⋮⋮⋮
No.
117042
[Reply]
Доброго дня, Кропивацький Віснику! Доброго дня, Шанонімні Читачі! Пише вам проффесор катедри біотехнічних навук Кропивницького /t/ехнологічного розділоситету.
Нещодавно сталися події, які змушують мене довести до широкого відома невідомусів певні дослідження, що проводилися деякими працівниками нашого розділу у вільний від бірдування час. Коли ці дослідження проводились - я вам не скажу, так як хронофіксацію в нас проводять ніколи, але судячи з кількості пилюки, що осіла на наші архівні підполички - відбувалося це не дуже й давно.
Все почалося з листа до нашого університету від особи з сусіднього міста-держави, що називала себе Гіперкуном. Лист був доволі розписний, тож я вам надам дещо зжатий варіант:
>Доброго дня!
>Пишу вам з давнього Гіперчанського міста.
>[тут йде восхваління та гори славних епі пана до свого міста]
>У мене нещодавно сталася така історія.
>Кілька тижднів тому назад ми з друзями їздили в Бургутівські гори на відпочинок. Табір ми розбили на одному підзабутому туристичному маршруті на березі Няўчини.
>[тут йде довгий і нудний опис місць і занять цих соціальних попрутнівок]
>Ну і перед поверненням додому я наловив собі кількох пічкурів пов'язаних, щоб розвести в свому ставку.
>По приїзду додому я запустив їх в ставок, який маю на задньому подвір'ї, дав трохи корму та й пішов колупати дощечку для свого садку. Пройшов деякий час, я годував рибу як і треба (принаймні, я вважав що так треба. до цього в мене було лиш кілька швайнокарасиків),милувався нею та працював у себе в садку. За ці дні рибка трохи змінила своє забарвлення, але загалом була жвавою і я вирішив що це через зміну обстановки.
>Та одного дня я прийшов помедитувати до ставочку, споглядаючи цих створінь з маленькими гирьками, але весь ставок був переповнений рибами з клешнями та ногами як у рака! Я намарно шукав хоч одного пічкра пов'язаного, ці мутанти заполонили все. Тож мені довелося вичищати весь став і запускати туди більш стабільну, хоч і менш жваву фауну.
>Я відсилаю Вам разом з цим листом кілька тушок цих дивних істот і сподіваюсь що ви допоможите мені знайти звідки приповзли ці гобліни і куди вони подівали моїх пічкуриків.
>З повагою
>Гіперкун
Та трапилась біда. Якесь бидло анонімне з катедри /p/олітології зжерло майже всі отримані зразки під Коропиво від цього добродія. Тож нам не лишалось нічого іншого, як поїхати на місце відпочинко шановного пана Гіперкуна та відтворити весь його шлях. На авто, яке любязго надав нам Аскун, ми з'їздили до гір, наловили пічкурів та повернулись назад.
Замість ставу ми використали кілька закинутих басейнів з /t/ренувача, у які вже ніхто давно не ходив. Та як би ми не намагались відтворити всі умови, у нас нічого не виходило. До певного часу.
Одного разу самописний насос подачі свіжих тетрісів і води зазбоїв та відвалився. Один з басейнів залишився без свіжої води. Якби ми тоді не були зайняті яромижством на якусь безпруфну вагіну, то швидко помітили б нещастя. Але було все як було.
За певний час півтори наших проффесори повернулись до басейнів, та побачили в тому, де відімкнувся насос, кількох маленьких ракопічкуриків. Вони швиденько відновили роботу тетрісного насосу, але ракопічкурики кудись зникли.
На симпозіумі, що зібрався наступного дня, наші проффесори намагалися визначити - звідки ж взялися ракопічкурики. За кілька годин гарячих мовосрачів та киданням пруфами, наш проффесорський склад вирішив обмежити подачу свіжих тетрісів з водою до басейнів, залишивши один з номінальними умовами як контрольний. Уввечері того ж дня ми і обрізали подачу тетрісів у 95% басейнів.
Результати не заставили себе чекати довго. За кілька днів у застояній безпостинговій воді почали з'являтися перші ракопічкурі. Вони набирали свою вагу і заміщували собою пічкурів пов'язаних. Звідки з'являлись ракопічкурі і куди дівались пічкрі звичайні залишалося загадкою. В роботі було 2 версії.
Згідно одної, ракопічкурі завжди проживають у паралельних водоймах і з'являються лише за певних умов. При цьому вони відтісняють пічкурів звичайних у вічний бампліміт і ніщо не може повернути їх відти.
Згідно другої - ракопічкур лише мутація пічкура пов'язаного, що проявляє себе коли постинг тетрісів просідає нижче певного рівня. Ця мутація дозволяє пічкру пов'язаному виживати у несприятливих умовах, харчуючись всим що можна з'їсти і їсти неможна. І за повернення оточуючого середовища до нормального стану, пічкур знову повертає свою першочергову подобу.
Друга версія хоч і пояснює все це більш детально і логічно, та нам поки що невідома природа ракопічкурізму файначівських земель, які перебувають в цьому стані shche з свого зародження.
Взагалі, це широка тема для досліджень, та, нажаль, в нас надто обмежений бютжет. Австрійський генштаб мало виділяє коштів на наше фінансування, вважаючи більш перспективним створення та підтримку Кропивацького словника.
Тому ми виклали результати наших досліджень у широкий доступ, сподіваючись що хтось зможе профінансувати або хоча б продовжити наші починання.
З повагою
Проффесор катедри біотехнічних навук Кропивницького /t/ехнологічного розділоситету.
27 posts
omitted. Click reply to view.
⋮⋮⋮
No.
117267
>>117245> Завтра сюди микита якийсь прийде і хуй з супом запостить і ви про нього десять статтей напишете, видасте збірник оповідань і присвятите йому декілька неологізмів. Типу будемо відтепер казати на довбойобів з членами на пікчурах що вони микити.Чому б і ні. Чекаємо на фото твого хуя з супом.
⋮⋮⋮
No.
117274
>>117248> яромижити"Австрійський генштаб не для того вигадав вам нове слово щоб ви за нього гнобили анончика.