повне і п'яне́

І поле чорне

І як білий світ старе́.



Вмирає день. Гностичне сонце

Торкається язичницьких дерев.

Язичництво до ранку забере

У сонця монополію карати.

Ще півгодини перед тим,

Як темна мати

Постеле постіль просто неба

Нам з тобою,

А молоді - дорогу для розбою,

А трьом царям світитиме звіздою.

Холодний яр збере перед війною

Анархію безладною юрбою…

Дерева і поля, і звуки ночі, зорі видно.

І розумієш, що міста спалили необхідно.

У серпні нам прості метафори потрібні:

Ніч - мати, зорі - сестри, місяць - брат…

Черкащина. Перестигає виноград.*
23 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 599

>>598
ага, Глазовий - наше все.

⋮⋮⋮   No. 602

>>529
Долі судилося бути саме такою.
Саме звідси дивлюсь я на не мною придуманий світ.
Я люблю цю ріку. І люблю горби за рікою.
І маслини в посадках, де фінкою б’ють у живіт.

Я люблю, коли дим струмує над передмістями,
І таке, наче юність проступає тоді із імли.
Друзі – ті, що не мав, ті вже стали міністрами,
По могилах і тюрмах – оті, що були.

І якщо подивитися в бік від головного проспекту,
Там, у мареві, що схоже теж на ріку,
Де нудьга поверхів затікає в приватний сектор,
Хтось іде по шорсткому вулиці язику,

Років двадцять тому іде у вечір і в спомин,
Наче давнє татуювання – зображення розпливлось.
До циганів за анашею? До когось за самогоном?
Він іде, той до болю невпізнаний хтось,

І зникає поволі у димній балці,
Все років загортає дим.
І десь та, від якої тремтіли пальці,
Зубом блискає золотим…

Саме у цьому місті чомусь судилося бути,
В цьому часі і сонці, посеред цих людей.
Тут ковтати повітря і повні груди отрути,
Тії, що не знали зроду ні еллін, ні іудей.

Любити ці горизонти абрикосово-акацієві,
Траву в щілинах між плитами, обвітрені поїзди,
Три акорди околиць, і власне долі всієї.
Тільки навіщо все це, якщо це – не назавжди?

⋮⋮⋮   No. 609

>>529
Бандуристе, орле сизий,
Добре тобі, брате,
Маєш крила, маєш силу,
Є коли літати.
Тепер летиш в Україну,
Тебе виглядають.
Полетів би за тобою,
Та хто привітає?
Я й тут чужий, одинокий,
І на Україні
Я сирота, мій голубе,
Як і на чужині.
Чого ж серце б’ється, рветься?
Я там одинокий.
Одинокий… А Украйна!
А степи широкі!
Там повіє буйнесенький,
Як брат заговорить,
Там в широкім полі воля,
Там синєє море
Виграває, хвалить Бога,
Тугу розганяє,
Там могили з буйним вітром
В степу розмовляють,
Розмовляють сумуючи,
Отака їх мова:
«Було колись — минулося,
Не вернеться знову».
Полетів би, послухав би,
Заплакав би з ними.
Та ба, доля приборкала
Меж людьми чужими.

⋮⋮⋮   No. 630

File: 1491487922077-0.jpg ( 59.33 KB , 640x480 )

>>529
Тренуй удар, а мозок не насилуй.
Відомо все (вік філософії похилий),
Що Бог один, а Мухаммед пророк.
Світ неосяжний і незрозумілий.
Ти в нього вистріли, синок.

⋮⋮⋮   No. 632

>>630
Корчинський таку хуйню пише, що в пристойному товаристві її не оприлюднюють.


File: 1489444714840-0.jpg ( 42.17 KB , 461x365 )

File: 1489444714840-1.jpg ( 39.72 KB , 411x604 )

File: 1489444714840-2.jpg ( 62.08 KB , 370x512 )

⋮⋮⋮   No. 579 [Reply]

Посони, що робити? Прочитав Шевченкове "І мертвим і живим" і це пиздець. Заміни слово "німець" на слово "русня" і буде 100% збіг, нехай не прям сьогодення, але три-чотири роки тому — це точно… та і сьогоднішня ситуація не дуже так і відрізняється.
Посони, якого хуя? Як тепер жити? В нас за йобані 200 років НІХУЯ НЕ ЗМІНИЛОСЬ! Невже у нас всьо проклято к хуям і життя тут не буде ніколи?
10 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 590

>>589
Тобто він був у тренді, і попри це настільки не забув про своє коріння, що став у нас справжнім героєм? Я вважаю, що це охуєнно.
Та і не про нього мова, а про його вірші.

⋮⋮⋮   No. 591

>>590
бльо, то пиздуйте в lit і обговорюйте геніальну поезію рівня "квадрат через квадрат".

⋮⋮⋮   No. 592

>>591
Але тред не про поезію, а про те, що в Україні все так, як і було 200 років тому. Через 10 поколінь, через три протекторати…

⋮⋮⋮   No. 593

>>592
Ну тоді ваш шлях у /p/ панове

⋮⋮⋮   No. 594

>>593
Але трід про незмінність Україні у моїй, та інших анонів, свідомості. Тож це не тема для /p/.


File: 1488713251497.jpg ( 165.49 KB , 1104x1350 )

⋮⋮⋮   No. 560 [Reply]

Пиздець, аноне, в мене бомбить від українських перекладів. Читаю Рюноске від Фоліо в перекладі від якогось Бойка. Пиздець, ну як можна братись до перекладу, якщо не знаєш мови й пишеш російські слова й фрази, типу "судорожно" й "задати питання". Сука, раку яєчок і мозку цьому й усім гівноперекладачам, та Фоліу разом з ними.

⋮⋮⋮   No. 561

>>560
якого року переклад?

⋮⋮⋮   No. 562

>>560
Будь людиною, читай англійські переклади (особливо коли оригінал японською)

⋮⋮⋮   No. 563

>>561
Це новий. Вдома буду - подивитись. Є ще старіший, совєцький, там мова норм, але сам переклад так собі, трапляються якісь незв'язні речення, що в Бойка норм перекладено.

>>562
Теж схиляюсь до цього, але, бляха, хочеться рідною почитати - так легко, природно й узагалі.


File: 1479040958334-0.jpg ( 39.16 KB , 486x604 )

⋮⋮⋮   No. 104 [Reply]

Недавно поставив собі ціль — мінімум 5 хвилин приділяти творчості в день. Вийшло тільки двічі, але буду частіше. Попередній раз — вже засинав і накидав набросок через еверноут. Сьогодні — пішов срати і пописав в тому ж еверноуті (через телефон). Отож, буду час від часу тут викладати їх, а ви відписуйте, коментуйте.
Але розумійте, що я ні нащо не претендую. Це письмо для письма.
71 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 388

File: 1482772699333-0.jpg ( 115.73 KB , 705x1024 )

Пацани, свіжачок


Архітектор Цейво будував новісіньку залізну дорогу вздовж західного берега Луїзіани. Військовий чобіт племені Могавків нещадно топтали ці землі, а компанія Цейва скуповувала дороги на розвиток інфраструктури з дуже вигідними грантами від Могавків.

Історія будівництва дороги «Koken Tonf» починається в 25 тисячному містечку Буффало-Грін. 8 хлопців взяли до рук лопати і пішли копати траншеї. Кожен з них проживав в невеликому селі вздовж тоненької полоски материка між океаном та озером. Ця область якраз починала швидко розвивати свою легку інтустрію і риболовлю, тому новісінька залізна дорога стала б прекрасним каталізатором розвитку. Тим паче, що військовий чобіт Могавків не пройшовся по цій місцевості. Дикунам було байдуже на якісь села, де торгували акулячими плавниками та щуками водночас. Вони рухались вперед, лишаючи позаду Автономні Області.

Столицею цієї області було обрано Бєлгород. А один із архітекторів взявся за перо і написав лист в кожнісінький будинок Бєлогорода та близьких сіл. Лист із заголовком «Залізничний білет збуджує більше, ніж лотарейний» прочитала кожна людина в цій Автономній Області. В кінці пропонував купити акціїї залізної дороги за будь-яку суму грошей.

Три місяці місцеві фермери, бізнесмени, священники, школярі, моряки, маляри, мостарі, месники і мисливці, учені, вчителі, монашки, ветеринари і ветерани, комуністи і підприємці, бандити, проститутки, імігранти, наркомани, маркетологи, збоченці й езотерики купували акції. Набігла чималенька сума, з якою Цейво поїхав до хлопців, влаштував їх до себе на роботу показавши детальний план зі смєтою і дизайнерською концепцією розвитку нової залізної дороги.

Дорога мрії…

⋮⋮⋮   No. 465

Чи є якісь українські сайти, де можна поділитися своїми попіськуваннями на неграмотній солов'їній?

⋮⋮⋮   No. 466

>>465
Є Гоголівська академія.
Є ще ЛітМайданчик, чи якось так.
Ну, і блоги всякі, де тебе ніхто не обмежує в мові.

⋮⋮⋮   No. 492

>>466
За Гоголівку подякував. ЛітМайдан - на перший погляд здається якимось пафосним інтєлєктуальним праектом ТП, які навіть не в змозі граматично правильно оформити свій сайт.

⋮⋮⋮   No. 493

Про виродка

Наші квартири розташовані поряд, і це, звісно, погано. Блять, ми ще й з'єднані одним тамбуром. Якщо вважати поверх під'їзду окремим світом, то ми у ньому маємо свою маленьку державу з чітко окресленими кордонами, які охороняють двері, щось на кшталт Китайської стіни для бідних. У нашому Гондурасі (ну добре, можете замінити його на Україну) діють строгі закони, суть яких зводиться до того, що не треба в білий день закривати їбучий КПП на ключ. Інакше не вдасться потрапити з одного острова на інший, і роздобути важливі ресурси. Наприклад, капусту моєї Бабусі. Звичайно, так як готує її Бабуся, то їдло завжди виходить смачним, хоча беруться до нього з характерним ниттям. Однак, добре відомий факт, що особистість повара повинна бути гіршою за якість страви, інакше ніхто її не вподобає.
Отже, я вирушив по невід'ємний атрибут свого обіду, і був вимушений вступити у діалог із бабусею. Тут вона дещо втрачає свого звичного шарму, притаманного усім людям із зайвою вагою, і починає розповідати історію про хлопчика зі сколіозом 4-ї стадії, якому жодна фізична вправа не допомогла, і треба робити серйозну операцію. До речі, у мене ця ж хвороба, тільки 2-ї стадії. Трагічний сюжет вона взяла з телебачення, одного із джерел справжніх знань для іпохондрика. господи, втішає хоча б той факт, що капуста вже зроблена, і навіть полита олією і перемішана з цибулькою. Її оченята виблискують, широке і жирне старече тільце смокче із власних слів невимовну насолоду, маленьку таку, але від того не менш приємну. Злу і підлу, тягучу цукерочку задоволення. "Ну що, досидівся. А я казала, що потрібно рухатись…", - ось і тріумфальний писк вилетів із рота цієї корови, поки я шукав, де ж поставили салат. Так, щоб його взяти, мусів подарувати ще кілька секунд знущань над собою диктатору, який компенсує власну неповноцінність щоденними сварками з хворим на Паркінсона дідусем, у минулому успішним алкоголіком. Я забрав страву після того, як відбився кількома шаблонними фразами, буцімто все у мене вийде і все виправлю. Але стріла пущена, і ніяк не виходить забути про цього виродка із сусідньої тоталітарної держави.

* - авторські примітки важать рівно стільки, скільки відраза його найогиднішого читача. Тому just explain it, як сказав би Лабаф, будучи літературним критиком.

http://www.gak.com.ua/creatives/1/43974


File: 1482602558494-0.png ( 643.28 KB , 592x555 )

⋮⋮⋮   No. 367 [Reply]

Придбав Кіндл, тепер чухаю потилицю — де брати книги? Російськомовні — там все просто, Флібуста наше все. А українською? Є якісь схожі сайти? Чи досі треба УжНУ книжку окремо шукати в гуглі?
20 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 460

File: 1484663913925-0.jpg ( 73.58 KB , 700x700 )

>>459
Тобі самому не соромно за те, що ти це претензійне лайно читаєш, коли воно вже 15 років як неактуальне? Пікріл - ось як потрібно видавати літературу.

⋮⋮⋮   No. 461

>>460
Якщо чесно, то я не ганаюся за читацькими трендами. Для мене ця книга стане настільною, бо я на протязі трьох років час від часу страждаю безсонням.

Комусь подобаються сучасні видання одного твору в моднєчій обкладинці, зараз так багацько книг продають. По великому рахунку ми хочемо задовольнити свою споживацьку потребу, тому стильна художня робота на обкладинці - хороший крючок.

⋮⋮⋮   No. 462

>>461
ганяюся

⋮⋮⋮   No. 463

File: 1484667239358-0.jpg ( 38.42 KB , 409x600 )

>>461
Приймай нейролептики і будеш спати по 12 годин на добу.

⋮⋮⋮   No. 464

>>463
Якщо все добре складеться, то скоро піду до психіатра або психотерапевта, а там буде видно.


File: 1475482546099-0.jpg ( 60.94 KB , 465x620 )

File: 1475482546099-1.jpg ( 23.96 KB , 461x350 )

⋮⋮⋮   No. 279 [Reply]

10 posts omitted. Click reply to view.

⋮⋮⋮   No. 454

>>453
Ні, Триполі - це також грецька назва, до речі. Означає Три міста. А Ляйпціґ був колись сорбським містом Липськ. Це не маячня про славяноарійцев, це офіційна наука.

⋮⋮⋮   No. 455

>>454
Ти учишся на першому курсі історичного факультету якоїсь обісцяної Могилянки?

⋮⋮⋮   No. 456

>>455
https://de.wikipedia.org/wiki/Geschichte_der_Stadt_Leipzig#Vorgeschichte
Ось, читай, хую дурний, і не гни понти, де не знаєш.

⋮⋮⋮   No. 457

>>456
Ти думаєш, що сильно налякав мене німецькою вікіпедією? Наївне ти дитятко! Раніше німецьку вивчали так само, як зараз в школах пропагують англійську.
> Bis zum Jahr 531 gehörte der Raum der späteren Stadt Leipzig zum Königreich der Thüringer.
До 531 року територія майбутнього міста належали королівству Тюрингія
> Um ca. 600 besiedelten dann Slawen dieses Gebiet und vermischten sich mit den verbliebenen Thüringern.
Біля 600 року цей регіон населили слов'яни і змішались з іншими.
Тобто:
1. Слов'яни заселились і асимілювались на цих землях у 7 столітті
2. Місто Ляйпциґ засноване в 10 столітті
Висновки роби сам.

⋮⋮⋮   No. 458

>>457
> Am Anfang des 10. Jahrhunderts wurden mehrere fränkische Burgen an den Standorten ehemaliger sorbischer Dörfer errichtet, wie auch bei Lipsk, wo sich die Sorben am Bau der Burg zu beteiligen hatten, so dass diese wahrscheinlich schon 929 fertiggestellt wurde.


Delete Post [ ]
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] | Catalog

[ Кропивач ] [ a / b / bugs / c / f / g / i / k / l / m / p / t / u / ]